1.

— Ти ще довго? Мені нудно.

Гевін нетерпляче смикнув рукою. Туго, але стерпіти можна. Його зап’ястя з обох боків від спинки ліжка були міцно прив’язані. Напередодні вони з Річардом якраз купили нове — про те, що трапилося зі старим ліжком, краще забути — зі зручними, різьбленими стовпчиками. Мотузки витончено обвивали їх, з’єднуючи Ріда з предметом меблів на найближчі кілька годин. І про те, що це все буде тривати години, він не мав жодних сумнівів. Річард любив і вмів над ним знущатися. Це загалом подобалося їм обом. Але хто заборонить Гевіну скиглити?

— Побачимо, що ти скажеш за півгодини.

Чує він відповідь, а потім тихо шипить. Ноги Річард теж прив’язує, м’язи на них після останнього тренування все ще трохи ниють. Втім, це така дрібниця. На нього чекає дещо набагато цікавіше, він і думати забуде про якусь там крепатуру.

— Я маю зробити все правильно, — продовжує РК900, методично і зосереджено обв’язуючи вузли навколо кінцівок коханця.

«Клятий педант», як кличе його Рід, він не може дати собі і найменшої поблажки. На першому місці у нього завжди безпека (він навіть ножиці бере заокруглені!), а потім вже задоволення. Проте, чи Ріду скаржитися? Вся ця монотонна підготовка та прелюдії відбуваються саме для нього. Йому залишається тільки пережити солодке катування, яке для нього приготували.

Коли обидві ноги надійно зафіксовані, Річард приступає до стегон Ріда. Його пальці на секунди втрачають скін, коли він веде ними по теплій людській шкірі. Тіло вже під такими незначними — багатообіцяючими — дотиками дрібно тремтить. Андроїд посміхається, а Гевін готовий присягнутися, що помітив в його очах грайливих бісиків. Можливо, це лише фантазії, але Річ надто схожий на диявола, аби було якось інакше.

— Не тисне? Усе добре?

Який дбайливий. Буде справді прикро, якщо в процесі у Ріда затечуть, наприклад, руки та веселощі доведеться згорнути заради того, щоб не втратити їх. Насправді, він вдячний Річарду за його невгамовний потяг до ідеалу. Тільки говорити про це вголос не збирається.

— Нормально. А що з білизною? — Він і справді залишився у спідньому. Незручно.

— Не турбуйся про це, — обличчя Річарда осяює нова посмішка, коли він клацає ножицями прямо перед носом «жертви», а потім відкладає їх, щоби надягти на очі Ріду пов’язку, проводячи кінчиками пальців по щоках.

Гра почалася.

— Сьогодні ти тільки відчуватимеш.

На кілька довгих хвилин стає тихо. Річард піднімається з ліжка, йде до шафи, і дістає звідти все необхідне. У Гевіна поки є час налаштуватися і звикнути до становища. Не те, що це був би їх перший раз, але кожна сесія — особлива, і йому варто зловити потрібну хвилю. Тоді все піде як по маслу.

До речі, про нього. Андроїд викладає на винно-червоних простирадлах лубрикант зі смаком шоколаду, затискачі для сосків, презервативи, тонку стрічку та парочку іграшок різного розміру. Рід випендрюється, що йому це не потрібно, надто вже «по-гейськи», але його тіло ніколи не бреше. Він любить, коли Річард використовує всілякі девайси на ньому; та й його брудний рот можна чимось заткнути. Від самих думок про це у Річарда коротить усередині. Безпорадний, мовчазний Гевін, який може тільки стогнати… Чи це не мрія?

Спочатку ніби нічого надприродного не відбувається: Річард просто погладжує тіло коханого, навмисно ігноруючи пах, десь стискає, десь веде руками на межі лоскоту. Рід спокусливо вигинається над ліжком, реагуючи, голосно дихає через ніс, але поки що мовчить. Вони обидва лише розігріваються.

— Досить ніжностей.

Вимагає Рід після хвилин п’ятнадцяти, але РК не ведеться, продовжуючи з насолодою пестити плечі, боки, міцні стегна… Після стількох років служби в поліції Гевін заробив непогану фігуру, і витривалість. Річарду подобається спостерігати за ним у моменти збудження та досягнення вищого піку задоволення. Особливо, коли сам і доводить його ледь не до безумства. Мабуть, Рід єдина людина, яку він щиро може вважати прекрасною. Але, як у них заведено, і слова не промовить про це. О, ні, їхня «мова кохання» інша, і діє на зовсім інші точки.

Річард знову бере ножиці і нарешті розрізає темно-синю білизну. Робить це не посередині, тому великий клапоть майже повністю закриває напівзбуджений орган. Прибирає інструмент, нахиляється і широко проводить язиком по ділянці шкіри, що відкрилася. Реакція на цей жест просто чудова — Гевін смикається, гучно вдихнувши, чим тільки сильніше мотивує для подальших дій.

Не дарма Річ просунута модель і багато в чому може наслідувати людей. Зараз це дуже доречно, коли Рід відчуває теплі торкання в паху. Сильні руки огладжують його член по всій довжині, і тертя з тканиною не покращує справу. Член наливається кров’ю, пульсує, і Рід починає несвідомо штовхатися назустріч. Якби все було так просто…

Річард не зводить очей з поліцейського, що потрапив у його пута, і прискорює рухи рукою. Кілька хвилин вистачає, аби з набряклої головки виступив передеякулят. Відчувши вологу на пальцях, андроїд все ж таки прибирає залишки білизни. Відкривши собі цим чудовий вигляд: розчервонілий і заведений Рід потихеньку здавався перед невблаганним збудженням, припиняючи тверезо мислити. У його голові залишалося лише одне бажання — кінчити, але лиш Річард міг вирішити, подарувати йому таку змогу. Або ж ні.

— Ти як?

— Злити хочу, — бурчить Гевін, невдоволено піднявши таз. РК, знущаючись, прибрав долоні від нього. — Зараз.

— Тц-ц, — цокає невидимий мучитель. — Як грубо та нахабно. Тебе треба покарати.

Долоня повертається, але лише за тим, щоби відчутно шльопнути Ріда по внутрішній стороні стегна. Той скрикує, стискаючи кулаки; надто вже чутливий став. Але цей біль посилає розряди задоволення, змушуючи його підкоритися.

— Будь-ласка… Будь-ла-асочка.

Перше, але далеко не останнє цього вечора благання. Вони обоє насолоджуються цим, і навіть неясно, хто сильніше та безсоромніше.

— Вже краще.

Дві хвилини на те, аби перевести дух, і Річард «атакує» знову, цього разу використовуючи рота. Гевін добре знає, на що він здатний, а тому відпускає себе і голосно стогне. Чорти би забрали ці бляшанки, якщо вони можуть таке.

Сил чинити опір практично немає, і він, знаючи, що може нарватися знову, штовхається стегнами. Потрібно сильніше, яскравіше, швидше, щоб ще трохи й кінчити… Але Дев’ятисотий рухається навмисно неспішно, обсмоктуючи гарячу плоть, наче льодяник. А для більшого ефекту притискає ноги Ріда до ліжка обома руками, ще раз наголошуючи, хто контролює ситуацію.

Мінет триває близько години. Річ то бере на всю довжину, затримуючись так на кілька секунд, то приділяє увагу лише голівці, а то й зовсім відступає, стискаючи яєчка, і дозволяючи Ріду вкотре відстрочити оргазм. Чим змушує його стогнати і лаятись уже в повний голос. У куточках очей закипають сльози, він впивається нігтями у свої ж долоні — залишаться сліди, які Річард обов’язково зацілує, — і благає. Раз за разом. Він просить, вимагає, потім вигукує щось образливе, за що отримує, і так по колу. Шкіра на стегнах і дупі у Ріда горить, прийнявши чарівний відтінок рожевого. Неможливо відмовити собі у тому, аби не помилуватися нею.

— Розпусник. Тобі зовсім не соромно?

Річард вкладається на бік майже впритул до Гевіна, гаряче шепочучи тому на вухо. Вищий зріст дозволяє йому без зусиль дотягнутися до чужого члена, щоб відновити приємні муки. Рід невиразно лається, перериваючись на хрипкий стогін, і повертає голову у бік звуку. Його червоні щоки і призовно відкритий рот майже змушують РК поцілувати його, але натомість він знову переміщається. Щоб тепер приділити належну увагу грудям та соскам коханця. Нехай він і не хотів зізнаватися, що ця зона була особливою, Рід майже божеволів, коли Річ вміло пестив його тут.

Зараз андроїд пускає в хід усе: пальці, язик, навіть зуби. Все заради звуків, які видає Рід, і того, як ніжно він тремтить, відчуваючи мурахи по всьому тілу. Його вивертало, незадоволення накопичувалося, і не було видовища більш п’янкого. Простирадла безбожно збиті і зім’яті, просякнуті гірким потом і сльозами… Вони потім лежатимуть на них в обіймах, у цьому коконі, зберігаючи тепло один від одного. Правда, до цього ще треба дожити, тому що Річ бере нарешті затискачі, посміхаючись, коли Гевін відповідає на них криками.

— Госпо-оди бо-оже… Річ!

— Тільки не намагайся мені брехати. Тобі це подобається, — хмикає Дев’ятисотий, а Рід безсило киває. Брехати і справді було б шалено безглуздо. Хоча… можливо, він зробив би це в обмін на гарну прочуханку. Але це вже наступного разу. Занурившись у мрії, він не одразу ідентифікує новий звук — відкрито новий тюбик лубриканту.

— Ти… що? Ти серйозно? — голос у Гевіна тремтить. І зовсім не від страху, скоріше від усвідомлення того, що приготував йому хлопець. — Я не витримаю… Мені треба кінчити. Зараз. Я більше не зможу.

— Ти зможеш. — Безапеляційно заявили йому у відповідь.

Річард знав його межі і був упевнений у своїх діях, з ним завжди важко сперечатися. Ну, Гевін все одно намагався.

Далі час розтягується не гірше за Ридову дупу. Він зовсім втрачає його хід, поринувши у самі лише відчуття, і тільки може, що покірно приймати їх. Річард обережний і безжальний з ним одночасно. М’язи, що вже звикли до вторгнення, піддаються легше, але він все одно приділяє підготовці стільки, скільки вважає за потрібне, поки не може вільно рухати трьома пальцями в спекотному нутрі. До цього моменту Рід вже не розмовляє, тільки стогне. Його трусить, адже спраглій плоті не приділяли уваги занадто довго, і він вигинається, сподіваючись, що Річард зробить ще хоч щось.

— Потерпи, маю для тебе ще дещо.

РК залишає кілька поцілунків на животі чоловіка, знову оминаючи член, і наказує Ріду ширше розставити ноги. Довжина мотузки цілком дозволяє йому цей нескладний маневр, після чого він відчуває, як у нього повільно щось входить. Предмет невеликий, він приймав у собі речі й більше, але прохолодний. Гевін шипить крізь стиснуті зуби, проте не встигає перевести дух, як його відразу вибиває геть. Маленька іграшка починає вібрувати, і він розуміє, що незабаром програє цю битву.

— Твою ж! Річ… ах… ард.

Гевіна трясе сильніше. Він закидає голову назад, намагаючись зібрати думки до купи. Чого він хотів просити?.. Зупинитись, закінчити тортури? Чи прискоритись, зробити більше і довести все до кінця? Він не пам’ятає. Повітря не вистачає, Рід дихає часто-часто, голосно. А потім взагалі проливає сльози, коли Річард знову огортає долонею його член, водить нею верх-вниз так повільно, що можна збожеволіти. І, напевно, садистськи посміхається.

Ще буквально пара хвилин, якихось лічені миті і все скінчиться. Гевін вірить у це, смикаючись на ліжку, наскільки дозволяють мотузки, і отримуючи задоволення разом з болем. Він готовий кінчити, закликає Річарда дозволити йому це зробити, але той раптом різко переривається і зникає з поля рідовських відчуттів. Це так раптово, що чоловік не одразу знаходить що сказати.

Річард залишається стояти біля краю ліжка, спостерігаючи за муками партнера, і повертає перемикач. Вібрація всередині Гевіна посилюється, не залишаючи йому і шансу. Нема слів, немає думок. Лише одна гостра потреба.

Річард невідривно дивиться на Ріда кілька секунд, моргає, зберігаючи в пам’яті образ і відходить до крісла. Перед очима мелькають десятки повідомлень про помилку — він, здається, почав перегріватися. Тиріумний насос, наслідуючи людське серце, ганяє блакитну рідину по пластиковому тілу швидше, ніж у нормі. І РК дозволяє собі на якийсь час відключитися від зовнішнього світу. Потрібно упорядкувати всі сигнали, зосередитися, і тільки потім закінчити почате. Від Гевіна чується добірний мат і стогони. Як би голос не зірвав… Але це найпрекрасніші звуки, які коли-небудь існували.

Складно згадати, скільки точно минуло часу перш, ніж Річ розплющив очі і повернувся до ліжка. Рід перед ним остаточно змучився, навіть звучав уже менш загрозливо, хоч і сипав своїми вічними «бляшанка», «кавоварка» та «срана байдужа машина». Нині це викликало лише поблажливу усмішку.

Річард нахилився до нього, знімаючи затискачі, а Гевін зустрів його вдячними, але нерозбірливими звуками. Андроїд ніжно розминав соски та шкіру навколо них, допомагаючи кровотоку відновитися. Після чого, смакуючи перед найголовнішим, помітив Ріда укусами в шию і парочкою синців на м’якій шкірі. Потім слухатиме у відділку казочки від Гевіна для колег, мовляв, на черговому завданні отримав. Посміхнувся, уявляючи це, а потім все ж таки опустився вниз.

Рід заворушився, розуміючи, до чого все йде, став підганяти, і вперше за весь вечір Річ піддався вмовлянням. Він одразу ж взяв швидкий темп, водячи тонкими пальцями по органу, відчуваючи його гарячу пульсацію. Гевін, виснажений за останні години, підвівся, ризикуючи або вивернути суглоби, або зламати і це ліжко. І, сипло застогнавши, почав кінчати. Довгоочікуваний оргазм розтягнувся на пару хвилин, даруючи колосальну насолоду, яку навряд чи можна було з чимось порівняти. А коли спазм нарешті спав, Рід просто впав на ліжко і замовк.

Він добре тримався і заслужив нагороду.

Річард дав йому можливість прийти до тями і переварити частину подій, поки розв’язував чоловіка, витирав вологим рушником сліди сперми, а потім вкривав ковдрою і лягав поруч. Міцні обійми і погладжування по спині повільно привели Ріда до тями. Він притиснувся обличчям до плеча коханця, видихаючи коротке «дякую», і вибрав просто заснути. Обговорити та розділити отримане вони зможуть і завтра, а поки що у нього не вистачило б ресурсу на щось таке.

І Дев’ятисотий прийняв це, оберігаючи сон Гевіна аж до ранку.