Час
від Мама Птаха❗️Увага❗️
Якщо ви не бачили перший розділ, прошу вас його прочитати. Це важливо в першу чергу ля вас ,та розуміння щє це за робота
﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋
– деякі речі тут просто не прийнято пояснювати, розумієш? – каже Птаха, сидячи перед Курякою на колінках і тримаючи руку на його плечі. Її долоні теплі, а пальці ледяні як мороз у зимку. Очі голубі, як у самого Еріка, та дивляться майже в душу.
– але чому? Що вам заважає?
– дім не дозволить. Такий закон, про щось говорити не можна, і крапка тут
Вона підводиться та підходить до однієї з тумб, на якій стоїт переросна комфорка. На тій вже як з пів хвилини кипить чайник.
Куряка дивиться на неї з непорозумінням та виразом обличча, ніби вона наплела йому якоїсь маячні. І що це усе має значити? Як дім може щось заперечити? Це просто будівня! Хай і не зовсім звичайна..
– Хааах – Дівчина позіхає, халиваючи окріп у кружку – Дивись, можеш вважати, що ти потрапив у секту, і єдиний хто не вірить у теж, що і інші – вона стояла до нього спиною, обережно беручи у руки баничку з цукром та засипаючи його у кружку – Деякі, як я, звертати на твою невіру уваги не будуть, а від інших може і прилетіти по шапці. Тут питати не прийнято. Якщо вже кортить, то треба питати правильно. – вона чекає секунду-другу, і заливає другу кружку чаю, насипаючи лодечку цукру та мішаючи його планомірно та спокійно. Ложка двенить, б’ючись о стінки чашки – але для цього потрібно пройти через проби та помилки. Для цього потрібен час – Вона сідає поряд з ним на ліжку та протягує йому кольоровий предмет посуду з зірочками на сильому фоні – А в тебе його майже немає.
﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋﹋
0 Коментарів