Фанфіки українською мовою

     

    Дискотека проходила прекрасний. Всі веселилися, лише один Ліксі сидів у бесідці біля місця де проходила дискотека. Він не розумів що відбувається з Хьонджіном, а саме головне він не розумів що відбувається з самим ним. Він дивився на людей які танцювали та веселилися, як раптом серед всіх людей він помічає його. Але чому? Чому саме він так сильно потрапляв йому на очі? Він задивився на Хвана. Незважаючи на те що він йому не подобався по характеру, тіло в нього було ідеальне. Мрія кожної дівчини а може навіть і хлопця…

    – Так стоп! чому я взагалі думаю та дивлюсь на нього!

    Він сердито піднявся та покрокував до свого будиночку. В якому вже був Джисон. Лікс сів на своє ліжко вдаючи ніби нічого не сталося. Він дивився у вікно де був прекрасно видно танц-майданчик. Джисон не витримав та заговорив.

    –Фелікс…

    –м?

    – я хотів поговорити про те що…було біля річки…

    – а що казати? це твій вибір! я тебе не засуджую…друже! – з посмішкою промовив Йонбок.

    – але тоді ти так дивився…

    – просто мені було трохи ніяково що я вас застукав за таким.

    – Боже Лікс ти навіть не уявляєшь який кімінь ти з мене зараз зняв!

    Хан обійняв Фелікс за плече одною рукою. Фелікс посміхаєтесь та теж його обнімає.

    – а той хлопець не буде ревнувати? – засміявся Лікс.

    – Фелікс! ці твої шутки зовсім не смішні! – Хан посміхаєтесь.

    – не смішні…але ти все одно посміхаєшся.

    Вони сиділи та спокійно спілкувалися. Вечір пройшов мов як одна хвилина. Вони лягли вже спати.

    Було вже 12 ночі. В цей час раптом видається дуже гучний звук. Джисон та Фелікс підірвались але нічого не сказали. Їх погляди перетнулися, піднявшись у двох вони покрукували до дверей не розуміючи що це був за звук. Дійшовши туди вони побачили Чоніна в не дуже тверезому вигляді. Вони у двох видихнули.

    – господи Чонін? що з тобою? – спитався Лікс.

    – тааа я…трішки…ік…зовся… цього Син Міна не було!…за те я повеселився та потанцював! ік…

    – що за Син Мін…? – промовив Хан.

    – не важливо!…ік…

    – а що б тебе халера не бачила Чонін! – сказав Фелікс.

    Вони двох взяли Чонін та потащили до ліжка. Чонін упирався але їм вдалося дотягнути його в ліжко. Вони довго сиділи біля нього та стерегли поки він не заснув. Після того вони лягли спати.

    На ранок, вони прокидаються о 07:00 ранку для того що б піти на зарядку. Джисон та Йонбок прокинулися бистро а вот Чонін…

    У нього був дуже великий будун. Він ледве ледве прокинувся та збілью в голові почав одягати спортивний одяг як і інші.

    – ні ну Чонін вчора видав – сміючись сказав Джисон.

    – ой, дуже смішно ха-ха – промямлив Чонін.

    – ну да смішно!

    – от тобі смішно, а в твого друга зараз голова лопне.

    Вони посміялись та вийшли з будиночку. Дійшовши до місця де повинна була бути зарядка вони стали зі своїм отрядом. Заграла музика Чан почав показувати рухи які повинні були повторювати вони. Все ішло спокійно поки Фелікс не помітив Хьонджина який стояв не подалік від нього зі своїм отрядом. Він помітив як Хьондину іде майка, він трішки почервонів від деяких думок які надійшли йому дуже швидко. Помахавши головою він відігрнав ці думки. Але погляд не зупинитися дивитися на нього.

    – Боже…

    Очі Лікса різко побачили як Хьонджін дивиться на нього. Щоки почали червоніти. Хьонджін підморгнув Ліксу на що той просто розвернувся та продовжив зарядку. А от Чонін постійно дивився на Син Міна, він геть цього не приховував. Як тільки Син Обернувся Чонін продовжував дивитися на нього трохи з ноткою яка говорила “срака тобі”. На його погляд Син Мін лише закотив очі та обернувся. Залишок часу була спокійна. Всі розійшлись куди хотіли. Лише був Бан Чан до якого підійшов Чанбін та про щось розмовляли.

    – так, я можу залишитися сьогодні ввечері в своєму кабінеті – Чан посміхнувся та підмигнув Чанбіну.

    – я обов’язково прийду!

    – буду чекати!

    Тепер на місці залишились одні Мінхо та Джисон. Вони взялись за руки та сіли на лавочку.

    – ну що там? як спалося моєму більчонку?

    – дуже добре, постійно про тебе думав…

    – про мене? цікаво в якому плані

    – ну Мінхо! не в тому що ти подумав!

    Мінхо посміхнувся та поцілував того ніжно у щічку.

    – так кумедно дивитися коли ти бентежешся.

    Мінхо почав протирати однією рукою ногу Хана. Той в свою чергу подивившись що нікого нема поцілував Мінхо. Їх поцілунок тривав декілька хвилин доки не закінчилось повітря. Відсторонившись від один одного вони посміхнулись. З роту Джисона потекла маленька струйка слени. Лі витер її великим пальцем.

    – ти ж мій неряха! – сказав Мінхо та послав йому повітряний поцілунок.

    Лікс був на дитячому кораблі для розваг який був розташований біля озера. До нього підходить Хван.

    – привіт! – промовив Хван.

    – знову?

    – я не відстану Ліксі.

    – боже! мене звати Фелікс!! не називай мене так!

    – добре, добре… Ліксі.

    Фелікс почав біситися.

    – та…!

    До його роту Хван приложив палець.

    – заспокойся! я вже іду! просто привітатися прийшов!

    Хьонджін розвернувся та пішов поки Лікс стояв, та не розумів що відбувається.

    – навіть не сказав на рахунок того що я пялився на нього? дивно…

    Фелікс пішов прогулятися та подумати. Він гуляв декілька хвилин.Раптом він стовхується з Син Міном.

    – ви що всі такі в отряді?! дивіться куди ідете! – закричав Син Мін

    – вибач.

    – о, це ж за тобою бігає Хьонджин?

    – а…ну не то що бігає.

    – ну що ж вдачі тобі, це така скалка в дупі цей Хьонджін що ти навіть не уявляєшь!

    – дякую…

    Син Мін пішов куди прямував. А Фелікс прямував куди очі глянуть. Практично цілий день, під час обіду, прийняття душу та т.д він замислювався над Хьонджіном. Деколи йому здавалось що прийняти його флірт це не така вже й погана ідея. Лежачи в ліжку він думав. Його думки були зайняті різними верьянтами. думки відразу ж розсіялись як тільки він заснув.

    на наступний ранок. Лікс відчув чіюсь руку на своїй руці. Як тільки він відкрив очі він побачив Хвана.

    – а? – сказав Фелікс.

    – ти проспав зарядку, я захвилювався.

    – так я і повірив що ти захвилювався!

    Хьонджін почав погладжувати ногу Лікс. Лікс здрогнув ногу.

    – заберайся!

    – нуууу, я хочу подивитись на сонного Ліксика!

    одним різким рухом Хван навис над Феліксом. Він дуже близько нахилився.

    – Ліксі…

    – що ти робиш?! злізь з мене!!!

    – я тебе хочу! я дуже тебе хочу!

    – але…

    Хван почав цілувати Лікса в шию. Фелікс намагався відштовхнути Хьонджіна всіма своїми але іза поганої фізичної підготовки у нього це не вдавалось. Хьонджін перевернув Йонбока на живіт та підняв дві його руки над головою та здав одною своєю рукою.

    – не рухайся…мені не зручно. – промовив Хван.

    – будь ласка! досить!

    – Якщо ти не закриєшь свій рот, я знімлю з тебе труси і засуну в рота!

    Лікс відразу замовк. Його очі сильно затулились. Він хотів скоріше закінчити це, розуміння що нічого не зможе вдіяти дійшло до нього дуже скоро. Хван почав торкатися його в зоні члена.

    – я відчуваю який він у тебе маленький

    – ні! він не маленький!

    – повірь мені! він маленький!

    Лікс був вже весь червоний. Хьонджін заліз рукою в труси та почав мастурбувати.

    -ах! ах…ах…

    Хван прискорював свою руку. Той томно вздихав, кожен рух руки Хьонджіна збуджував Йонбока все сильніше та сильніше.

    – ах…ах…ну будь ласка…

    – ти такий милий, не можу зупинитися.

    минуло кілька хвилин Ліксі кончив.

    – так швидко?

    – я…ну…

    Хьонджін одним рухом стягнула з нього шорти та труси.

    – м…як я і казав ти будеш добре виглядати під мною

    Хван засунув два пальчики в дупцю Лікса. Той почав тихенько стогнати.

    – боляче…ах…

    – скоро пройде мій зайчик.

    Хьонджін почав розтягувати Лікса. Не можна було сказати що йому приемно він відчував тільки біль. Але Хвану було на це все одно йому подобається бачити Фелікса таким.

    *****************************

    мій тгк:https://t.me/mymymymy_re

    буду дуже вдячна за підтримку♡

     

     

    P.S всім привітик, хотіла б запитати, варто продовжувати писати? Як вам?

     

    1 Коментар

    1. Dec 14, '23 at 23:55

      Продовжуйте написання будьласка.