(Великий із бродячих псів абож Літературні гені)українські песіменики
від Софія Яворська1 частина
*думки Лесі *
Ех як я хочу назад до України .І в Філіппінах не має цієї книги яка може з мінювати реальність. . .
Нам хотя би куточок сторінки щоб за писати наше всіх побажання щоб всім українцям були би добре жити ,ну і ше щоби росії не було, абож хотяби росіяни були би на марсі .
*усміхається від таких думок *
Леся:~Хммм…
*Шевченко дивитися на неї не зрозуміння того чого вона така раділа бож вона чуть менше хвилини була засмученою *
Тарас:чого ти така радісна?
Леся:Так просто чучуть засміялася. Шевченко то якій країні будемо шукати далі ?
Тарас:Зараз на карті гляну.Називай мене просто Тарас добре?
Леся:Ну добре Тарас
Тарас :І начерзі буде Японія .
Леся:А понятно Японія . А Тарасе в чули що, всі країни світу собераюся об’єднати всі арії світу?
Тарас:ні я про це не чув а до чого тут Японія?
Леся:Буде лідером все світньої армії буде я японець Фукучі Ґенічоро
Іван: Понятно коли будемо вилітати?
*Тарас Шевченко дивитися на няго з подивом *
Іван:тому ти на мене так дивишся?
Тарас:просто ти Іване був таким тихим що я забув про тебе
*Тарас говорить це стидаючися своїх слів *
Іван:нічого собі як ти між про мене забули від кого-кого но від тебе не очікував
*Іван Франко дуже злий *
Леся:то на коли мені квитки замовляти?
Тарас: на певно на нас тупний тиждень.
Леся і Іван: ЙОГО ТАК ДОВЖО?!
Іван:ти що з дуба рухнув Тарас?
*Леся дивитися на Тараса зі злістю *
Тарас: по перше)більшість наших товаришів вашко переносять перельоти на приклад Володимир Сосюра, і Василь Стус, я кстаті теже .
Іван: ти правий
*думки Лесі *
Білети без зусиль з моєю багатою сім’єю .
І в правду як я це не подумала в про таку банальну річ я як важкість переїздів
Тарас:трешє) як би мені цього не хотілось би говорили нам всім треба від почити. Бо я просто психологічно вже не можу .
Іван:так тобі це треба най більше Леся…
Леся:що ти на мікаєш. . .?
Іван: я ні на що не намікаю, Леся ти просто ..
Леся:хвора а бож слабка ~ А?
Іван:Ну Так!
*Леся не довольно дивитися на Івана*
* думки Тарас*
треба заспокоїти Лесю бо тому що вона зараз блискавкою за бахне Івана. Івасику -Івасику тригернув на що ти її з хворобою туберкульзом кісток.
Тарас:заспокійтеся обоє
Леся:ладно ми обговорювали серйозну тему давай обговоримо це з усіма ?
Іван:. так залюбки
Тарас: чомби і ні
Робити проду?