Алкоголь погана штука

Lubetsky – Victory

Ранок. Женя неохоче прокидається від будильника. З неймовірним похміллям встає з ліжка і чалапає до ванної аби помити лице і почистити зуби. Далі йде на кухню, де у нього знаходилась аптечка, і випиває таблетки. Дістає телефон, на якому дуже дуже багато повідомлень. Женя не пам‘ятає що вчора відбувалось. «Так, я був зі Спартаком в кафе, потім ми сварились, а потім.. я сів в таксі..і куди я поїхав..» Женя зайшов в телеграм, в чат зі знайомим.

— Жека, єбать, це ти?

Женя здивувався повідомленню, але після цього повідомлення було надіслано відео, яке Женя відкрив. На ньому були він і дівчина, ім‘я якої він навіть не пам‘ятає. І поцілунок. «Сукаа..»

Тим часом Спартак прокинувся, в нього не було такого сильного похмілля як у Жені, але Спартак всеодно прийняв таблетку від болю в голові і прийнявся прибирати безлад який він наробив вчора. Він звернув увагу на свої фаланги на руках і побачив на них засохлу кров та подряпини, згадав як вчора розбив вазу кулаком. Непевно не одну розбив. «Дідько, психолог вчинив безлад, напився як свиня, і розбив вази, супер» «І все це через..» Серце знову неприємно зжалось. А їм ще сьогодні записувати подкаст у нього на кухні. Над ними наче насміхається сама доля.

Через кілька годин у двері Спартака постукали. Серце пропустило удар. «Ну чомуу?» подумав Спартак. Але все ж піднявся з дивана і пішов відкривати двері.

Як зрадів Спартак, коли побачив що це Антон прийшов до нього.

— Привіт.

— Привіт, Антон, проходь.

Антон пройшов до Спартакової квартири і почав знімати куртку.

— А Жені шо, ще немає? – Запитав Антон.

Живіт неприємно скрутило.

— Немає.

— Дивно, він завжди ще за годину до зйомок в тебе зависає. – усміхнувся Тоха.

Спартак спробував вичавити з себе щось, на подобі усмішки, але вона вийшла кривою.

Тим часом Женя піднімається на сьомий поверх будинку, збирається з силами і стукає в двері. «Що йому казати?» «Як себе поводити?» «Може він забув?» «Та де там. Спартак і “забути”..»

Через пару хвилин почувся стукіт в двері. «Ну все, це точно він.» думає Спартак.

Підходить до дверей і відчиняє їх. Перед Спартаком стоїть високий шатен з курчавим волоссям, з тими самими рідними горіховими очима, з пакетом їжі, яку він купив по дорозі.

Тим часом перед Женею відкриваються двері і він бачить Спартачка. Цього трохи нижчого на нього самого, блондина, з цими широкими плечима і в чорному одязі, як завжди. Ці як небо голубі очі, в яких хочеться потонути.

У них обох серце починає стукати швидше, але вони це старанно приховують.

Не взмозі щось промовити, Спартак перший порушує таку, начебто необхідну тишу.

— Проходь. – каже Спартак.

Наступні кілька годин все проходить як завжди. Вони сидять вже на такій звичній кухні, Женя задає питання, на які Спартак розгорнуто відповідає і місцями душнить. Женя кілька разів за весь випуск навіть спробував пожартувати. Здавалось, все як і раніше. Але як раніше вже точно не буде. Женя помічає, що Спартак вже не дивиться на нього як раніше, глибоко, цими крижаними очима. «Він все знає» потайки промовляє в думках Женя.

Через годину подкаст підходить до кінця, вони відсувають мікрофони і жмуть одне одному руки. Женя так само сильно і міцно, як колись, проте відчуває, що Спартак майже не зжимає його руку, просто легенько потис і швидко відпустив. «Він точно про все знає» «Потрібно з ним поговорити про це. Тільки як..»

Антон почав збиратися додому, Женя також піднявся з-за стола і почув тихе

— Женя, ти можеш затриматися на кілька хвилин?

Женя зовсім не розраховував що Спартак щось промовить до нього, поміж подкасту.

— Звісно.

Коли Антон вийшов з квартири, Женя тихо промовив:

— Спартак, вибач.. вчора..

— Женя, мовчи. – перебив Спартак. – помовчи.

Вони сидять в тиші, не спішать її нарушити. Женя боїться, що зараз буде і що говоритиме Спартак. Спартак, натомість, збирається з думками і порушує тишу першим.

— Ти цілувався з тією дівчиною. Як це сталось?

— Ну.. після того як я вибіг з кафе я викликав таксі.. я дальше не пам‘ятаю, все як в тумані. Я приїжджаю в бар, п‘ю, потім.. вона підходить до мене, я заказав їй випити, а дальше.. трясця, не пам‘ятаю..

— Тобто ти хочеш сказати що ти був настільки п‘яний що зовсім нічого не пам‘ятаєш?

— Ну взагалі, то я завжди пам‘ятаю моментами що було, навіть коли був п‘яний взагалі в дрова.

— Ти тримав стакан біля себе?

— Ну як, я відійшов зовсім ненадовго в туалет, і потім зразу повернувся. Правда, я залишив стакан.

В Спартака в голові ніби клацнула лампочка. «Я тебе знищу, де би ти не була, і хто би ти не була.»

В кімнаті повисло мовчання.

— Тобі підсипали, сподіваюсь, снодійне, а не щось сильніше. Я розберусь з ним.

— Спартак, не треба..

— Чому? В тебе до неї.. почуття? –

Спартак дуже боявся почути позитивну відповідь. Але йому потрібно було знати.

— Ні, ти що.. До речі я хотів би з тобою поговорити на цю тему..

— На тему тебе і тої блондинки?

— Спартак, припини. На тему тебе і мене.

Спартак завмер, а Женя замовк.

— Я тебе слухаю, Женя.

Женя підійшов ближче до Спартака і акуратно сказав:

— Я знаю що ти не даєш людям другого шансу, але будь ласка.. я хочу виправитись.. для тебе..

— Що-що? Для мене?

— Я старався це приховувати, подавити в собі.. всі ці почуття.. я думав шо це справжня дружба, але зрозумів, що я відчуваю до тебе щось більше. Коли ти спілкуєшся і обнімаєшся з фанатками, фотографуєшся з ними, вони заставляють тебе посміхатися, я зрозумів що ревную тебе, Спартак, і я знаю що мої почуття можуть бути не взаємними, особливо після вчорашнього. Мені дуже соромно, я не хотів, аби так сталося, я просто був дуже п‘яний, тимбільше ти кажеш що мені снодійне підсипали і я нічого не пам’ятаю. Вчора.. після нашої сварки я планував тільки напитись..

В кімнаті знову повисла мертва тиша. Женя підвів очі на Спартака, в надії знайти там хоч якусь відповідь, проте Спартак тивився кудись в пустоту, але Женя знав, що той уважно слухав кожне слово, і зараз робить якийсь аналіз почутого.

— Спартак.. не мовчи, будь ласка, твоє мовчання завдає мені біль..

Нарешті Спартак відповів:

— А ти не думав, що моя відповідь може завдати тобі болю?

Серце Жені завмерло, він був певен вже почути, що Спартак скаже що він не відчуває нічого до Жені, але..

Спартак підвів голову і заглянув в ці зелено-карі очі, після цього не довго думаючи поцілував Женю. Акуратно. Ніби-то показуючи свою відповідь, і питаючи дозволу на поцілунок.

Broken – Lund

Женя посміхається, притягує Спартака за потилицю та цілуючи сильніше, гарячіше.

Обхоплюючи губи, язиком проводячи по них, і вони цілуються поки в них не бракне повітря. Важко дихаючи, дивляться одне на одного. Женя тягнеться до Спартакової шиї, і цілує її, де-не-де залишаючи засмокти. Спартак відкидає голову назад і тихо видає стогін, від чого Женя відчуває, як його член починає ставати твердішим.

Задирає Спартакову футболку, проводить рукою по пресу, обускаючись нижче, цілує прес, і одночасно приспускає Спартакові штани, а разом з ними і труси.

Дивиться на Спартака знизу вверх, пестить рукою такий твердий член.

— Татку, ти вибачиш мене? – з посмішкою маленького диявола запитує Женя.

— Женя.. будь ласка.. мхм.. – Спартак шумно вдихає повітря.

— Буду сприймати це за позитивну відповідь. – каже Женя, проводячи язиком по голівці, на якій і так вже виділилося багато змазки. Іноді допомагає собі рукою.

Розслабляє рот, і бере член повністю. Спартак знову стогне, зтискає Женені кучері трохи сильніше, але не причиняючи йому біль.

— Женя.. я майже..

Жені не потрібно чути більше, він прискорює темп, знову допомагає рукою, і майже жорстко маструбує Спартаку. В останній момент бере Спартаковий член в рот і проковтує сперму.

— Женька-а…

Женя усвідомлює, що Спартакове тіло слабшає і той от-от і упаде. Він підхоплюється на ноги і притримує Спартака, аби той не впав.

— Мій Спартачок.. моє сонечко..

Женя достатньо підкачався, щоб взяти Спартака на руки, що він і робить, і відносить Спартака у спальну кімнату. Вкладає його спати, і сам тихенько вмощається біля нього, після чого, в обіймах один одного засинають.

Ну от і все, сподіваюсь, вам сподобалось🖤🤍