Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава XVII

Наближався день, до якого Олівер бажав би не дожити. Зовсім скоро люди заберуть його дітей. Ніхто ні про що не здогадувався, лише Аарон намагався хоча б якось перешкоджати рішенню Олівера. Сам же Олівер, під тиском непосильної ноші, звалився вражений якоюсь невідомою хворобою. Лікар блакитних вовків нічого не міг зробити, лише поїв його підтримуючими відварами і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Самоосвіта Ґелліке

Після неочікуваної трагедії Густав вирішив не змушувати сина йти працювати вже і зараз – хай трохи відпочине від болісного удару. Ґеорґіна повільно ходила по дому, натикаючись на різні предмети – за ці дні вона постаріла років на десять. Ґеллерт швидко оговтався – він вважав, що довге горювання суперечить високій людській сутності. Хай сестра назавжди залишиться […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина сімнадцята

Частина сімнадцята Коментар автора Останній розділ. Я не знаю, чи зможу догодити всім, і ще я взяла на себе відповідальність описати події до кінця життя Алана. Якщо зачеплю чиїсь почуття, вибачте. Адже ти знала. Знала. Але заштовхувала ці почуття подалі, щоби не заважали тоді. А тоді все було так, як би хотілося. Майже так. Ні, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Різдво Ч.2

До будинку Сано під’їхав масивний мотоцикл. Його тормозіння було чути за кілька вулиць, оскільки його власник полюбляв розігнатися до швидкості потягу. Кейске хотів як можна швидше покінчити зі дрібним завданням, — завести Тацукі додому після нещасного випадку, — та повернутися до важливого побачення зі своєю дорогоцінною Хіною. Колеса транспортного засобу намалював пару полосів на снігу. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хочу…

Тепло.. Останнє що відчув Кайл після того, як Ромео пішов. Його посмішка залишила дуже приємний слід у спогадах мага. “Хочеться, щоб він посміхався частіше..” Слова крадія відбивались ехом в голові змушуючи задуматись над тим що було. Одного сірий не міг ігнорувати. Йому дуже комфортно з ним. Не зважаючи на те що він робить та те […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Тепер Техьон ще більше хотів дізнатися

Йти додому у супроводі Чон Чонгука було несподівано-небажаним для Техьона. Він думав, що Чон, як завжди, доведе його до істерики, познущається на своє задоволення і піде в туман. Сьогодні, мабуть, у школяра інші плани. Омега чомусь побоявся сідати в автобус із альфою, тому пішов пішки, хоча, мабуть, швидше було б таки поїхати на громадському транспорті. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Прихована сутність

– Хто ти така? – перепитала Ліна. Дівчина не розуміла, чому ця незнайомка назвала її родичкою. Вона знала всю свою рідню і серед них точно не було цієї жінки. Ніхто ніколи в її родині не казав, що є ще хтось. Навіть якщо б вони не спілкувалися з нею, все одно мали б бути згадки про […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Примирення

Про Полудьоного вони більше не спілкувалися. До квартири хлопці йшли мовчки, без слів перевдягалися у домашнє та розкладали покупки. Євген розумів, що несподіваний інцидент з Іллею безумовно вплинув на Спартака, і що на їхньому спільному вечірньому відпочинку поставлений жирний хрест, так що просто намагався прийняти це. У похмурому обличчі Субботи він уловлював відчутні нотки роздратування, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Примирення

Забігаючи наперед. — Я зробив тобі подарунок, насамкінець… — Ганнібал простягає тонку папку, в якій останні штрихи мого життя. — А, ти про це… — прогорнувши пару сторінок медкарти, видихаю я і він хмуриться. – Вілл живий. Як ти просила. – Ти зробив це не заради мене. — Посмішка торкається губ Ганнібала і він підходить […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

✨✨✨✨✨✨

✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨ Енджі здригнулася, кожне його слово було як удар батогом по її гордості та самолюбству. — Ваше покарання триватиме два місяці замість одного, Браун. Йдіть за мною. Пуффендуйка була засоромлена і вкрай розчарована собою. «Навіщо я тільки вирішила ритися у цьому чортовому столі? — крутилось у її голові. — Тепер він переконався, що я лише […]FavoriteLoadingДодати до улюблених