Тепер більше, ніж просто знайомі

Ел прокинулася пізно. Голова розколювалася і гула, через що дівчина не могла зосередитися.

– Схоже я вчора перебрала – це єдине, про що подумала дама в першу чергу.

Вона протерла очі і зауважила, що вона не у своїй квартирі. Вона була в чужому будинку… Еллісон не пам’ятала нічого з вчорашнього вечора. Останнє, що було в її пам’яті, це те, як Даміано притягнув її до бару і вони пили щось дуже міцне. Тобто, якщо останній кого вона пам’ятає це Дамі, то швидше за все вона в нього вдома.

Від цієї думки дівчина аж здригнулася. Ні, вона не боялася його, її лякало те, що вони могли переспати. Елл одразу ж подивилася на себе та своє тіло. Вона, як і раніше, була в тій самій чорній сукні, і так само з чокером на шиї. Єдине, що було не на ній, так це туфлі, які вона кудись кинула.

– Так, якщо я вдома в Даміано, то він десь тут – подумала дизайнерка, встаючи з ліжка.

Не встигла Еллісон вийти з кімнати, як туди зайшов Даміано. Він був майже голий, тільки на торсі було намотано рушник. Хлопець щойно вийшов із душу і по його волоссю стікали краплі води.

– О, ти вже прокинулась, – сказав той дивлячись на дівчину – як спалося?

– Ааее, нормально – промовила Елліс.

Її бентежило те, що вони були так близько ще й Дамі був без одягу. Звичайно, вона намагалася не розглядати його тату по всьому тілу і пірсинг на соску, але  це так нелегко. Дівчина втупилася в стінку, щоб не дивитися на нього, але це було дуже складно.

– Я піду в душ – швидко сказала Елліс прямуючи до дверного проходу.

– Хах, так ти навіть не знаєш, де він – почула вона вслід від хлопця. Адже вона справді не знає, де він знаходиться.

– А де?… – Запитала та не повертаючись до шатена, щоб не відволікатися на його тіло.

– В кінці коридору – відповів він, його голос був настільки спокійний, ніби у нього щодня в ліжку спить майже незнайома йому дівчина – тебе провести чи сама дійдеш? – це питання було несподіване, тому Елл трохи здригнулася.

– Я сама – сказала вона з упевненістю в голосі, хоча самій їй якось не по собі знаходитися тут.

Дівчина швидко вийшла з кімнати і попрямувала до ванної кімнати . Поки вона туди йшла, то помітила, що перебувати досить у великому будинку.

Дійшовши до потрібних дверей, Ел смикнула за ручку і ввійшла всередину. Там усе було у білих тонах. Мармурова плитка на стінах та на підлозі, величезне джакузі та великий душ. Але найголовніше це велике вікно, яке було на всю стіну. З нього можна було побачити сусідські будинки, а також частину двору.

– Хах, а він непогано влаштувався – подумала Еллісон – так, гаразд, я сюди прийшла не для того, щоб милуватися краєвидом.

Через мить на підлогу полетіла сукня, а за нєю і спідня білизна. Дівчина увімкнула воду і почала митися.

Вода стікала по її оголеному тілу. Вона була холодною, що дозволяло брюнетці розслабитися і хоч трохи прийти до тями після вчорашньої вечірки. Елл взяла якийсь гель для душу, який стояв там і намилила їм все тіло. Від нього виходив бадьорий м’ятний запах.

Раптом двері у ванну відчинилися і хтось увійшов туди. Дівчина не бачила того, хто це міг бути, але зрозуміла, що це Дамі.

– Дідько! Навіщо він прийшов сюди? Блять! Він же побачить мене голу! Да щоб тебе… – думала про себе Елліс, незважаючи на те, що шторка в душі була зачинена, але її силует трохи крізь неї просвічувалася.

– Я тобі тут футболку приніс – знову таки з повним спокоєм у голосі мовив Даміано – я покладу її біля рушника.

– Еее добре – сказала Ел, вдаючи, що нічого такого не трапилося.

Після того, як хлопець пішов, вона трохи заспокоїлася. Вона не розуміла, навіщо Дамі приніс їй футболку. У неї є одяг. Гаразд, це не важливо, але той факт, що її спідня білизна разом із сукнею валялися на підлозі не виходив у неї з голови.

– Довбаний збоченець – думала леді, виходячи з душу – тільки він міг додуматися до такої хуйні!

Елл підійшла до умивальника  поряд з яким лежав рушник і обернулася ним. Звичайно, вона не збиралася так виходити до нього. Ні! Ніколи в житті! Якщо вдома вона могла спокійно так ходити, то перед ним стояти можна сказати оголеною брюнетка не збиралася.

Після того, як її тіло трохи просохло, вона скинула з себе рушник і почала одягатися. Футболка яку дав їй Даміано була звичайно коротше, ніж її плаття, але все, що треба, вона прикривала.

– Так добре, в здається, не так вже й погано, головне просто не нахилятися перед ним – думала Елліс, виходячи з ванної кімнати. На ній була тільки білизна та футболка, а сукню вона вирішила поки що не одягати.

Еллісон стала спускатися сходами. Її метою було знайти щось від голови, тому що голова все ще боліла. Проходячи повз вітальню, дівчина кинула на диван свою сукню, там же вона помітила і свою сумочку. Між вітальнею та кухнею не було дверей та й стін, лише невелика перегородка, яка перекривала прохід менше ніж на половину. Вона була дівчині по талію. Там вона побачила Даімано, він сидів на стільці біля барної стійки і щось пив. Еллісон підійшла до нього і сіла поряд. Той не звернув на неї жодної уваги. Брюнетка налила собі в склянку води і миттю його спустошила. Її погляд упав на таблетки, які лежали на столі.

– Напевно, вони від головного болю – подумала та.

Вона не стала питати хлопця і просто кинувши собі пару штук у склянку та заливши їх водою, випила. Вони сиділи мовчки і це напружувало. Особливо її. звичайно, вона в будинку у майже незнайомого їй чоловіка з яким вона вчора пила, чому б це не повинно напружувати.

– Слухай, а ти не пам’ятаєш, що було вчора? – Почала розмову Ел, щоб якось розрядити обстановку

– Не зовсім, але було дуже весело, – відповів їй Даміано.

– Ну, а точніше? – Почала наполягати дівчина.

– Якщо точніше, то після перекуру ми пішли з тобою до барної стійки і випили найміцніші коктейлі які там тільки були, потім ми покурили дещо особливе, ну а потім пішли відриватися на тацпол – спокійно промовив хлопець – до речі, коли ти п’яна, то ти набагато веселіша і відкритіша, ніж зараз.

– А як я опинилася тут? – все ніяк не відчиплялась від нього Еллісон, ніби він на допиті.

– Мхх.. не ну ми тусили з тобою разом весь вечір, звичайно, я ж не міг залишити тебе там одну, тому й забрав тебе до себе. Звісно, якщо ти хотіла провести там усю ніч, то я міг би тебе покинути там, але з тобою було так весело. Та й я сумніваюся, що ти б дісталась додому в такому стані. – Відповів Давид – ти правда нічого не пам’ятаєш?

– Ні… – похитала головою Ел.

– Хах, схоже дарма я давав тобі покурити ту траву – якось приглушено сказав хлопець.

– Яку траву? Ми що наркотики вживали? – У трохи шоці запитала вона.

– Так, та це не важливо, але вчора ти казала, що тобі сподобалось – на його обличчі знову з’явилася усмішка – і так, якщо ти хочеш знати, то ми з тобою не переспали.

Після цих слів Еллісон стало значно легше, звичайно, вона знала, що між ними нічого не було, але хотіла в цьому точно переконатися. Ел встала зі стільця і ​​попрямувала до дивана, щоб узяти від туди свою сумочку. Вона дістала пачку цигарок та запальничку. Кімнату почав наповнювати дим. Даміано теж підвівся і підійшов до неї. Вона була нижче його на голову, через що поруч з ним здавалася молодша. Хлопець узяв із її пачки цигарку і вихопивши запальничку з рук дівчини підпалив її. Він зробив затяжку і випустив у повітря кільця диму.

– Хах, нахабства в нього хоч греблю гати, – подумала Ел.

Далі вони стояли і палили мовчки. Елліс докурила і поклала окурок у попільничку, що стояла на журнальному столику.

Вона взяла сукню, яка лежала на дивані і почала підніматися сходами. Вона хотіла переодягнутися і повернутися додому. Зайшовши в спальню дівчина скинула з себе футболку, яку їй давав Дамі, і натягла на себе своє плаття. Далі Еллісон взула туфлі і застебнула чокер на шиї. Тепер вона виглядає майже так, як учора ввечері. Після цього брюнетка спустилася вниз і попрямувала до дверей, як раптом її схопив за руку Даміано. Від несподіванки Елл аж здригнулася.

– Мені час додому – тихо  промовила вона.

– А я поки що з тобою не поговорю, то не відпущу, тож вибору в тебе немає. Тим більше, поспішати тобі нікуди.

Від цього Елл трохи напружилася. Про що їм говорити? Хіба йому треба щось розповісти. Але що?

– Ем .. добре, я тебе слухаю – сказала вона впевненіше.

– Я чув від Макса, що ти як дизайнер, вірно? Так ось ми з друзями скоро випустимо новий трек і нам потрібні костюми для кліпу. Ти можеш зробити зразкові начерки? – Серйозно запитав той.

– Але як я можу це зробити, якщо навіть не знаю, як звучить пісня. Адже я навіть не знаю в якому стилі мені треба намалювати одяг. – Хм… – він вигнув брову – ну ти можеш приїхати до нас на студію та послухати, як він звучить.

– А де вона? – знову запитала Еллісон.

– Знаєш, це важко пояснити. Давай краще я дам тобі свій номер і потім напишу час та місце. – відповів Даміано.

– Хах, ну окей, – погодилася Ел.

Вони обмінялися номерами один з одним. Елліс вийшла з дому, а Даміано пішов проводити її. Дівчина викликала таксі, тому що її машина була далеко звідси, тим більше до клубу вони дійшли пішки. Доки до будинку не під’їхала автівка, вони стояли мовчки.

– Ну, мені вже пора, – мовила Елліс.

– Ci rivediamo presto! – промовив хлопець італійською.

– What? – Запитала англійською вона. Дівчина розуміла, що він просто так дуріє, тому прийняла його виклик.

– Let’s get into the car, the driver is waiting. Or will you stay here like that? – сказав Даміано.

Після цього Елл сіла в таксі і воно рушило з місця. Коли вона нарешті дісталася додому, дівчина піднялася сходами, відчинила двері і зайшовши до спальні плюхнулася на ліжко. Те, що з нею сталося за останні 24 години Еллісон ще довго не забуде.