25-26 лютого. день 2-3

Майже весь день Марк намагався вмовити батьків виїхати звідси, але все було марно. Знову вони до ночі сиділи в підвалі. Зв’язку майже не було, світло зникло, вода закінчувалася…

***

23:50

Ми досі в підвалі. Цілий день я знову чув вибухи. Мене це лякає і я хочу пошвидше звідси поїхати. Мені вже начхати на те, що скажуть батьки. Я просто хочу бути в безпеці. Моя подруга з батьками ще вдень поїхали і взяли з собою сім’ю мого друга. Я їм заздрю. Я хочу бути вдома, але я не хочу чути вибухи кожен день. І це ж не кінець.. це мала частина того, що росня може зробити…

***

– Марк, не використовуй марно ліхтарик,- сказав батько.- Хто знає скільки нам тут ще сидіти. Лягай спати.

– Нам треба звідси їхати,- ніяк не міг заспокоїтися Марк.- Мені страшно. Я не хочу жити під вибухами.

– Ти чув президента? Пару днів і все буде добре. Це не затягнеться, не хвилюйся. Навіть маленька Ліза не така перелякана.

– Тому що вона мала і не розуміє всього. Вона вірить батькам і всьому. Скільки людей вже померло?! Я не хочу бути серед них!

– Не кричи і лягай спати.

– Яке спати, коли в будь-який момент нас можуть вбити..

– Не кажи дурні! Інакше підеш у квартиру спати. Не заважай іншим і дітей не лякай.

Марк зрозумів, що все марно. Він вимкнув ліхтарик і ліг на свій матрац. Всі його думки були лише про те, як виїхати звідси без батьків і грошей. Хлопцю було все одно куди саме їхати, головне бути в безпеці…

***

Зранку усі прокинулися від потужного вибуху. Ймовірно, що ракета потрапила в сусідній будинок. Через це, відразу ж , батьки інших дітей почали шукати в інтернеті тих, хто б міг їх вивезти. Хтось просив родичів, хтось знайомих.. але батьки Марка продовжували стояти на своєму і нікуди їхати не хотіли. Залишився лише один спосіб – чекати волонтерів. Бо знайомі і родичі погодилися б вивезти Марка лише з дозволу батьків…

Вдень, коли було більш-менш тихо, Марк піднявся у квартиру. Йому вже не хотілося сидіти в підвалі. Хотілося спокійно, наскільки це зараз можливо, поїсти у своїй кімнаті. Він вже вирішив, що, якщо батьки не захочуть їхати до 2 березня, він поїде сам.