Вірш
від nayv1x_— Мила, не обривай мені ти крила,
Чуєш? Мила?
В мене є власна мрія,
Але вона ніяк не зрозуміє.
Хочу бути вільна,
Мати ціль та до майбутнього відкрита.
Але маю з нею почуття спільне,
Там де моя Батьківщина рідна.
– Хочу подорожувати, творити, кохатися, любити…
Але ти ж не відпустиш,
Не дозволиш мені, мила?
Відірвала мені душу,
Зламала всю надію,
І навіть серця не полишила.
Знає, що прекрасне тихе небо я кохаю, але все одно не відпускає.
– Залишайся та захищай дім, мене та Батьківщину!
Мовляє моя рідна.
Тому й відірвала мені мої, сповнені дитячих мрій та надій, крила.
0 Коментарів