4594 Results with the "Ч/Ч" warning
Definition: стосунки чоловік/чоловік
-
Chapter
Абонемент
Пекуче сонце било в очі, що змусило молодого хлопця одягнути окуляри. На вулиці було неймовірно спекотно і навіть білий відкритий одяг зовсім не допомагав. Парубок зупинився біля вітрини, придивившись до свого відображення і обережно поправивши своє неслухняне кучеряве…-
8,2 K • Ongoing
-
- Story
Почуття
Мене звати Тока Кришима. Мені вісімнадцять. Я живу в Місоті. Маленькому, тихому містечку, де час, здається, тече повільніше, ніж у будь-якому іншому місці. Це місто, де тиша звучить голосніше, ніж будь-які слова. Тут немає гучних клубів чи кінотеатрів, немає людних вулиць, залитих неоновими вогнями. Тут навіть вітер рухається повільно, ніби йому теж нікуди поспішати. Єдине місце, де відчуваєш, що світ може бути іншим, куди можна втекти від сірості буднів, озеро, яке всі називають «Блакитне око». Коли я дивлюся на нього, то думаю якщо придивитися достатньо довго, може, воно віддзеркалить небо, в якому я хотіла б жити. Його глибина мов таємниця, яку воно нікому не розкриває, навіть тим, хто приходить сюди щодня. Я живу з бабусею та дідусем, Аято та Кохаро Кришима. Наш двоповерховий будинок стоїть майже в центрі міста. На першому поверсі маленький магазин із дрібничками та гараж, на другому наш теплий дім, де завжди пахне свіжозавареним чаєм. Але так було не завжди. Колись ми мешкали в Токіо, у п’ятнадцятому кварталі, та одного дня через борги моєї матері нам довелося залишити все й переїхати сюди. Я пам’ятаю той день до дрібниць він змінив моє життя назавжди. Про батька я не знаю нічого. Мати залишилася в Токіо, будуючи своє життя без мене. На мій вісімнадцятий день народження вона подзвонила лише для того, щоб сказати, що я її найбільша помилка. Після цього я більше не чекаю дзвінків. Відтоді й до цього дня моїм світом були бабуся та дідусь. Вони дали мені все, що мали, і навіть більше. З повноліттям я отримала свободу, ту про яку багато хто мріє. Жити, як хочеш, гуляти з ким хочеш, ходити куди заманеться, залишатися в кого завгодно, повертатися тоді, коли заманеться. Але для мене ця свобода виявилася порожньою. Свобода… Чому ж вона така холодна? У мене є лише одна близька подруга, Інно. Вона працює й уже давно живе зі своїм хлопцем Брендоном, тож бачимося ми рідко. Коли я пишу їй: «Давай зустрінемося», вона відповідає «Не можу. Робота. Може, наступного тижня?» І цей «наступний тиждень» завжди десь попереду. Я навчаюся на фотографа. Моє навчання непостійне, більшість пар проходить онлайн, екзамени завжди перед канікулами, а решта занять займає лише кілька днів на тиждень. Інколи думаю, що екран монітора бачу частіше, ніж людей. Можливо, я теж перетворююсь на фотографію: статичну, без руху, без життя. І хоча я можу робити все, що заманеться, життя стало настільки безбарвним, що єдина моя справжня розвага це мотоцикл Kawasaki 250. Я купила його після зими, коли отримала права та назбирала гроші, працюючи в магазині. За свою роботу я отримую невелику зарплатню, але саме завдяки їй змогла здійснити цю мрію. Коли їду трасою, вітер б’є по тілу, і тоді мені здається, що я тікаю. Але від чого? Та навіть із мотоциклом дороги моїх днів залишаються самотніми. Іноді я зупиняюся посеред дороги, знімаю шолом і дивлюся вдалечінь. Немає з ким поділитися думками, немає тих, хто почув би мене до кінця. Іноді здається, що моє життя це безкрая траса, якою я їду сама, не знаючи, де зупинюся. Може, колись хтось поїде цією дорогою разом зі мною. А поки що тільки я, асфальт і нескінченний шум мотор. -
Chapter
Відьмак 4. The Witcher 4
Прийом був звичайним прийомом. Усі багаті і відомі були тут... У всьому цьому Ередін не бачив великої честі бути з цими людьми. Він не мав сильного бажання бути серед цих багатих, незнаних крові та поту ельфів. Він і його військо цілодобово захищали їх та їх спокій і тому йому було…-
1,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Глава 7 Колаборація
Час линув, мов повноводна ріка. Дні змінялися ночами, ранки пролітали митями, щоб знову стати днями, наповненими тренуваннями, репетиціями, записами, інтерв'ю. Коло за колом, сплітаючись у невпинну череду в якій важко було виокремити щось конкретне. Робота, робота, робота. До…-
15,3 K • Completed
-
-
Chapter
Останній вечір
На годиннику майже північ і туман опускається на листопадовий Київ. Осіння імла накриває моє рідне місто, яке тепер ненавидить мене. Що ж... Я там, де все почалося - у моєму кабінеті Керівника Офісу Президента України. З хвилини на хвилину я чекаю на Володимира Зеленського. Після… -
Chapter
1
Вітаю у різдвяному Драррі ❤️ За редактуру безмежно вдячна Реві_ен 💞 ________ Як же важко прокидатися. Бо треба ж було спати вночі. Але огидне зачароване пискля у вигляді золотого снича – пам'ять про старі часи – страшенно верещало і тому отримало на горіхи тим, що…-
12,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Бібліотека
Проходить тиждень, як Раміро починає звикати до нової ролі у цьому спектаклі. Конкретних обов’язків він досі не почув – його існування ніби ігнорували, пояснивши лише грані дозволеного. Він лише намагається якомога довше нікому не з'являтися на очі. Раміро…-
4,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
…
Любов до обіймів Деміен відкрив для себе несподівано. Незвичною для нього була увага від старшого брата, Діка Ґрейсона, незвичним було почуття чужого тепла. Обійми його розслабляли, він ніби втрачав звичний внутрішній контроль, серце починало відбивати швидкий ритм. Його…-
239 • Ongoing
-
-
Chapter
Айзава дізнався
Глава 2 Вже був останній урок з вулиці був чутний спів птахів. Ізуку уважно слухав вчителя. А хлопець позаду роздивлявся його спину і все думав як дістатися до його ніг своїми. Накінець він влігся за партою і дістав до його ніг, почав ногами чіпляти позаду. Деко тільки…-
9,2 K • Ongoing
-
-
Мартін хоче дещо подарувати Джону. Переклад Better than love letters від MiraEyeteeth. Web Avatar Martin Blackwood — Я хотіла побігти назад, схопити його та витягнути, проте він вже був по пояс у павутині, та я якимось чином знала, що крізь неї буде не просто пройти, не просто вибратися, як здавалося,…
-
1,2 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 236 237 238 … 460 Next
