Драбл Раціо/Авантюрин

– Тобто, Ви прийшли до мене додому о двадцять третій годині вечора, п’єте мій алкоголь сидячи на моєму столі, просто тому, що Вам нудно? – о, Раціо взбіса роздратований. Схоже, він щойно прийняв ванну, оскільки бліда шкіра розчервонілась від високої температури, а може й від злості. Плювати. Авантюрин вже бував у нього вдома, бачив, де той тримає пляшку віскі, яку ніколи не чіпав. Як і блондина. Різниця між працівником КММ та скляною тарою була в тому, що чоловік відчайдушно хотів, щоб тонкі пальці професора обпалили його шкіру так само, як рідина горло. Господар квартири повільно роздивлявся незваного гостя, і було в цьому погляді щось незнайоме, чого раніше блондин не бачив.

– О, благаю, професоре. Я сказав, що засумував, тому вирішив завітати до друга. Можливо, трохи пізно.- Авантюрин закинув ногу на ногу, роздивляючись янтарну рідину поміж кубиків льоду в своєму стакані. Сьогодні його наглість перейшла всі межі, та певним чином він радів. Верітас не поспішав виганяти його, навпаки, повільно пройшов на кухню, немов би намагаючись зпопелити “друга” поглядом, та останньому не звикати. Коли чоловік підійшов надто близько, все ще не розриваючи зорового контакту, авгін відчув як він забирає стакан, але на превелике здивування не відставляє подалі, а підносить до вуст і відпиває, прямо з того місця, куди торкалися губи топ-менеджера. Шкіра під одягом вмить розгорілася, але ця особистість надто звикла ховати все за незмінною посмішкою, яка дала тріщину, коли склянку повернули назад, мовчки пропонуючи відпити, поки міцні руки сперлися на стіл по обидва боки людини, яка сиділа на ньому. Гра? Ні, тільки не зараз. Від чужого тіла йшов нестерпний жар, що хотілося скинути одяг. Але він слухняно відпив, спостерігаючи, як темніють очі навпроти. Врешті, час вийшов, а бомба зробила “бум”.

Як тільки скло відлипло від вуст, а алкоголь ще не потрапив в шлунок, Верітас подався вперед, жадібно впиваючись поцілунком в нічного гостя. В яскравих райдужках промайнув шок, який неймовірно швидко змінився всепожираючим хтивим вогнем. Нервові закінчення почали поколювати, коли кінчик чужого язика наполегливо попросив більшого, і Авантюрин не відмовив, привідкрив вуста і алкоголь полився з кутиків вус тоненькими цівками. Танець язиків був нестримною бурею, поки тіла намагалися притиснутися один до одного, блондин розсунув ноги і дуже скоро сильні руки притисли його до нестерпно спекотної гори м’язів, тим самим натискаючи на пах, від чого по стрункому тілу побігли мурахи. Стакан давно опинився на скляній стільниці, з долонь зірвали рукавиці, і тепер пальці металися по широкій спині, іноді піднімаючись до фіолетового волосся. Чорт, чорт, чорт. Повітря лишалося все менше й менше, а коли воно закінчилося, Раціо відсторонився. В цю мить в білявій голові промайнула думка про те, що зараз все скінчиться, раціональність візьме гору, але ж ні. Теплі губи притулилися до правого кутика, а тоді між ними висунувся язик, його кінчик плавно поковзав вниз, збираючи залишки доріжки з віскі, поки не дійшов до коміру. Спина топ-менеджера вигнулася дугою, тіло застигло в німому проханні продовжувати і професор це розумів.

Авантюрину не було потреби просити, або говорити про щось, обоє опустили внутрішні стіни. Тільки цієї ночі, тільки зараз. Пристрасть спалахнула з новою силою. Чоловіки цілували один одного, поки руки поспіхом позбавляли їхні тіла зайвих шматків тканини.

– Ви сьогодні такі нетерплячі, професоре.- прошепотів Авантюрин прямо на вухо Раціо і одразу ж видихнув, коли долоні опинилися у нього на боках.

– А Ви сьогодні особливо дратуєте.- відповів науковець, вкладаючи його на спину. Взагалі-то дії Верітаса говорили зовсім про інше. Він притиснувся до паху чоловіка під собою, поки кілька секунд розглядав голодним поглядом оголеного до поясу працівника КММ, а то в свою чергу ковзав долонями по таких ж оголених широких грудях, беззвучно питаючи, чи подобається йому вид зверху. Оголений Авантюрин в нього на столі був ще тим видовищем і професор збирався запам’ятати кожну його ідеальну деталь.

Не дивлячись на характер Раціо, його дії обережні і трепетні. Вкриваючи гострі ключиці ніжними поцілунками, грудьми він відчував як швидко б’ється серце Авантюрина, який обвив вузьку талію ногами, тепер ще більше притискаючись до чужого тіла. З боків долоні перемістилися до низу, тепер стиснули пружні сідниці, що поки обтягнуті тканиною білизни та штанів. По кухні рознісся блаженний стогін, коли язик обвів маленьку рожеву горошину, далі натиснув і почав дражнити інтенсивними рухами. Відчувши, як одна долоня відпустила стегно, топ-менеджер невдоволено зайорзав, легенько тручись об пах коханця, після чого його ще сильніше втисли в скляну поверхню.

– Докторе, не будьте таким…- блондина перервав стогін. Виявилося, чоловік прибрав руку, щоб дістати зі склянки шматочок льоду, який тепер кружляв навколо іншого соска, – Ох, чорт..- зітхання застрягло в горлі, коли Раціо увібрав в рот горошину, тепер ніжно її посмоктуючи. Науковець відчував, як від цих стогонів в його піжамних штанах стає тісно, внизу живота з’явилося приємне ниття, що з кожною миттю потребуватиме уваги. Немовби в покарання за ненормативну лексику, кубик льоду плавно спустився нижче, до самого ременю, а потім повернувся назад, дражнячи збуджене тіло. На блондина чекала ще більш солодша мука, коли чужий язик почав злизувати з іншого соска вологі залишки льоду і віскі, змушуючи його тремтіти і стискати тверді плечі Верітаса. Професор ж насолоджувався відвертими стогонами, відчуваючи, як власне збудження повільно застилає погляд. Кубик льоду швидко розтанув при контакті з гарячою шкірою, але все тільки починалось. Коли Аванюрин знову прийняв сидяче положення, то прикував до себе уважні, помутнілі від збудження очі. Не втрачаючи можливості, він опустив долоню до низу, накриваючи нею вже затверділий член. Стриманий стогін змусив посміхнутися і обережно стиснути пальці навколо плоті крізь м’яку тканину, але продовжити йому не дозволили.

Господар помешкання відвів руку блондина і закинув собі на плече, натякаючи, щоб він зловився за шию. Топ- менеджер так і зробив, знов жадібно цілуючи його в губи, поки обоє прямували до спальні. В паху ставало все більш некомфортно, навіть болісно, коли вони опинилися на ліжку. Раціо ще досі був зверху, однак його сьогоднішній партнер не звик здаватися. Чоловік різко перевернув генія на спину, сидячи на ньому і хитро всміхаючись.

– Ви все ще дратуєте.- видихнув він, тепер спостерігаючи, як Авантюрин повільно гладить його груди, гарячими долонями спускаючись донизу. Ось блондин опиняється між ногами, знімає з нього тонкі штани і нахиляється, щоб дуже повільно провести язиком по всій довжині збудженого члену.

– Справді? А Ваш до біса твердий член говорить про інше.- гарячі вуста одразу накрили вже вологу голівку, тож відповідь так і не звучить, тільки хрипкий від збудження стогін. Кінчик язика почав блукати по чутливій плоті, вимальовуючи на ній незрозумілі візерунки, від чого всі думки враз зникають з фіолетової голови, тільки чиста насолода. Така реакція не може не тішити, тож ласка продовжується, зводячи вічно стриманого Раціо з розуму. Член повільно взяли повністю, до самого горла, стримуючи рвотний рефлекс. Довелося трохи почекати, щоб звикнути, але всього кілька секунд, а після білява голова почала рухатися. Пальці лагідно гладили зовнішній бік бедра, поки їх не знайшли чужі та не переплели в замок, тепер безболісно стискаючи. Від цього жесту серце знову затріпотіло, налилося приємним теплом, поки спальня повільно наповнювалася блаженними стогонами. Верітас все дужче тремтів, підходячи до піку. Перед очима миготіло, в голові все ще не було думок, але коли чоловік знову подивився в очі Авантюрину, тіло вмить прошибло блискавкою з несамовитого задоволення. Блондин прискорився і довів науковця до оргазму, яскравого і голосного, а тоді проковтнув все, відверто смакуючи. Важко дихаючи, професор сів, притягуючи до себе коханця, знову вкриваючи бліду шкіру поцілунками, поки пальці розстібували шерінку на штанах.

Раціо не сидів дарма, поки партнер стягував з себе штани. Чоловік дістав з шухляди тюбик зі смазкою і презервативи, тут же ловлячи на собі здивований погляд Авантюрина, що змусив закотити очі.

– Я геній, а не монашка.- у відповідь на це почувся тихий сміх, але коли над одним з Десяти Кам’яних Сердець знову нависли, то йому стало не до сміху. Останній відчував, як кожен дюйм плоті пожирають голодні очі, і це тільки розпалювало збудження, яке й так дійшло до точки кипіння. І ти не менш, в прекрасних очах можна було вловити щось ніжне, щось більше, ніж похіть, навіть в напівтемній кімнаті.

– Візьми мене..- прошепотів блондин, перш ніж об’єкт його прихованої симпатії спустився нижче і завмер обличчям навпроти палаючого паху. Перший дотик відчувся як розряд току по венам. Кулак напружено зім’яв ідеально виглажене простирадло, коли почув звук відкриття тюбика, а тоді в гарячому повітрі запанував солодкий банановий запах. Смазку нанесли по пальцях, перш ніж гарячий рот знову увібрав чутливу плоть, а подушечка середнього пальця почала ніжно масажувати вхід, перш ніж повільно і дуже обережно увійти, одразу відчуваючи як м’язи стискаються навколо фаланги. Верітас став активніше дражнити член язиком, іноді посмоктуючи, чим змушував Авантюрина тремтіти і стогнати, поки палець все більше входив всередину, не одразу намацуючи простату, але коли це вдається, блондин вигинається, ротом хапаючи повітря. Дбайливими рухами прохід розтягувався, і згодом чоловік переставав відчувати дискомфорт, тільки задоволення, та й сам науковець збудився, нестерпно бажаючи виконати прохання. Коли ж з підготовкою було скінчено, від авгіна відсторонилися, через що той невдоволено застогнав, адже до піку його не довели спеціально.

– Хто тут ще нетерплячий? – прошепотів низький голос прямо на вухо і тоді чоловік відчув приставлену до входу голівку. Ще мить, і в гаряче нутро почали бережно входити, повільно і з насолодою, аж поки не увійшли до кінця. З сухих вуст блондина зірвався голосний стогін в купі зі стогоном Раціо. І знову в голові все сплуталося, але їм більше нічого і не потрібно було, обоє бачили тільки один одного, відчуваючи несамовите задоволення. Навіть якщо це на одну єдину ніч.