Комфорт

Шось

Невеличкий фф, де Спартак і Женя мають спільну потаємну квартиру, про яку знають лиш троє людей – вони вдвох і орендодавець, який думає, що здає квартиру Спартаку Субботі. О, а ще, Спартак дуже любить какао, але про це знає лише Женя.

Замок на дверях тихенько клацнув. Високий брюнет з милими кучерями увійшов до квартири. Його хлопець мовчки підпирав стіну і осудливо дивився на свого партнера.

 – Як пройшла операція?

– Ну як бачиш – живий.

– Жень, чорний гумор – це моя фішка.

– Добре, Спартак. Що ми робитимемо?

– Чому ти раптом вирішив запитати?

– Ти ніколи не починаєш наші розмови з серйозних запитань. То чим займемось?

– Спочатку підемо варити какао. Ти купив зефір?

– Забув. Вибач

– Іди по нього. Якщо повернешся без смаколиків, я закрию квартиру так, що ти не зайдеш ніколи.

– Кинь список в телеграм.

– Ок

*біля магазину*

Женя: Що ти там понаписував мені… Так зефір, шоколадка з горішками, поп-корн для мікрохвильовки, нутелла, крекери, печиво.

*Каса*

Женя в черзі, звонить Спартак

– Щось забув в список написати?

– Ні. Я спеціально. Купи маленькі резиночки для волосся.

– Ммм гаразд. Давай.

– Ага. Чекаю. Не забудь резиночки.

Женя швидко знайшов те, що просив Спартак і пішов до квартири.

– Спартак, ну й дорого ти мені обходишся.

– Мовчи, а то твоя «дівчина» дізнається, що вона лише прикриття.

– Вона вже знає, і якщо ти забув ми самі їй це розповіли.

Спартак закотив очі, забрав у Жені пакети і відправився на кухню. Переодягнувшись до нього приєднався Янович. Обійнявши свого хлопця зі спини, Женя пробумотів щось на кшталт «Не дуйся» і відійшовши, почав допомагати. Какао було готове, печиво розкладене, а гарячі бутерброди лежали на підносі. Спартак сховав резиночки до кишені чорних домашніх штанів (навіть вдома він не зраджує своїй улюбленій чорній гаммі). Хлопці сіли на диван і Спартак увімкнув фільм.

– Знову щось розумне?

– Ні, Женя. Сьогодні ми дивимось фільм з твого списку. Якийсь мультик.

– Мені подобаються твої розумні штуки вони цікаві, та й ти цікаво пояснюєш.

*середина мультфільму*

Спартак різко штурхнув Женю вниз, так, що той опинився на підлозі. Все, що зробив Янович – пожав плечима. Поки його хлопець, ніби заворожений дивився фільм, Спартак тихенько дістав пачку резиночок і відкрив її. Женя відволікся від мультика лише тому, що волосся почало тягнутися кудись догори, а згори чувся чийсь тихий шепіт, що проклинав кляті кудрі.

– Спартак, що ти робиш?

– Дивись мультик.

– Що ти робиш з моїм волоссям?

– Дивись мультик.

– Спартак.

– Дивись…

– Мультик закінчиться через п‘ять хвилин.

– Додивись його, раптом головну героїню все ж з‘їдять роботи.

– Так не може бути!

– Може. Це нетфлікс, у них все може бути.

Спартак продовжував чортихатися над волоссям Жені. Але курчавий не звертав на це уваги. Такі моменти коли Спартаку хотілося чогось людяного, того, що роблять звичайні закохані пари, Женя дуже цінував. І тому він завжди мовчав. Навіть коли розумів, що Спартак може потребувати допомоги.

*Одного разу Субботі захотілось піти на пікнік. Він купив плед, кошик, наготував бутербродів і навіть спік кекси, чому до речі Женя здивувався. А коли Спартак сказав своєму хлопцеві, що вони могли б пройтися, то зрозумів, що просто не може, по людські запросити того на побачення. І лише тоді коли Женя, приїхавши до квартири знайшов Спартака, в новому пледі, за книгою чогось цікавого, то запитав:

– Що такого в лісі здохло, що ти нарешті купив собі плед?

Спартак не відповів і лише потягнувся рукою до кошика, в якому лежали шоколадні кекси.

– Зі мною поділишся?

– Ні.

– Чому?

– Тому, що ці кекси, на які я вбив пів дня, ми мали б їсти на побаченні, на яке я не зміг тебе запросити!

– Спартак, ти психолог, що розбирає психологічний стан людини, як рекордсмени з головоломок кубік рубика, а ти побоявся запросити мене на побачення?

– Так! І я не побоявся, я засоромився. Так що, не будеш ти їсти мої кекси.

– Тоді давай так. Зараз, я розмотую тебе, ми стелимо плед на підлогу, розкладаємо те, що ти там наготував і в нас буде побачення, просто вдома.

– Мої психологічні книги погано на тебе впливають.

– Це не книги, Спартак, це один поганий^ сором’язливий хлопчик.

– Пішов ти… *

Спартак знову чортихається.

– Щось не виходить?

– Мовчи.

Через кілька секунд тонкі пальці перестають мучити кудрі і залишили волосся в спокої.

– Можна я піду гляну, Спартак?

– Ні.

– Будь ласка

– Добре, йди. Тільки не смійся.

Коли Женя повернувся з ванної його губи розтягувала посмішка.

– Я ж попросив не сміятися!

– А я й не сміюся. Я щасливий і задоволений. Ходімо по ще одну чашку какао?

Спартак мовчки встав з дивану і зник на кухні. 

– Ти де там? Сам запропонував і йде два тижні!
– Іду, Спартак!

* якщо комусь цікаво, то Спартак зробив Жені два аккуратних хвостики, і чортихався він якраз через те, що через кудрі хвостики аккуратними не дуже виходять.

^ – тут відсидка на момент з підкасту:

Женя: всіх тягне до поганих хлопчиків

Спартак: мене не тягне до поганих хлопчиків

Женя: мене тягне, Спартак!

Спартак: я достатньо поганий?

Тут я вирішила зробити Спартака трошки людянішим і м’якшим ніж він показує себе на подкастах. Напишіть в коментар який мультик я мала на увазі, якщо здогадалися.