Відлюдник під перевернутим місяцем

Холодний туман опускався на землю. Сірий та густий, пронизуючий  до кісточок та проникаючий у твій організм з повітрям, він, як маленька змійка, звивав своє кубло у грудях,залишаючи по собі лише дитячій страх. 

І чим швидшим ставав його шлях, тим більшим та ненаситним він ставав пожираючи все на своєму шляху.

Першими жертвами мряки стали дерева. Вологі та оголені від глибокої осені, вони здригалися від всякого повівання вітру. Кожна гілка тріщала наче у передсмертній агонії, а потім була нещадно ум’ята тим самим туманом та його подругою пані темрявою.

До речі про неї.

Темрява… Як я смакую це слово, коли проголошую. Ви хоч уявляєте  скільки могутності має наша похмура господарка?

До слова кажучи, цієї ночі вона була настільки сильна, що знайти лінію горизонту було майже неможливо. Все зливалося: тьмяне небо плавно перетікало у землю, холмисті рельєфи якої колись розбили при будівництві траси, наче річкою-вужиком.

 Навіть луна, яка зазвичай освітлює дорогу мандрівникам, сьогодні затягнулася смолистими хмарами. Хоча ні. Брешу. Єдиним джерелом світла став мустанг 1980-го року випуску, догораючий посеред порожньої траси. 

Безбарвний зсутулений силует опустився на сирий від дощу асфальт.

Тремтячими руками, вологими від поту, чоловік почав гарячково шукати кишеню, у якій лежала зім’ята пачка цигарок. Нарешті знайшовши цю кляту упаковку мальборо, він зубами дістав цигарку. 

Запах тютюну одразу дав у ніс. За іншої обставини наш герой насолодився б цим ароматом, як робив це після гарячого сексу з коханою жінкою чи під час веселих гулянок з друзями, коли ви всі одурілі від алкоголю лежите хто де і єдина річ, що довершує картину максимальної насолоди — папироска, яку ви передаєте один одному .  Проте тут було не до задоволення. Тут взагалі було не до думок.

Голова тріщала по швах, яким би кліше це не було, але факт. Все тіло ломило, шкіра палала вогнем від подряпин та стусанів. Одяг, який ще декілька годин назад виглядав, мов з модного показу, перетворився на дране лахміття.

Цигарка , що розсипалася та залишала неприємний смак на пересохлих зашкарублих губах , ось-ось мала бути підкуреною, однак поряд покотилася палаюча шина та впала перед довгими побитими ногами, заставивши втупити божевільні карі очі на неї.

— Трясця твоїй матері…