Оппа, ти також фанат?

Вперше у своєму нікчемному житті Ім Чангюну так пощастило, адже він НАРЕШТІ отримав цю карту! Він іде на фансайн! Він уперше побачить так близько своїх кумирів! Він навіть зможе потримати їх за руки! Він зможе наробити мільярд фото на свій новенький Canon, який брав із собою лише в особливих випадках. Це буде найщасливіший день у його житті!

Так думав хлопець, доки до його кімнати вихором не влетіла “гаряче любима” старша сестра.

– Нуно, що за справи? – скривився Ім, ставлячи на паузу відео-прикол із улюбленцями.

– А що, я не можу увійти до кімнати свого улюбленого тонсенчика? – усміхалося це чудовисько.

Усім цікаво, чому чудовисько? Та бо ж чудовисько! Все своє свідоме життя Чангюн або отримував ЧЕРЕЗ сестри, або отримував ВІД сестри. Взагалі жодного гарного спогаду!

– Слухай, братику, ти ж пам’ятаєш, що ми з тобою кілька тижнів тому уклали угоду? – почав цей монстр здалеку.

– І що? У мене ще є час, – трохи напружився хлопець, розуміючи, що з хвилини на хвилину настане тотальний ПИЗДЕЦЬ.

– Я тут подумала… – почала дівчина, оглядаючи братову кімнату.

– Ні! – перебив її молодший, розуміючи, до чого вона хилить.

– Братику, у тебе залишилося всього декілька днів, все одно не встигнеш. Тож визнай, що ти програв і виконай покарання! – затараторила дівчина.

– І коли? – здався Ім, думаючи, що так нуна відчепиться швидше.

– Завтра! – усміхалося це чудовисько, а у хлопця земля з-під ніг пішла.

– Ні! – заперечно хитаючи головою, відповів Ім.

– Авже ж так, братику! Саме завтра!

– Ти точно не прийомна? За що ти так зі мною? Ти знаєш, який завтра день! – Чангюн підірвався з місця, підходячи до сестри.

– Саме тому завтра. Я думаю, твої солодкі хлопчики будуть раді побачити такого винахідливого фан-боя. Вони точно ніколи тебе не забудуть, – дівчина заплескала в долоні.

– Якщо ти не відмовишся від цієї ідеї, я побрию тебе налисо сьогодні ж уночі! – пригрозив Гюн, бажаючи придушити сестру на місці.

– Ой, ти цього не зробиш, братику, адже тоді я зал’ю на шкільний сайт ті чудові фото та відео, де ти в моїх сукнях гуляєш зі своїми лялечками. Чи, може, мені одразу скинути посилання на той ютуб-канал, де ти грав милу дівчинку для мами? – пригрозила старша Ім із диявольською усмішкою на обличчі.

– Я ненавиджу тебе, – прошипів в обличчя сестрі Чангюн.

– Я теж тебе люблю, братику, – посміхнулася дівчина і пішла до дверей, але одразу обернулася. – Я сама тебе одягну і проведу на фансайн, щоб не втік.

– Ненавиджу, – повторив хлопец, а у відповідь отримав лише повітряний поцілунок та задоволену посмішку.

«Як не повіситись за цю ніч?» – подумав Ім, чудово розуміючи через яку ганьбу йому доведеться пройти завтра.

А що, якщо охорона щось запідозрить та його почнуть перевіряти? Йому ж на всю вічність заборонять і близько підходити до Monsta, якщо не подадуть заяву в поліцію.

Зовсім засмучений хлопець уже й відео не хотів дивитися. Він закрив вкладку ютуба і за звичкою відкрив твіттер. Додавши у своїй тред «1000 і один спосіб убити старшу сестру» ще кілька варіантів, перейшов на фанкафе. Вонхо, як завжди, активував у цей час доби, а зовсім засмучений хлопець не міг зараз написати приємні слова для кумира. Ім просто написав перше, що спало на думку: «Як непомітно для оточуючих убити старшу сестру?». Гюн навіть не думав, що хтось помітить, але йому одразу відповіли.

«Не хвилюйся, мила! Ігноруй її! І я сподіваюся на зустріч завтра, де ти мені все докладно розкажеш» – написав Шин, викликаючи у Іма важкий подих.

– Звичайно, ти тільки мене побачиш, одразу викличеш поліцію, бо приймеш за збоченця. З важким серцем хлопець проворочився півночі і заснув лише під ранок. Однак, довго йому поспати не дали, “улюблена” сестра розбудила його набагато раніше, щоб встигнути вдягнути свою “ляльки” для зустрічі з кумирами.

І що ми маємо – невиспана, зла на весь Всесвіт, дитина, яка втратила сенс життя, зовсім не бажає куди-небудь йти, а вже тим більше вбиратися для цього.

– Ти будеш дуже милим у цьому, – Ім-старша нарешті показала хлопцю у що зібралася його вбирати.

– Я думав, ти досить з мене познущалася за ці роки, – розлютився Гюн, тут же остаточно прокидаючись.

– Що ти, як бабця стара? Ти будеш милою школярочкою! Я навіть тобі перуку милу підібрала.

– Та під цим поясом навіть мої труси буде видно! – Ім не наважувався назвати “це” спідницею.

– Тому я тобі навіть дівчачі труси прикупила! – відмахнулася нуна, не вважаючи це проблемою.

– Я не одягну це! – Вимовив категорично хлопець.

– Тоді я просто зараз почну відправляти твої секретні матеріали всім твоїм знайомим, – з погрозою промовила дівчина. – Не показуй мені тут свій характер і починай збиратися, бо запізнишся.

– Але… а ти бачила мої ноги? Хіба у школярок можуть бути такі волохати ноги? – знайшов останній аргумент хлопець.

– Бритва в допомогу, – сестра зло подивилася на молодшого. – Тому я тебе й розбудила раніше.

-А ззаду?

– Я тобі зараз воскові смужки принесу. Ти сам себе затримуєш! – буквально прошипіла дівчина. – Не встигнеш зібратися, відведу в тому, що буде на тобі.

Нуна вийшла, а Чангюн мало не розплакався. Це ж його перший у житті фансайн! Це ж його найулюбленіший і єдиний гурт! Як сестра може так з ним чинити? Як вона може бути такою жорстокою?

Подумавши, що все ще не втрачено, Гюн вбив у пошуковик: «Чи можна засудити рідну сестру за шантаж?», але, перегорнувши всі сайти з першої вкладки, розчарувався остаточно. Тяжко зітхаючи, хлопець поплентався у ванну. Про те, щоб втекти з дому і мови не було. Нуна будь-де знайде. А потім ще й загрозу виконає. Про те, щоб поскаржитися батькам, теж можна було забути – бо їхня матінка ще гірша за сестру! Коли Гюн був зовсім маленьким, їхня мати вбирала його дівчинкою і всім сусідам розповідала, що у неї дві чарівні дочки. Він до школи думав, що дівчинка, але потім батько популярно пояснив матері, а заразом і синові, що вони роблять не так у вихованні хлопця. Однак, мати не зупинилася і в таємниці від батька завела ютуб-канал, на який заливала відео де Чангюн вбраний у сукню, грає з лялечками. Це тривало доти, доки хлопцю не виповнилося десять. Батько просік. Ледве не вбив матір. Тоді вперше у житті хлопчик бачив батька таким розчарованим у ньому. Після того Гюн більше ніколи не переодягався в дівчинку, часто встрявав у бійки, читав реп у тусовках, часто п’яним приходив додому, міняв дівчат, але ніколи не згадував про своє ганебне минуле. Батько схвалював. Усі “пацанські” речі схвалював.

Ось тільки батько не знав, що Гюн давно фанючить чоловічу айдол-групу і всі їхні гейські ігри під назвою фансервіс. Хто ж знав, що якісь айдоли можуть бути такими гарячими? Він узагалі випадково їх побачив… і залип. Ці хлопці з Monsta були острівцем щастя для хлопця, але сестра вирішила і цю частину його життя знищити.

Сестра все знала, запалила якось. І тепер щоразу знущалася, погрожувала, що розповість батькові, але ж це “не по-пацански” стенити якихось співаків. Батько цього не прийме. Батько знову розчарується у ньому.

Залишається лише підкоритися сестрі. Тільки цього разу. Незабаром вона поїде вчитися за кордон, і діставати його більше не буде кому.

“Це точно буде останній раз”, – думав хлопець, вдивляючись у своє відображення у дзеркалі ванної кімнати.

***

І от він, краш половини дівчат і хлопців школи, стоїть у черзі перед входом у будівлю, в такій короткій спідниці, яка ледве прикриває його зад. Багато дівчаток у черзі із заздрістю дивилися на його худі ноги та спокусливе вбрання, багато хто з презирством, мовляв, «більше нічим зацікавити опп не може». Знали б ці дівчатка, як він хотів позбутися цього прикиду. Але страшна сестра під конвоєм притягла його на захід і уважно стежить, щоб саме в такому вбранні він потрапив туди.

– Давай, принцесо, повеселись там, – нуна шльопнула його по попі, підштовхуючи вперед, коли черга почала рухатися.

– Як же я ненавиджу тебе, – прошипів їй у відповідь молодший.

– І я люблю тебе, дівчинко моя, – цей монстр стиснув дупу хлопця, закликаючи вже ворушитися.

Блідий як смерть, Гюн увійшов до будівлі, знайшов своє місце і мовчки присів, намагаючись привернути якнайменше уваги. Його руки тремтіли, як у наркомана, права нога відбивала нервовий тік, а голова була опущена, вивчаючи поглядом підлогу, боячись хоч з кимось зустрітися поглядом.

– Перепрошую, але чи не могли б ви пройти зі мною? – чоловік з охорони підійшов до Чангюна і пошарпав його за плече.

– Але… але… я ж нічого не зробив..а, – голос хлопця здригнувся і підвищився до високих нот, нагадуючи дівчачий.

– Не хвилюйтесь, я вас ні в чому не звинувачую, просто у вас незвичайне місце. Ходімо за сцену, – пояснив пошепки охоронець.

– А можна відмовитись? – одразу вигукнув Ім.

– Ні, – грубо відповів чоловік.

Розуміючи, що його спалили і якщо мовчки не пройде за охоронцем, з нього при всіх здеруть перуку, Гюн мовчки встав і пішов слідом. Поки вони йшли, інші фанати неприємно обговорювали його за спиною. Було так соромно та прикро. Адже він це робив не з власної волі. Охоронець привів його за сцену, як і говорив, а потім указав на двері попереду.

Розуміючи, що саме там станеться його “страта”, Гюн приречено посміхнувся і зробив крок у зазначеному напрямку. Він відчинив двері і ввійшов. Кімнату освітлювала лише настільна лампа на столику з великим дзеркалом. На перший погляд здалося, що в кімнаті нікого не було, але коли хлопець зробив ще кілька кроків, двері за ним зачинилися на замок, а до спини притулилося сильне чоловіче тіло.

– Ну, привіт, красуне, – прошепотіли на вухо йому досить приємним голосом.

– Хто ви? – Гюн одразу зрозумів, що ця людина не з групи. Він голоси всіх хлопців знав напам’ять.

– Мені цікаво інше, хто порадив тобі прийти в такому вбранні? – запитав чоловік, поклавши руки на попу хлопця і стискаючи м’які половинки.

– Про що ви? – Чангюн відразу відлетів від чоловіка і повернувся до нього обличчям.

– Як ти додумаЛАСЯ, – роблячи акцент на останньому складі, почав чоловік. – Прийти в такому відвертому вбранні, дівчинко? Хлопці цього не оцінять.

Хлопець відчув, як кров у венах похолола. Цей чоловік достеменно знав, що він хлопець. Він точно здасть його поліції, або зробить чого гірше. Вони тут одні, незабаром розпочнеться фансайн і за шумом його ніхто не почує, ніхто не врятує. Що робити та як бути? Як викрутитись із цієї ситуації?

Наступної секунди в голову хлопця спала зовсім божевільна ідея. Ну, не така божевільна, як прийти на фансайн у цьому ганчір’ї, але все ж таки.

– Оппа, ти теж фанат? – видав трохи писклявим голосом Гюн, з безглуздою усмішкою на обличчі та очима, повними обожнювання.