Тумани брехні

Окутують мене тумани,
Як ті зеленії ліани.
Розгойдують, мов увісні,
Як вітер маки навесні.

Стою під хвилею омани,
Що полишила океани
І супроводжує мене,
Та все ніяк не омине.

І знову бачу, як тумани
Вкрили новії лимани,
А я лише йду на вогні
В чудові тумани брехні.