Вітаю, друже ✨ Мене звати Даниіл і я український фентезі-письменник.

Безкоштовно завантажуй повний текст книги у моєму Телеграм каналі та ділися з друзями 📚

Також слідкуй за новинками, слухай аудіокнигу та підтримуй:

Telegram: https://t.me/danyil_writer

LinkTree: https://linktr.ee/danyil_writer

Donatello: https://donatello.to/danyil_writer

Дякую тобі та приємного читання ✨ Поширюємо Українську Культуру Разом ✨

Розділ 4

Записи

3089 рік, 1 осіннє коло, 10 день

Сьогодні до мене прийшов Тан. Він приніс те, що я шукав і це неймовірно добре.

Він знову завів розмову про моє минуле і майбутні плани. Я точно знаю, що він майже все це пам’ятає, як у дварфа в нього чудова пам’ять на подібна речі. Однак, також я точно знаю, що мій друг намагається таким чином підняти мені настрій і найдивовижніше, що йому знову і знову це вдається.

Я нещодавно гортав свої записи і помітив нестачу інформації про місцевого торговця книжками. Це дивовижний напівдварф. Окрім основних товарів у вигляді різноманітних книжок, для тих, хто знає, він пропонує послуги. Складно сказати, чому він обрав саме книгарню. Можливо, це вимушене прикриття, щоб до нього приходило якомога менше заглядачів, бо навіть в столиці кількість тих, хто вміє читати дуже мала. Також я не певен чи дійсно Вінні його справжнє ім’я.

В мене немає підтвердження, але по замкових коридорах ширилися чутки, що він раніше працював в СКГ, звідки вже давно пішов. На вигляд він молодший за мене років на десять, і на відміну від великої кількості містян, які живуть в тотальній антисанітарії зміг зберегти жвавий вигляд. Можливо, він так само, як і я дуже серйозно відноситься до цих питань. Хоча, звісно, можливо, життя в умовах королівського палацу дає інші можливості та створює менші виклики для здоров’я, якщо не враховувати постійні інтриги.

Тими самими коридорами повзли плітки, що він активно займається пошуком інформації про смерть Його Величності Іоганна ІІ та його сина. Син, по загально-відомій інформації, просто зник, а потім його начебто знайшли мертвим в лісі і ховали в закритій труні. Історія дійсно дивна, але таке відчуття, що заняття нею притягує більше ризиків, ніж можливих переваг. Можливо, цей абзац треба буде затерти.

Попри це, я не перестаю дивуватися сучасному соціальному устрою: сміття на дорозі, нічні горщики, які всі від дварфів до ельфів, виливають на вулицю, а проходи не завжди дуже широкі, через що смердить інколи неймовірно. Тільки прибирання кожного конкретного власника або ж дощ, знімають цю проблему, але що те, що інше бувають не так часто. І найцікавіше, що вони досі цього не усвідомлюють. Я вже перестав намагатися щось пояснити. В книжках та казках про такі побутові реалії ніхто не пише, інакше втратилася б уся романтика.

На жаль, все пізнається в порівнянні. Тим не менш, в мене є сподівання, що через якісь сотні років, середній рівень життя підвищиться. І хто знає, можливо, колись звичайний селянин чи містянин зможе жити як сьогочасні королі.

Дякую за прочитання, друже ✨

Безкоштовно завантажуй повний текст книги у моєму Телеграм каналі та ділися з друзями 📚

Також слідкуй за новинками, слухай аудіокнигу та підтримуй:

Telegram: https://t.me/danyil_writer

LinkTree: https://linktr.ee/danyil_writer

Donatello: https://donatello.to/danyil_writer

Поширюємо Українську Культуру Разом ✨