PLAY

Ми вперше зустрілися, коли прийшли на кастинг. Я одразу помітив його серед інших  претендентів, тому коли мене запитали, хто найкраще підходить на роль Сімона в серіалі – я одразу назвав його ім’я. Омар Рудберг.

З першої ж пробної сцени біля піаніно всі зрозуміли, що ми прекрасно виглядаємо разом. І нас обрали на головні ролі в «Young Royals». Він гратиме Сімона, а я – принца Вільяма. З перших наших дублів і гри, ми вжились в наші ролі. Ми чудово розуміли одне одного і багато імпровізували. Але все було чудово до того моменту, коли нам треба було знімати сцени поцілунків та інтимної близькості.

Необхідно було чуттєво передати закоханість і бажання. Погляди, які з глибини його темних очей повільно і пристрасно переходять на губи. Доторки, такі обережні та ніжні. Неймовірне бажання і жага його душі та тіла, але разом з тим страх нашкодити, зламати. Його погляд так само ніжно та обережно ковзав по моєму обличчю. Погляд, у якому простежується бажання і зніяковіння. Він швидко, але невпевнено підійшов і поцілував мене. Це тривало буквально секунд 5, але за цей час я встиг відчути м’якість і ніжність його губ. Відчути запах його волосся та парфумів. Це було щось неймовірне.

Кадр був знятий. Режисерка була задоволена і похвалила нас за нашу професійну роботу. Це був перший наш поцілунок у серіалі та в житті. Я був задоволений, що все вийшло. Омар чудово грав, але як би ж то грав я.  Як би ж…

Саме тоді все і розпочалося.

Уся знімальна команда була задоволена нашою роботою. Не було ніяких проблем у нас з Омаром. Ми знімали та грали фантастично. Ми були тандемом, якому б позаздрили інші режисери.  Ми грали чуттєво, драматично, ніжно, передаючи всі почуття Вільяма і Сімона, ніби це все відбувається насправді. Інтимні сцени зблизили мене з ним ще більше і в мене вже не було жодних сумнівів. Не лише Вільям перший закохався у Сімона. А я, Едвін, закохався в Омара.

Певний період часу я думав, що, можливо це не справжні почуття і я лише занадто сильно вжився у роль. Глибоко відчув почуття Вільяма, що вони навіть передались мені, як людині. Але все змінила наша дружба. Ми досить часто особисто спілкувалися з Омаром.

Ми знімали тік токи, розмовляли на знімальному майданчику в перерви, обідали разом. Тоді я збагнув, наскільки він прекрасний. Він здався мені дуже талановитою, щирою та творчою людиною. Він дуже гарно співав, його голос зачаровував мене щоразу, коли ми знімали сцени із хором. Вільям і Едвін любили його спів. Його всього.

Я дійсно закохався в Омара.

***

– Знято! – закричав режисер, – вітаю із завершенням зняття другого сезону!

Усі почали аплодувати, тоді я поглянув на Омара, а він на мене.

– Хороша робота! – він підійшов і міцно обійняв мене, а мої ноги різко стали немов ватяні.

– То що, йдемо святкувати, люди? – сказав хтось із команди, поки я приводив до ладу свою свідомість, яка плавилась від такого емоційного моменту.

Після цього уся знімальна команда пішла збирати свої речі, а я відійшов до вбиральні. Підійшовши до дзеркала, я змочив долоні водою та провів ними по потилиці.

– Спокійно, Едвіне…Усе гаразд, – промовляв я до себе, дивлячись у власне відображення.

Весь зблідлий, трохи втомлений і з розтріпаним волоссям я виглядав надто стривожено. Хоча, так воно і було. Мені легко давались зйомки, адже я не грав, я дійсно передавав усе, що відчуваю.  Я кохав його. Цілком і повністю. Від його доторків моїм тілом йшли мурашки. При його погляді в мої очі мене ніби пробивав удар струмом. Я жадав його, тільки не так. По справжньому. Мені хотілось бути з ним. Завжди.

Раптом у вбиральню хтось зайшов.

– О, Едвіне, ти тут. Ми всі чекаємо на тебе, – Омар перевів погляд на моє змочене чоло.

– Так-так, я вже йду.. – я закрутив кран і поправив волосся.

– З тобою все гаразд, Едвіне? Ти якийсь блідий, – він підійшов до мене і провів рукою по моєму лобу. Він був близько і мене знову ніби пробило струмом.

– Так, просто втомився трохи. Не переймайся, – я постарався натягнути на обличчя посмішку, але не певний, що виглядало щиро.

– Гаразд, але якщо що, тоді кажи. Ти ж йдеш з нами на вечірку? Таке пропускати не варто.

– Так, звичайно. Я вже йду.

***

Усі актори зупинилися в готелі, який був напроти клубу. Номер був дуже гарний з двомісним ліжком, біля якого стояв невеликий столик, а на ньому ваза з трояндами. Але ночувати тут я буду сам. Занісши усі речі, я пішов прийняти душ, поки ще лишався час до початку вечірки.

У душовій кабіні я поринув у роздуми та довго дивився, як краплі води стікають по плитці. Я дуже втомився. Втомився приховувати свої почуття до Омара. Але, хоча б як Вільям, я мав доступ до нього. До його тіла. Та до початку зйомок третього сезону серіалу, я знову не зможу «легально» торкатися його. Ні, звичайно, ми близькі і я можу обіймати його, бути ніжним, але це все дружба, хай трохи й дивна. А мені хочеться іншого, чогось більшого, ніж це.

Фанати люблять нашу пару не лише у серіалі, але і в справжньому житті. Тільки всі насправді розуміють, що ми не разом. І це лише фанатські здогадки, романтизація.

Омар знав це, тому інколи ми знімали та поводили себе провокативно, аби підживити ці сподівання. Фанам це подобалось, а нам ніби мало бути весело. Але не мені. Я дуже сильно хотів, аби це було по справжньому. Та я не бачу якихось щирих та не награних проявів Омара до мене.  Ось тому я навіть і не думав наважуватись сказати йому про свої справжні почуття, а тим паче запитати його, чи він відчуває щось до мене.

З моїх роздумів мене вибив дзвінок телефону. Я швидко закрутив кран, загорнувся у рушник і взяв слухавку.

– Едвіне, ти йдеш? Усі вже прийшли, вечірка починається! – пролунав голос Мальта зі слухавки.

– Так, я вже. Буду за 20 хвилин.

Я швидко зібрався, так-сяк посушив волосся і вибіг із номера. На годиннику була 20:30.

***

Я подивився у всі боки та швидко промайнув вулицею. Готель дійсно знаходився навпроти клубу. Зайшовши у приміщення, я побачив увесь акторський склад у сяйві вогнів клубу. Голосно грала музика і миготіло яскраве світло. Я підійшов до столу і всівся. Усі веселилися, пили й розмовляли між собою.

– Ед, привіт! – Омар поплескав мене по плечу і нахилився до мого вуха, його дихання обпекло мені шию, – будеш щось пити?

– Т-так, звичайно, – відповів я, намагаючись прийти в себе.

Омар простяг мені маленьку скляночку з текілою. Я випив її одним ковтком і відчув, як спирт обпік мені горло. Через кілька хвилин моя свідомість почала затуманюватися. Я випив ще одну. Музика та люди ніби стали віддалятись. Омар сидів біля мене і розмовляв із кимось за столом, але я не звертав увагу з ким.

Я потягнувся і взяв ще склянку текіли та випив, закусивши лимоном.

– Йдімо танцювати, любі! – запропонувала Фріда та всі з радістю підтримали її ініціативу.

– Ходімо, – Омар взяв мене за руку. Він також був трохи захмелілим.

Я встав з-за столу, швидко залив ще одну текілу в себе і попрямував за ним.  На танцмайданчику були всі, але він танцював біля мене. Його рухи були ніжні та пластичні, я бачив, як розвивається його волосся, як відбивається мерехтіння спалахів світла в карих очах. Він був такий красивий, коли насолоджувався танцем. Я наблизився максимально близько до нього і нахилився до його шиї, поклав голову.  Я відчув запах його парфумів. Він поклав свої руки мені на плечі, а я свої – на його талію. Ми рухалися повільно, у такт музики кілька хвилин. Аж тут я підняв голову з його плеча і поглянув у його очі. Наші погляди були спрямовані одне на одного, а його дихання я відчував на своїх губах, тому закусив їх. Він був дуже близько. Він опустив свій погляд на мої губи та знову зазирнув у мої очі. Між нами лишалось кілька сантиметрів і з кожною секундою ця відстань зменшувалась. Наші губи от-от мали торкнутися. Зараз я жадав цього найбільше у світі. Я заплющив очі й нахилив голову вправо, знову поклавши її на його плече.

Я хотів його поцілувати, але розумів, що це все відбувається через дію алкоголю. Він не розуміє, що робить. Це просто звичка, яка залишилася зі знімального майданчика.

Він ніжно провів рукою по моєму волоссю і поклав її мені на потилицю. Я відчував жар його рук крізь свою сорочку. Алкоголь надто сильно діяв і в мене усе пливло перед очима. Я почав по трохи втрачати зв’язок із реальністю, тонучи в теплі та запахові Омара, так і лежачи на його плечі. Він забрав свою руку з моєї потилиці та взяв мене за руку.

– Ед, все гаразд? – запитав він стурбовано, і в цю секунду я відчув жахливу нудоту.

Я відпустив руку Омара і прикривши нею рот побіг до вбиральні. Я проблювався, нахилившись над унітазом. Сів на холодну підлогу і відчув, як же ж сильно мені болить голова. Гучна музика вібрувала в мене в голові, досі все пливло перед очима, спричиняючи ще більшу нудоту. Я виблював ще раз і мені стало трохи краще, але сп’яніння ще відчувалося. Двері скрипнули.

– Тримай, – Омар простяг мені склянку з водою, – треба обережніше з алкоголем, Едвіне.

– Так, дякую, я це вже зрозумів, – я зробив кілька ковтків, – напевно, я вже повернуся в номер.

– Я проведу тебе, – Омар простяг мені руку, я взяв її та встав із підлоги. Ноги досі ще погано тримали мене, тому я трохи сперся на нього.

***

Ми вийшли із клубу, перейшли вулицю і на свіжому повітрі мені стало краще. Ми з Омаром зайшли до готелю і який же я був радий, що тут був ліфт, бо я не зміг би підійматися пішки на шостий поверх. Їдучи в ліфті між нами тривала мовчанка, але мене це не турбувало, оскільки я ледь тримався на ногах і вже дуже хотів лягти.

Омар відчинив двері мого номера і провів мене до середини.

– Що ж, я тоді піду, – сказав він.

– Ні, будь ласка, не йди. Залишися на трохи, – промовив я трохи нерозбірливо.

– Ну гаразд, – хлопець поплескав мене по плечу і всівся на ліжко.

– Я піду почищу зуби та повернуся, – сказав я і пішов у ванну.

У голові паморочилося, але я якось зумів вичавити пасту на щітку і так-сяк почистити зуби. Я промив рот водою і вмився. Поглянувши у своє відображення, я побачив, що моя сорочка вся мокра й оббльована, тому я зняв її та кинув на підлогу. Тримаючись за стіну, я вийшов із ванної кімнати та незграбно перечепився через плінтус.  Я вже був готовий гепнутися, але Омар зловив мене, схопивши під руку.

– Ох, Едвіне…- зітхав він, і допоміг дійти до ліжка. Я ліг і він вкрив мене ковдрою, – я знайшов пляшку води у холодильнику, залишу тут на тумбі.

– Дякую, Омаре.

– Будь ласка, – ми зустрілися поглядами. Я бачив, що він переживає за мене, – я залишусь тут, поки ти не заснеш.

– Ляж біля мене..- я поплескав по подушці біля мене і він без вагань ліг.

Я повернувся до нього обличчям і розглядав усі родимки на його лиці. Ми лежали мовчки і я починав засинати, закривши очі. Я відчув, як він почав погладжувати мене по волоссю. Було неймовірно приємно.

Я підвинувся ближче до нього і встромився носом у його груди. Його запах і тепло огорнули мене і я заснув.

***

Прокинувшись зранку, я здивувався, чому так тепло і чиї руки обіймають мене. Обернувшись у ліжку, я побачив його. Я був здивований, а тоді пригадав усе, що було вчора. Мені стало трохи ніяково за все, але я забув про це, бо Омар так спокійно спав, що я не міг не милуватися ним. Усе прямо як і було в серіалі.

Сонячне світло падало на його обличчя і він помружився, а потім розплющив очі та посміхнувся.

– Доброго ранку, – сказав він.

– Доброго.., – я помовчав трохи та додав, – пробач за вчора, тобі довелося морочитися зі мною.

– Едвіне, – він при встав у ліжку і сів, – ти ж мій друг, тут немає нічого такого. Не перепрошуй.

«Друг», просто «друг». Я згадав, як ми вчора танцювали в клубі та ледь не поцілувалися. На мене накотила хвиля смутку та злості на самого себе. Я сів у ліжку і взяв його за руку.

– Омаре, мені треба тобі дещо сказати, – моє серце ледь не вискочило з грудей. Він перевів свій погляд на мої очі.

– Що таке? – запитав він, а я ближче підсів до нього.

Між нами було кілька сантиметрів, як і вчора. Моє дихання почало гріти його ідеальну шкіру, я дивився на його губи, а потім поглянув у його очі.

– Я знаю, що це все дивно, – говорив я пошепки, – і ти не зможеш мені нічого сказати у відповідь, але.. – я замовк на кілька секунд, його погляд був зацікавлений, але водночас стурбований, – я кохаю тебе.

Він не відсторонився, так і продовжуючи дивитися на мене. Минуло кілька секунд і я помітив, що він почав нахилятися до мене і його губи накрили мої. Вони були ніжні та м’які. Я відповів на поцілунок і мені ніби перехопило дихання. У животі з’явилися метелики. Так що це значить? Це взаємність?

Він відсторонився перший, але відвинувся не далеко, досі лишаючись в інтимній зоні.

– Я, щиро кажучи, думав, що це неможливо, – він посміявся і стис мою руку, – тому не хотів тобі казати, адже думав, що ти сприймаєш мене як друга – він замовк і перевів свій погляд вниз, а потім поглянув у мої очі, – я також тебе кохаю, Еде.

Я був шокований, але щасливий і знову поцілував його. Він поклав свою руку мені на спину і провів по ній погладжуючи. Я провів рукою по його волоссю і нахилився, аби він ліг. Так я виявився зверху і продовжував цілувати його губи, а він – гладити мою спину та руки. Мене пробивало струмом від кожного його доторку, кожного його руху. Серце пришвидшено билося у грудях.

Я трохи відсторонився і почав спускатися нижче, до його шиї. Я покривав її поцілунками й трішки покусував, через що на ній з’явилися червоні сліди. Омар своєю чергою легенько постогнував і заривався носом у моє волосся. Від шиї я почав спускатися униз, цілуючи кожну ділянку, кожен міліметр його прекрасної шкіри. Я пестив його груди губами, а руками погладжував живіт і руки. Потім я знову пристрасно поцілував його, і наші язики сплелися в танці. Тоді моя рука спустилася до його боксерів, які він вже починав знімати…