Перший рік: Зіллєваріння

П’ятниця, 10 вересня, 1971

До кінця першого тижня навчання Ремус втратив десять балів гуртожитку, вивчив одне закляття і заробив ще один синець, цього разу на підборідді.

Перші декілька уроків пройшли нормально – вони були вступними, і поки Лілі Еванс несамовито списувала сторінку за сторінкою, роблячи нотатки, ніхто особливо не переймався. Їм задали небагато легкої домашньої роботи, Ремус вирішив сказати, що забув її записати, якщо хтось спитає.

Заклинання виявилися найбільш захоплюючим предметом – крихітний професор зачарував купу соснових шишок, щоб ті кружляли під стелею, на радість усім. Після декількох спроб Лілі підняла свою шишку принаймні на три фути в повітрі, Сіріус змусив свою крутитися, як дзиґа, поки вона не вийшла з-під контролю і не розбила вікно. Джеймсу, Пітеру і Ремусу пощастило менше, але Ремус був впевнений, що його шишка підстрибнула один чи два рази.

Трансфігурація була не менш цікава, але набагато серйозніша, оскільки цей предмет вела професорка Макґонеґел. Вона пояснила, що протягом першого тижня практичних занять не передбачено, але вона буде задавати багато домашніх завдань, щоб оцінити їх здібності.

Історія магії була абсолютно жахливою, і що менше про неї згадувати, то краще. Ремус весь урок боровся за сном, поки професор Бінс – привид – літав вздовж рядів, кидаючи дати і назви битв. Він теж задав їм домашнє завдання – прочитати два параграфи з підручника. Сіріус закотив очі і прошептав Джеймсу:

̶  Впевнений, всі вже закінчили «Історію магії». Це ж дитяча книга.

Джеймс кивнув, позіхаючи. Ремуса почало нудити – він ще не відкривав жодну з книжок, хіба що, аби вирвати першу сторінку з «Зіллєваріння. Рівень один» і загорнути туди жуйку.

Він насправді з нетерпінням чекав зіллєваріння, сподіваючись принаймні побачити, як щось вибухне, як в хімії. Але виявилося, що цей предмет також передбачував велику кількість читання, і, що ще гірше, їм доведеться ділити клас з першокурсниками зі Слизерину. Професор, який викладав зіллєваріння, був дратуюче веселим і витратив пів години тільки на перекличку.

̶  Блек, Сіріус… ага, ось ви! Дуже здивований сортуванням, хлопчик мій, дуже здивований! Кожен Блек був у моєму гуртожитку з тих пір, як я почав викладати у Гоґвортсі! Не буду сприймати це особисто, юначе, але я очікуватиму на великі речі!

Сіріус виглядав так, ніби хотів провалитися крізь землю. Слизоріг продовжив:

̶  Поттер і Петіґру, ха? Ну-ну, разом з містером Блеком цей клас має той ще родовід, а? Давайте подивимось… Люпин! Знав вашого батька; не один з моїх учнів, але до біса вправний дуелянт. Яка прикрість…

Ремус кліпнув очима. Йому було цікаво, чи знає Слизоріг, що він вовкулака. Весь клас дивився на нього – вони вже знали, що він ріс в дитячому будинку, і що його батько був чарівником (Ремус підозрював, що це Пітер розповів), але ніхто не наважувався спитати у нього більше. Здавалося, ходили чутки, що він був жорстоким і, можливо, в банді. Він був упевнений, що Джеймс і Сіріус теж їх підтримують, але виявив, що це не надто його хвилює.

На щастя, Слизоріг хотів, щоб вони приступили до практичних завдань якомога швидше.

̶  Найкраще рішення – пірнути одразу з головою,  ̶  усміхався він. – Так, а тепер розподіляємось по чотири людини біля казана і по черзі виконуємо кожен пункт…

Усі почали ділитися на групи – Джеймс, Сіріус та Пітер одразу ж зайняли місце біля казану в кінці класної кімнати, де до них приєднався Натаніель Квінс, хлопчик зі Слизерину, який знав Поттера і Петіґру з дому. Ремус вирішив, що просто почекає, поки всі об’єднаються, і потім подивиться, чи зможе він посидіти ззаду до кінця уроку.

Йому не пощастило.

̶  Ремус! Ти можеш бути з нами! – Лілі схопила його за руку й потягнула до казана, біля якого вже стояли Северус Снейп – її довгоносий друг, з яким Ремус встиг познайомитися в потягу – та здоровила Гаррік Мульсибер, якого Ремус трохи боявся.

Лілі вже базікала, викладаючи всі інгредієнти й обережно розігріваючи казан. Вона дивилася в книгу Северуса, яка вже була повністю списана нотатками на полях.

̶  Ось, висушені щупальця равликів,  ̶  Лілі струснула крихітну баночку. – Я думаю, нам потрібна чверть унції…

̶  Ти можеш дозволити собі похибку, Лілі, вони мало впливають на результат,  ̶  нудьгуючи протягнув Северус.

Лілі все одно точно відміряла їх і кинула в киплячу рідину. Потім Мульсибер взяв книгу і помішував протягом п’яти хвилин, приймаючи вказівки від Северуса, як швидко треба помішувати і в якому напрямку. Потім настала черга Ремуса. Лілі дала йому книгу. Він витріщився на сторінку. Він бачив інструкції і міг розібрати приблизно половину слів. Але щоразу, коли він думав, що ось-ось вхопить, що там написано, літери, здавалося, переміщалися, і він знову губився. Його щоки почали палати, йому стало недобре. Він знизав плечима і відвів погляд.

̶  Ох, поквапся,  ̶  роздратовано кинув Северус. – Це ж не так складно.

̶  Залиш його в спокої, Севе,  ̶  дорікнула Лілі. – Уся книга вкрита твоїми записами, не дивно, що він не може знайти потрібний рядок. Ось, Ремусе,  ̶  вона відкрила власну нову і чисту книгу, але це зовсім не допомогло. Ремус знову знизав плечима.

̶  Може ти сам це зробиш, якщо такий розумний,  ̶  огризнувся він.

̶  О, Мерліне,  ̶  він піджав губи. – Ти хоча б читати вмієш? Хоча б цьому вчать в маґлівських школах?

̶  Северусе! – крикнула Лілі, але той вже не міг нічого відповісти – Ремус перестрибнув через стіл і кинувся на Северуса з кулаками. Єдина його перевага – неочікуваність, але Мульсибер відтягнув його за комір і вгатив йому в щелепу.

̶  Зупиніться! – прогримів професор. Всі завмерли. Слизоріг грізно попрямував до них. – Підійміться негайно, ви, двоє!

Северус і Ремус піднялися на ноги, важко дихаючи. Снейп виглядав набагато гірше, його волосся було скуйовджене, з носа текла кров. В Ремуса доволі сильно боліло підборіддя там, де його вдарив Мульсибер, але, якщо не враховувати м’ятий одяг, він був в порядку.

̶  Поясніть це негайно! – закричав Слизоріг. Обидва дивилися собі під ноги. Мульсибер посміхався. Лілі плакала. – Дуже добре,  ̶  сердито сказав професор. – Покарання на два тижні! Десять очок з Ґрифіндору і десять зі Слизерину.

̶  Це не чесно! – раптом сказав Джеймс. – Ви маєте зняти зі Слизерину вдвічі більше, двоє проти одного!

̶  Наскільки я пам’ятаю, це містер Люпин розпочав бійку,  ̶  відповів Слизоріг, але все ж погодився. – Мульсибере, п’ять очок за те, що вдарили Ремуса. Насильство і жорстокість, знаєте, нічого не вирішує, як я вже неодноразово казав вашому старшому брату. Міс Еванс, будь ласка, відведіть містера Снейпа до лікарняного крила. Люпине, приберіть безлад, який ви наробили.

Ремус не знав жодних заклинань для прибирання, тому довелося витирати вручну. Слизоріг навіть змусив його відмити кров Снейпа з плит. На жаль, після повного місяця пройшло не так багато часу, тому металічний запах викликав бурчання у нього в животі. Джеймс, Сіріус і Пітер чекали на Ремуса за дверима після закінчення уроку.

̶  Просто неймовірно, друже,  ̶  Джеймс плеснув Ремуса по плечу. – Ти просто розірвав його!

̶  Мульсибер стояв тут після уроку, хвалився тим, що сказав Снейп,  ̶  додав Сіріус. – Ти все правильно зробив. Який бовдур…

̶  Сказав… всім? – простогнав Ремус.

̶  Не хвилюйся, всі на твоєму боці,  ̶  сказав Джеймс. – Ну, крім слизеринців, певна річ.

̶  Так, а кого цікавить, що вони там собі думають? – усміхнувся Сіріус. – Пішли, скоро вечеря. Голодний?

̶  Помираю з голоду,  ̶  усміхнувся у відповідь Ремус.