«І почав, йди дождь.»

І почав йти дождь, сьогодні доволі холодно на вулиці, та мало людей які наважилися йти на вулицю щоб прогулятися. Вони, люди не хотіли промокнути чи замерзнути через холодний вітер. І справді почалась осінь, перекривши зелений колір, помаранчевим, червоним та коричневим, наш головний герой любив цю пору року тому вирішив не повторяти за іншими та сидіти дома, а піти гуляти. Дождь був не сильним, тому Андре закрив парасольку, він був одягнений у пальто, парасолька була темно-сірого кольору.
Він йшов по тротуарі повз машин які спішили на роботу, навчання чи кудись по своїм справам. У нього сьогодні вихідний, пар не має, тому він мав сидіти у гуртожитку, та відпочивати, а йому прийшла дурна ідея піти у таку холодну погоду гуляти.
Андре це така людина якій подобається все дивне, тому він вирішив зайти у магазин книг, хоча підлітки нашого століття частіше займаються всякою “гидотою”, по його словам.
“– Доброго ранку тітко Галина, як ваші справи?”
Андре привітався з жіночою яка сиділа на касі, та читала новий роман який скоріш за все, вчора після закриття, привезли люди які поставляють книги у цей магазин.
“- І тобі доброго дорогенький, у мене прекрасно, ось читаю новий товар”
Галина посміхнулася та продовжила читати пропускаючи, підлітка мазом голови у сторону поличок. Андре пройшов та почав розглядати усі книги які він не читав, шукаючи якийсь детектив, чи якусь заплутану, розумну книгу. Взявши у руку книгу з великим вороном на обложці та почав читати опис книги. Мовчки дивиться у книгу.
Через декілька хвилин він підійшов до каси оплатив книгу.
“- Бувайте тітко!”
Сказав Андре, вийшов з книжного магазину, відкрив парасольку та продовжив гуляти, радіючи новою книгою.
Він гуляв до темряви знаючи що потім його точно не пустять у гуртожиток, пройшовши повз переулок, Андре почув доволі знайомі голоси, це були його одногрупники, він пришвидшив свій шаг старався як найшвидше змитися, тому-що голова цієї компанії, це та людина якій Андре насолив недавно. Його звали Роман, він і справді був дуже розлючений на Андре.
Тому той швидко пройшов повз, стараючись удрати, але Рома помітив того, тому швидким шагом направився за тим, Андре зірвався закривши парасольку та побіг.
“-Куда ти так швидко біжиш? Котя не смій тікати від мене марзопакосна гнида..”
Крикнув Рома у слід драпаючому від нього Андре, який швидко перебіг дорогу, та зник за проїжаючими машинами.
Роман не на жарт розлютився, по його лбу почала нервно гуляти вена у якій гарячо-бордова кров закіпала, та бурлина, зжавши руки у кулаки він дивився на сліди того які залишилися за ним, за Романом добігали його друзі.
Дейзі тяжко дихала через те що бігла ,вона стояла тримаючись за коліна та відихувалася. За нию стояв Альберт який розтерав поясницю за хмурив брови промовивши:
“- Нащо так бігти!? його ж можно було у шаразі зловити, а не бігти аж 2 дебільних переулка.”
За ними помалу доберуться Саша та Бетсі які не спішили та помалу йшли. Рома лише потирав голову та шукав його поглядом.
“-Мене одно лише думка про те ще цей педік, розповів преподу що я блять трахався у туалеті з Розою, і розповів що то я зламав замок у кабінеті біології, виводить мене з себе, тупий шистьора, я йому єбало знесу у наступний раз…Тц-“
Бетсі промовила доходячи до них:
“Тихіше Ром, не злися ти так, він просто не заслуговує того щоб ти постив свої нерви..давай у вечері я допоможу тобі розслабитися~..”
Рома замовк дивлячись на свою подругу та на інших які боялися щось сказати через те що злий Роман = піздюлей получать всі, вся компанія йшла до клубу перел тим як Ромка зірвався, тому вони повернулися до розмови та продовжили путь до клубу під назвою “Нічна Ласточка“.
Тим часом Андре так швидко біг у сторону гуртожитку, спотикаючись, втрачаючи рівновагу але старається не падати. Нарешті він добігає знаючи що його ніхто через головний вхід не пустить, він підходить до свого вікна, воно на першому поверсі, закидає туди сумку, та парасольку, вибирається на верх, думаючи про все що сталося тільки що та важко дихаючи, він звалився закуривши вікно, і задьоргнув його шторами, завалився на підлогу
“-хааа.. “
у його голові було багато думок та голосів:
`-всеж таки я встиг, думаю що слід берегти себе, та у той раз промовчати треба було, не ляпати все під ряд, я погано поступив. У наступний раз я не встигну втікти і мені точно нащолкає Рома, треба бути обачнішим`
Андре віддихався, встав та прибрав все те що розкидав ще рано і тільки що, поклав книгу на ліжко пішов у душ, зайшовши у ванну він почав роздягатися, подивився у дзеркало він зкривився, він був середньої тілобудови, вага також середня, темно рижий колір волосся, сіро-голубі очі, єдине чого не вистачає це веснянок, але на диво їх не було, смазливе личко, та руки покритті старими порізами так само як і ноги. Закрив очі зайшов у душ та почав мовчки митися, мити своє довге волосся яке випрямилося через воду. Кінцево зварившись у кіп’ятку, він вийшов та почав витератися, переодягнувся у піжаму, він почистив зуби, посушив волосся. Вимкнувши світло він перевірив двері, вони були зачинені, він вимкнув світло ліг у ліжко включив настільну лампу та почав читати книгу, обдумуючи все що має робити завтра і як сховатися від хуліганів.
Ніч Андре була доволі тихе у різниці з Ромою дуже тихою.
Алкоголь, наркотики, повії, музика, так приходила ніч компанії. Альберт сидів вкидуючись цукерковим порошком, та фліртовав з всіма кого бачив, Саша спокійно слідкував за Альбертом щоб той дурні не наробив. А наш дорогий Роман замотав на руку косу Бетсі прямо за клубом, курив сигарету, та дивився як вона робить йому мінет, він був грубий з нею, як і зі всіма своїми партнерами по ліжку а їх було ой як багато, він зжав козу виявляючи свій член їй у глотку.
“- Соси акуратніше блять.. Зуби”
Затягнувши диму сигарети він закрив очі та посміхнувся, Бетсі також подобалося як він її жорстоко бере як хоче, і де хоче, вона кохала його, але не знала як поступитися, тому може лише побути іграшкою, вона сама обрала це.
Кінчив їй у рота він відпустив її, вона ковтнула все, та дивилася на нього з низу у верх, вона встала поправивши одяг та промовила:
“-я пішла а ти готовся, я у ночі прийду красунчик”
пославши повітряний поцілунок, вона пішла до інших залишивши Романа самого для того щоб той подумав.
Зачепив ширинку джинсів він тяжко вдихнув знов закуривши сигарету та почав, дивитися у небо, думаючи про Андре:
`-Чому я так багато думаю про тебе? ти блять точно у мене получиш, я тебе зітру у порошок, втоптавши твій страх у землю `
Він так і залишився цієї ночі у клубі лише під ранок повернулася компанія п’яні у дрова у шарагу, та всі розповзлися по кімнатам лише Ромка застиг перед дверима Андре та дивився проклинаючи того.
Андре лише солодко спав за дверима, їх розділяв лише цей клятий замок, якщо б не він Рома давно б розтрощив черепушку чоловіка який мирно спав, він вдихнув та пішов на верх у свою кімнату. Зайшов та одразу ж повалився спати.
Тим часом Альберт закатував очі та дивився на те як Саша довбиться у нього, стогне закусуючи губи та зжимає простинь старається бути тихішим, але Саша не залишає у спокої ні шию, ні груди Аберта, шльпки всхлипи та всхлюпи роздаються по кімнаті, Альберт:
“-Ахн! блять який кайфф~…ааааа!…”
Тим часом Саша шльопнув того по дупі залишивши червоний слід на і так червоній дупі, Саша:
“-Мій дорогий~..я ж говорив менше цукеркового порошка та алкоголю…а ти мене е слухав..тепер буть тикшим..тиж не хочеш щоб Марія Іванівна зайшла та почула нас? ох~ мій любий Альберт..”
Весела ніч наповнена страсті, тиші, музики, і сексу, закінчилася коли сонце встало та настав повний ранок, хтось тримався за голову від будуна, у когось була тошнота, хтось не міг сісти на попу.
Наш любий Андре зловив температуру, тому продовжив лежати у ліжку, грітися та клясти себе у тому що вчора під дождем гуляв, щей ноги промочив, телефон почав відрувати, він взяв його та відповів
“-Ало? доброго дня, ви щось хотіли?”
Дзвонили з коледжу, питали чому не було сьогодні на першій парі, він спокійно відповів, розмова була коротка.
На вулиці злива, важкі каплі стікали по склу, та билися об нього, але це точно не перебило б дзвін будильника Романа, він злий як собака вимкнув його і знову завалився у ліжко з думкою про вбивство всіх.
Він взяв телефон, зателефонував, та сказав що не буде його на парах тому що відчуває себе погано, І далі ліг спати. Але думки почали його поглинати, він відкрив очі, нахмурив брови, та почав розїдати потолок поглядом.
Лежачи Роман почав говорити сам з собою:
“-Думаю, мені слід сьогодні навідатися котю, бо вчора я навіть у очі йому не вспів подивитися, йому треба смачна встряхучка, щоб тримати язик за зубами і мовчати, коли це треба.”
з цими словами він піднявся з ліжка навіть не застрелив взяв чистий домашній одяг, пішов у душ, почав роздягатись, підійшов до дзеркала та взяв себе за під боріддя та почав роздивлятися своє лице:
“-треба побритись, бо з цією щетиною, я схожий на свого старого”
Взяв бритву та піну для бриття, почав наносити її на місця де щетина та збривати її. Через декілька хвилин він закінчив, змив все лишнє та поклав все на ’місце‚ , знову подивився на себе:
“-Так на багато краще, а тепер…”
Опустив погляд на тату на його ключиці, там було написано «Believe in yourself, you stupid ass.», у його стилі.
Він взяв на кінчик спеціальної плівки та почав її знімати, дивлячись на надпис, і справді тату зажила.
Закінчивши процедуру, він повністю ррздягнувся та зайшов у душ почав статись та співати. Помившись він витерся одягнувся ті пішов готувати собі поїсти, він побачив що вода кічилася у бакласші, тому взявши її Роман вийшов та направився до Марії Іванівни, йшовши по коридору ввн наткнувся на Андре який також тримає пусту баклашку, вони здивовано дивляться одне одному у очі, періодично моргаючи.
А ми повернемося до цього трішки пізніше, а зараз перемотаємо час назад..
Андре прокинувся з книгою у руках, потерши очі, він заснув одразу після дзвінка від чергового у коледжі, потерши очі аін сів та подивився на годинник, встав потягнувся, взявши аптечку собою пішов у ванну чистити зуби, вмиватися і так далі. Зробивши все це він почав дивитися на пластинки пігулок, баночки взявши потрібні він закрив аптечку, відніс її на місце. Взяв остатки води, налив у стакан, випив лікарства запивши їх водою, пішов до вікна відкрив його сів на ліжко та почав дочитувати книгу яку не закінчив, Ранок провів мовчки, коли захотів поїсти води не було він взяв баклашку та вирішив піти до Марії Іванівни, він одягнув тапочки иа вийшов у коридор, та почав йти, і тут він побачив як на нього здивовано кліпає своїми очима Рома, у цей момент сердце перевернулося а мозок почав кипіти.
Роман вже готовий був вцепитися тому у глотку як жіночка старенька бабуся, добра та мила вийшла до них у руках вона тримала котика гладячи його вона привіталася:
“-Доброго ранку хлопчики, ви сьогодні залишилися, мені подзвонили сказали що ти захворів Андре, а тобі Ромочка сильно погано ти випив пігулки?”
Це була Марія Іванівна, ангельська жінка, Рома одразу ж вибтв з себе бажання вбивати та також привітався:
“-І вам доброго, так я випив не переживайте все добре!’
Андре також промовив:
“,-Р-раночку, так схоже я вчора. ноги промочив, тому і захворів”
І справді хриплий голос, та дрож він любого холоду.
Марія Іванівна нахмурила брови та почала сварити Андре:
“-От а я говорила, треба тепліше одягатися, я бачила як ти через вікно залазив, весь мокрий як хлющ! айайай, що за діти пішли, добре йдіть вже воду набирати, не буду вам заважати “
опустивши голову Андре, швидким кроком пішов за водою, другий хлопець також повторив за тим, та пішрв набирати воду.
Між ними була тиша Романове бажання забити того утихомирилось, але коли вони залишилися одні він рузко взяв того за руку та прижав до стіни, та почав шипіти:
“-Ще раз я почую що ти пиздиш якогось єбаного хуя, або про мене або про моїх друзів я тебе нахуй у котлетку перетворю.”
Різко відпустив того, зробивши так щоб Андре з’їхав по стіні, це налякало іншого хлопця кинувши його в холодний порт, температура піднялася, між ними була мертва тиша, Роман лише повернувся та пішов набирати воду, тому що він вже хотів їсти.
Андре акуратненько встав, потріпавши коліна та себе повністю від пилюки, яка була на підлозі, тому що він впав, взяв баклажку для води, та пішов за Ромою щоб набрати води. Коли він дійшов, то Рома вже повертався назад з повною баклажкою води, пройшовши мимо того зачепивши того плечем, Андре лише продовжив напрям до крану з якого текла питна чиста вода, набравши води він направився до свого корпусу, у свою кімнату.
Роман вже стояв та варив макарони у себе в кімнаті.
Саша, Бетсі, Дейзі, та Альберт сиділи на парах проклинаючи Романа за те що той сьогодні не пішов на кляті пари, Альберт з останніх сил сидів на своїй дубці, яка його дуже боліла. А Саша сидів та ухмилявся поряд з ним, Бетсі жалкувала про те що не прийшла цієї ночі до Романа, вона сиділа думала як би вона цієї ночі могла повеселитись, але вона занадто сильно випила, та не могла прийти до нього. Дейзі вона сиділа за останньою партою та кидала скомкані записки ботану групи, він сидів та терпів, тому що знав що якщо зірветься його вигонять з класу.
Ботана назвали Даня, на диво спокійний та урівноважений хлопець на вигляд хлюпік, але у кожного своїй черті в омуті, Він тихо продовжував писати конспект та слухати препода, терплячи кожну зкомкану записку від Дейзі.