Корона на цвинтарі

Це був звичайний тренувальний день в Карасуно. Карасуно були з самого ранку в залі, в них на носу був матч з доволі сильною командою з Америки, тому вони тренувалися кожен день з ранку до вечора. І ось ще один тяжкий день пройшов, Хіната з Кагеямою повертались до своїх квартир. Так вийшло що вони були сусідами один з одним. Да і в принципі там вся Карасуно знаходилась неподалік один від одного.

Вони йшли собі спокійно додому Хіната як завжди щось розповідав Кагеямі, другий в свою чергу просто слухав. Адже сил щось сказати не було, він просто хотів прийти в квартиру та завалитися в ліжко. Але так сталось що до них підїхали якісь невідомі та викрали їх двох.

– Якого хріна!!! – Не витримавши крикнув Кагеяма- Ви хто? Та якого ви нас затягнули сюди?!

– Мовчи Тобіо Кагеяма- Промовив невідомий- Нам дали таке завдання тому нічого особистого

– Вас американці послали?!- Все ще кричав Кагеяма

– Ми не розкриваємо данні про наших клієнтів- Все ще спокійно говорив невідомий- Якщо ти ще раз крикнеш то твоєму другові Шойо ми відріжемо пальці

Після цих слів Кагеяма стих. В машині було чути тільки тихі cхлипи Хінати який не розумів що відбувається.

                                                                                             ***

Коли машина зупинилася їх вивили та повели кудись. Куди вони не бачии адже на них надягнули чорні пакети.

Коли їх привели в кімнату, їх посадили та зв’язали після чого зняли пакети.

Через деякий час до них прийшов якийсь чоловік. Чоловік років ≈ 40, з великими плечами.

– Що ж, вітатись не буду і перейду зразу до діла. Я хочу щоб Карасуно програла в наступній грі. Розумієте, я поставив на американців не малу суму

– Хто ви такі?! Та якого хріна ви нас викрали?!- Кричав Кагеяма, поки Хіната плакаючи все ще не розумів що відбувається.

– Не переживайте я вас відпущу. Я просто хочу домовитися з вами так як ви кращі гравці Карасуно

– Навіть не сподівайся!! Ми тренуємось з ранку до ночі!!! Ми теж хочемо виграти!!!!!

– Що ж, раз так. Я буду домовлятися з вами по поганому

Після цих слів він їх залишив на смоті.

– Шойо з тобою все гаразд? Нічого вони тобі не зламали чи порізали?

– Н…ні, а з тобою?

– Теж. Не бійся, чуєш? Я щось придумаю, добре?

Хіната помахав головою в знак того що він розуміє.

                                                                                                ***

На наступний ранок коли Карасуно прийшли в зал вони побачили що Шойо з Тобіо не було, хоча на них це не схоже. Вони завжди перед важливим матчем приходили перші та йшли останні з залу. А сьогодні їх не було, що дуже насторожило всіх. Тому вони принялися дзвонити всім хто міг би знати де вони.

Через годину дзвінків в інші команди з якими Шойо або Тобіо могли тренуватися. Вони були ні з чим, ніхто з тих кому вони подзвонили не знали де вони.

Але всіх, зникнення одних з кращих гравців Карасуно стривожило, адже вони не з тих хто просто може втекти та не з’явитися. Вони домовилися що всі кому вони подзвонили зберуться в Карасуно та будуть вже там думати що робити, дзвонити поліції чи краще самим спробувати знайти їх.

                                                                                             ***

Прибувши до залу вони всі почали думати що робити. В кінцевому підсумку вони вирішили повідомити поліції. Хоча і розуміли що це може привернути не потрібну увагу журналістів. Деякі з них а саме: Танака, Нішиноя та капітан Карасуно Дайчі Савамура. Попрямували до відділку поліції.

Через деякий час вони повернулися з новинами.

Коли вони заходили в зал всі зразу ж подивилися на них.

– Новини в нас дві- Почав Савамура- Перша це те що їх викрали, друга це те що поліція знає приблизне їх місце знаходження.

Після другові новини всі видихнули з полегшенням.

                                                                                             ***

Пройшла неділя Хінату з Кагеямою знайшли побитих. Стан у двох відрізнявся один від одного. Хіната був менш побитий, найбільші його травми це переломи пальців, переломи рук та ніг а також йому нанесли тяжку писихологічну травму; Кагеямі ж пощастило менше він як потім виявилося був не при тямі 3-й день. Їх поклали в найкращу лікарню Токіо.

Як і очікувалося до лікарні на наступний день збіглися журналісти, які так хотіли взяти інтервю в ітак погано себе почуваючого Хінати.

– Пане Шойо можна взяти у вас інтервю!!?- Кричала журналістка в відчинене вікно палати Хінати.

На що їй кричав розгніваний Цукішима.

– НІЯКОГО ІНТЕРВЮ НЕ БУДЕ!!!! ЙДІТЬ ЗАРАЗ ЖЕ!!! ХІНАТІ ШОЙО ПОТРІБЕН СПОКІЙ!!!!

Після чого він закрив вікно. Він звичайно недолюблював Шойо але навіть не думав що з такою сонячною людиною може статися ТАКЕ!

– Хіната ти як? Не спекотно? Вибач що я зачинив вікно. Не думаю що вона б відстала

– Нормально, мені не спекотно. Дякую Цукішима

– ШОЙО МИ ТАК ПЕРЕЖИВАЛИ ЗА ТЕБЕ З ТОБІО- Накинулися обіймати Хінату Танака та Нішиноя, за що отримали по голові від капітана.

– Танака, Нішиноя!!! Перестаньте!! Вибач Хіната…

– Нічого Дайчі сан. До речі…. як там Кагеяма?

Після цього питання повисла тяжка тиша, ніхто не хотів казати це. Тому сказати вирішив Азумане.

– Він в…….- після хвилини мовчання він нарешті сказав- В комі. Але не хвилюйся!!! Я впевнений з ним все буде добре!!!

– Можна мені до нього?

– Ні- чийсь голос перервав те що хотів сказати Асахі

Це виявився капітан Шираторідзави, Вакатоші Ушиджима.

– Ми з командою тільки туди ходили.

– Туди навіть рідних не пускають- Десь ззаду почувся голос Саторі Тендо

– Тоді якого ви туди всією командою намилилися!- Як завжди уїдливо сказав Цукішима

– Ну ми хотіли його провідати- Награно сказав Тендо

– Як ви з ним взагалі звязані?!- Крикнув Цукішима

Тендо вже був хотів щось сказати як всі присутні почули як Хіната скрикнув та скрутився сидячі в калач бормочучи собі під ніс “Не треба, не треба, не траба, не робіть цього”. На Цукішиму зразу ж уставився Такеда. Від одного погдяду Такеди сенсея у всіх пішли мурахи по шкірі.

Його побоювалися навіть сенсеї з інших шкіл. У Текади сенсея була доволі цікава репутація. Наче він був тихим та добрим але якщо його розізлити то погано буде всім.

– Хінато все добре. Ти в безпеці- Обійнявши Шойо він гладив його по голові, прицьому дивлячись на Цукішиму таким поглядом наче вбити хоче.

– Вибач Хіната… – сказав Цукішима

– І мене… Я не спеціально- Промовив Тендо

Що доволі здивувало присутніх, адже в Саторі характер такий що він не звик вибачатися.

– Ми думаємо всім потрібно піти з палати Хінати- Десь зі входу почулися голоса Кейшина Укая та Тайджі Вашіджоу

– Слушна думка- Переставши обіймати Шойо сказав Такада

Ніхто не став з ним сперечатися тому всі в ту ж секунду попрощались з Хінатою, побажали скорішого видужання та пішли.

Як тільки вони вийшли з палати то всі просто мовчки йшли до виходу. Ніхто не наважувався заговорити після того що сталося.

Вийшовши і до Карасуно, і до Шираторідзави приліпилась та сама журналістка яка все не давала спокою їм. Нащо Такада сенсей подивившись вбивчим поглядом на Тсумару Най.

– Я так розумію ви пані Тсумара Най ніяк не відстанете від нас

Проігнорувавши факт Такади вона продовжила.

– Як ви могли допустити таке з вашими кращими гравцями?

– Я думаю це не ваше діло міс- відповів їй Еіта Семі

Після того як охорона побачила що до команд пристають то зразу ж попросила її піти з території закладу.

                                                                                             ***

Дні минали Хінаті фізично ставало набагато краще. Психологічно правда теж, але не багато. Десь приблизно коли з нього зняли гіпси з рук до нього почав ходити психолог. Після занять з психологом його возили на прогулянку. Частіше возили то Карасуно, то інші команди які приходили навідати Хінату з Кагеямою.

Сьогодні була черга Некоми допомагати Хінаті. Тому вони прийшли до Хінати як тому належить, з фруктами.

– Привіт Хіната, як ти себе почуваєш?- Спитав у Шойо, Тецуро

– Вже набагато краще- Хіната посміхнувся ледь помітною посмішкою.- Дякую що спитав

– Сьогодні сонячний день не хочеш прогулатися?- Спитав Кенма

– Я був би не проти. Првда якщо там буде та діставуча журналістка то краще мені не йти

– Ти про ту Тсумару Най?- Поціквився Ямамото

– Так

– Її там поки на щастя немає- Ззаду відізвався Іноука

– То є чудово

Ще поговоривши Тецуро та Ямамото посадили Хінату на інвалядний візок та повезли на вулицю.

Через деякий час Шойо попросив його відвезти до Тобіо нащо Некома переглянулися один з одним. Не наважуючись щось сказати адже самі не знали чи пустять.

Як тут з середини почувся голос Козуме.

– Хіната, ми не знаємо самі. Але пропоную перевірити нам всім.

– Згоден з Кенмою куном- Спокійно відповів Куроо

Вони повезли Шойо до Кагеями який так і не прокинувся. Але До нього вже пускали, правда тільки одного. Цим одним був Хіната. Як тільки його завезли до Тобіо, він взяв його прохолодну руку та почав плакати та цілувати її.

– Вибач мене…. Я не знав як себе поводити в такій ситуації. Як би не я, ти б так не постраждав….

                                                                                             ***

Хіната з Кагеямою сиділи зв’язані та думали що робити. Як тут до них зайшли якісь здоровані та почали їх катувати. Коли вони по черзі катували Хінату з Кагеямою. Реакція була більш яскравіша в Хінати на те як катували Тобіо. Йому було дуже боляче дивитися як його коханий зазнає такого. Кагеяма ж заспокоював його адже теж не міг дивитися як його коханий плаче.

(Від автора: Хіната з Кагеямою закоханні в один одного, але про відчуття один одного не знають)

Тому кати вирішили катувати Тобіо. Кожен день вони питали їх двох в надії що вони зададуться та згодяться на програш. Але цього так і не сталося Тобіо постійно заспокоював Шойо та наказував йому терпіти до кінця. На що Хіната плакав кажучи що не хоче аби його “друга” мучали через нього, на що Кагеяма заспокоював його, що йому не боляче. Хоч це було не правдою. Так і пройшла неділя. Закінчилися катування тільки тоді коли викрадачів пов’язали.

                                                                                             ***

Продовжуючи плакати Хіната вирішив зізнатися Кагеямі що любить його.

– Тобіо…. Я маю тобі зізнатися… Я тебе кохаю. Коли я бачив як тебе катували то не міг стримати емоцій…. Мені було дуже важко бачити тебе такого….

Кагеяма все прекрасно чув але сказати на це нічого не міг. Він хотів зараз обійняти його коханого та признатися що теж його кохає. Але не міг нічого зробити навіть плакати.

                                                                                             ***

Через деякий час Кагеяма прокинувся та признався Шойо в кохані. Вони вже почали планувати як поїдить в Флориду у відпустку. Але в один з днів коли Тобіо обстежували йому сказали що він вже ніколи не встане на ноги. Від цієї новини всі впали в ступір а в Шойо взагалі почалась істерика. Потім всі заспокоїлися та вирішили що будуть допомагати Тобіо як можуть. Так і проходили дні, Хіната з Кагеямою почали жити разом. Також Шойо почав копити на їх спільну мрію. Поїхати у відпустку в Флориду.

                                                                                             ***

Пройшло 2 роки. Карасуно стали найоплачуванішою командою в Японії. Через що Хіната зміг накопити достатньо коштів для їх відпустки.

– Тобіо!!!! Ми нарешті поїдемо до Флориди!!!!

– Я радий, Шойо. Та не цілуй мене так сильно!!

– Вибач, я просто дуже радий що ми поїдемо в Флориду

                                                                                             ***

Через 2 неділі вони зкінчили з документами та відправилися в Флориду.

– Мені так цікаво подивитися що за будинок ти вибрав Шойо

– Тобі він має сподобатися)))

Прибувши в будинок Тобіо похвалив Хінату. Шойо і справді знайшов чудовий будинок біля океану.

                                                                                             ***

Дні були чудові Тобіо був дуже радий відпочити з його коханим. Але в один день Тобіо вирішив поговорити з Шойо.

– Сонце можеш підійти

– Так, коханий що сталось? Тобі щось потрібно?

– Я хочу з тобою поговорити…

– Про що?

Тобіо почекав поки Шойо сяде та почав.

– Я хочу покінчити з цим життям Шойо…

Хіната впав в ступір, побувши 5 хвилин в шоці він сказав.

– Ти це вирішив остаточно?- Тремтячим  голосом спитав Хіната

– Так….

Хіната почав плакати.

– Ц….це не жарт?

– Так…

– Тобіо коханий як же я без тебе буду а?

В Хінати наверталися ще більші сльози. Але більш менш заспокоївшись він сказав.

– Якщо ти того хочеш хай воно так і буде…

Вони почали плакати. Хіната сів на коліна до Тобіо та почав сильно його обіймати.

– Тобіо…. На коли ти плануєш це?

– Після відпустки… Ми полетимо до Швейцарії…

Хіната лиш сильніше обійняв Кагеяму.

                                                                                             ***

Через 3 неділі вони полетіли до Швейцарії. Весь цей час Хіната був поруч з Кагеямою, аж до його смерті. На похороні Хіната після того як інші пішли залишився біля могили Тобіо та говорив сам з собою.

                                                                                             ***

Пройшов місяць, Шойо повернувся до Карасуно але вже не таким як був колись. Він став тихим, мало посміхався. Але що помічали всі він став грати ще краще.

Просто ще на похороні він пообіцяв Тобіо що стане кращим гравцем Японії за них двох.

                                                                                             ***

Пройшло дуже багато років. Хіната вже став тренером в новій сильній команді Японії. В цій команді було двоє дуже схожих на них з Кагеямою хлопців, і прицьому відрізнялися вони від них з Тобіо лише волоссям. Коли Хіната їх побачив то аж сльозу проронив.