Фанфіки українською мовою

    – Хах… Залишитись у холодному замку з привидом чи піти промокнути під дощем… – посміхнувся про себе Рома. – Навіть і не знаю… Вибір в мене не великий.

    “Місяць”, раптом, провів долонями вздовж, по шкірі рук, від чого той встрепенувся.

    – Припини… Холодно…

    – Вибач. Я б хотів тебе загріти, но і сам відчуваю лиш холод… – юнак опустив маківку тому на плече.

    «Це не я потребую тепла, а ти…»

    Роман спробував огорнути того, хоть руки і не торкались нічого тілесного… Тоді він зробив кільце з рук, обійнявши повітря… Він не сумнівався, що зі сторони це виглядає мега дивно. Проте, коли він побачив як здивувався його “місяць”, з іскорками в очах поглянувши на нього, Роман перестав думати про некомфортну позу.

    – Скажи, ти відчуваєш тепло мого тіла?

    – Угум… Всі люди такі теплі?

    – А ти як гадаєш?

    – Не знаю… ти… перший, з ким я обнімався. – парубок підсунувся до нього. Його морозна рука прослизнула під коцик, а тоді і… Під футболку. – Ти не проти, якщо я по гріюсь до тебе? Ти… Єдине джерело тепла тут. – світлоликий наблизився, змусивши Романа обпертися спиною о ручку лежанки… – Я відчуваю твоє тепло навіть на відстані… Но коли ти близько, то стає гаряче… Як би ти тільки міг відчути як мені зараз… тепло і приємно.

    Від його кругових погладжувань кожен кутик шкіри покрився гусячою шкірою, і повітря бракувало для вдиху. Но Рома не зважав на це, зараз вся його увага була прикута до глибоких світлих очей примарного друга.
    Мабуть, ці ясні очі при ворожили його, бо він не помічав нічого: ні як інший задер йому футболку по шию, ні того, що той почав водити від тазу вверх по талії, і клав назад, на бедра. Ні його коліна, що тісно прилаштувалось між його ніг, притиснувшись до чутливого містечка…

    Подих затамувався сам по собі і, судячи з усього, вже давно. Очі не моргали, но при мружились… Губи без свідомо привіткрилися, не ковтаючи повітря. Йому навіть не спадало на думку: як він ще не задихнувся, і чим, врешті-решт, він зараз дихає?

    – Як у вас, людей, називається спосіб, по якому ви відверто зближаєтесь між собою тілами?..

    – Як… не знаю як тобі об’яснити… – Рома нарешті зробив глибокий вдих. – Інтим? Секс? Пристрасть?

    – Тоді… те, що зараз, рахується… Інтимом? – “місяць” посміхнувся йому, примруживши як лисиня очі.

    – Н-ну…. – Рома нарешті опустив погляд на полу-прозорі руки, що без сорому досліджували його тіло. – Це досить таки… інтимно.

    – Тоді скажи, як зробити, щоб було… сексуально? – посмішка парубка розплилась, а погляд не моргаючи, роздивлявся його міцні груди. Інший відчув раптове поколювання в грудній клітці, і розширив очі від побаченого: той вщипнув за горошину соска. – Вони так… Затверділи. У тебе і раніше настільки стирчали соски, чи це… Ти так відреагував через мене?

    «Що… що за..!?»

    – Вони від холоду… так… – хлопець відвернув у бік голову, відчувши прилив крові на щоках.

    – Он як… но, по моєму, це виглядає дуже сексуально. Ти так не думаєш? – без соромник зручно примостився на того, накривши крижаними долонями груди. Через це вожатий затремнів з ніг до голови, і зробив глибокий вдих, ковтаючи залишки кисню як викинута на берег риба.

    – Встань… Т-ти важкий…

    – Хіба я не повинен бути легшим за пір’їну? – юнак притулив чоло до його, та легенько потерся тому між ніг. – Що ти відчуваєш? – він стис між пальцями тому соски і подув на один, усміхнувшись від того, як тіло під ним здригнулось.

    Рома прикрив очі, і відкинувши голову назад, прошипів між стислих зубів:

    – Нх… Відчуття надто дивні, щоб їх описати…

    – У тебе таке вперше? – після питання фантом повністю висунув язик та провів ним від ключиць до шиї.

    – Так… Угх… Раніше я не контактував настільки тісно з привидами… ха-аа.

    – А з людьми? – плавно опускаючись долонею до його штанів, видихнув у привідкриві губи “місяць”.

    – Тільки з кількома… хлопцями… – Рома відчув як холод його рук зник. Він привідкрив очі і злякався, коли помітив, що той впритул дивиться на нього… Ще й цей погляд… Він взагалі, хоч раз моргав при ньому досі?

    – Можна я увійду в тебе? – це питання звучало двух значно… Та поставило іншого в шок: від подиву той махнув рукою, щоб схопити привида за долоню, яка раптово стала занурюватися в живіт. Рука Роми скинула хрестик, який лежав весь цей час поряд з ліктем: той закотився кудись під лежанку.

    – Зажди-зажди!! – Рома відчайдушно намагався зупинити його руки, но ті проходили між пальцями. – Не роби цього! Мені страшно!

    – Чому ти боїшься?

    «Він серйозно не розуміє цього!?»

    – Та ти ж заволодієш мною, як тільки увійдеш!!

    – Якби я хотів, то давно б заволодів твоїм тілом. – з дивним блиском в затінених очах мовив примарний. – Я лиш на хвилинку… Якщо тобі стане зле я негайно вийду.

    «Чи можна йому довіряти?..» – скривив обличчя Роман.

    – Ти… Правда не заполониш моє тіло?..

    – Так. Обіцяю тобі.

    – Тільки попробуй зробити щось не те…

    Привид з посмішкою поцілував його в щоку яка тому одразу заніміла, та несподівано швидко увійшов в тіло – мов нирнув у воду.

    – Кха!! Нгх! – у Роми пішли сльози з очей. Все тіло затряслось. Кості почало ломити. Він вигнувся в спині та закричав:

    – Вийди! Болить!.. – обхопивши себе руками, він почав крутитися туди-сюди, до поки не впав на землю. З рота потекла слюна в перемішку з кров’ю. Наче в конвульсіях його трусило і тріпало, поки, раптом, він не затих, втративши свідомість. За кілька секунд Рома широко розкрив очі і розплився в довольній посмішці.
    По всьому похмурому палацу ехом пролунав сміх:

    – Пха! Ха-ха-ха! – хлопець раптово присів і торкнувся своєї ж долоні, зімкнувши на ній пальці. Затім, пощипав обличчя і зарився пальцями у волосся. – Який приємний… Ах… – він поклав руку на груди та почав гратись пальцем з соском. – І неймовірно чутливий… Мф… – несподівано його голова від кинулась назад, і опустилась вперед. – Що ти робиш… Вийди..! Я передумав! Ха… Ахах! – обнявши себе, за сміявся інший. – Ну чому ти хочеш від мене позбутися коли я тільки впізнав на солоду, м? Рома, мій любий, не хвилюйся, я ж обіцяв, що не захоплю твоє миле тіло♡
    – він затремтів. З очей знову за струменіли сльозинки. – Холодно… Тісно… Боляче… Не треба… Не хочу… – тут він приліг на розкинутий зімнятий коцик, і почав гладити та стискати груди. – Ха-а, м-м, не бійся, зараз стане… тепло, а-а…. Т-ти такий… Такий мягкий. Такий гарний… Твоє тіло… Неймовірне!.. – покрутивши горошинки сосків, одна його рука опустилась та заповзла в штани, потершись там трішки. – А тут ти такий напружений і… Твердий. Кх-а… – з очей продовжували текти сльози. Роман заплющив їх і різко відкрив:

    – Куди ти… Н-не треба там! Нгха! Я дивно себе почуваю… Мхг… – но руки рухались самі по собі, без його на то волі. Одна вже при спустила штани, а інша легко дістала з-під трусів середнього розміру член, який у всю сочився прозорою рідиною. – Ха-хах, дивно? Хіба ти не повинен відчувати себе добре? – гарненько обхопивши регенерований орган, та затиснувши великим пальцем отвір на голівці, той почав швидким темпом руки дрочити. – його таз припіднявся, і з розкритого рота линули хрипи:

    – Агх-а… Кха… – та майже одразу йому заткнули рот: засунувши у нього три пальці. Рома чуть не подавився ними. – Пкхе! – пальці вийшли і залишаючи за собою слизьку доріжку, прослиснули по тілу вниз… прямо в анальний отвір: від несподіванки Роман вкусив себе за губу до крові. – Н-не! Вийми! Ти!.. Збочений кусок-… Ах! Нгх!! – пальці увійшли надто різко і глибоко, майже що на всю довжину: середній за рухався, лоскочучи шкіру. – Хватить… Хва.. мф-ф… – не збавляючи темпу, ліва рука продовжила завзяте та наполегливе дрочіння, коли пальці правої грайливо розтягували анал, прискоренно ковзаючи туди-сюди з голосним чмоканням та постидним хлюпанням. – Та-ак… Це так класно… Ах-ахх~ тут в середині… щось мягеньке. Коли я зачіпаю нігтиком твоє тіло, мнх, воно стає гарячим і стискається та звивається. Стегна при піднімаються догори… Тебе заводить, коли я торкаюся там, Рома? Так само розриває бажання більшого? Невже… Це і називається пристрастю? Романе… Тобі подобається? – заплющивши вологі очі, і облизнувши ранку на губі, запитався хтивий завойовник цього тіла. Коли повіки повільно розплющилися, з обкусаних губ почувся шепіт:

    – Н-не зупиняйся… Я хочу кінчити…

     

     

    0 Коментарів