Сумнівні думки

За цією картиною позаду спостерігав азирафаїл.—чому цей проклятий мацає кроулі.його демон тільки що назви цього хлопця любим?коханий? та що він взагалі верзе.вже розлючений янгол тільки збирався підійти, спитати що сталося.як вони разом йдуть.цей проклятий тримає кроулі за талію.та як він взагалі посмів, торкатися такого чарівного демона?

По дорозі до кав’ярні Кроулі помітив що вже . зима.Це було неймовірно.Сніг який гарно осідав на поверхнях.Люди що радісно очікують свята.Зайшовши в кав’ярню, демон побачив що навіть його друг був у гарному настрої:
— Привіт Кроулі! — Чому це ти у такому гарному настрої? — у словах Кроулі чулося здивування та скептицизм: — Ну як це чому?Свято ж скоро, така приємна атмосфера навкруги, всі кудись поспішають хвилюються:
— Ти не відчуваєш її? — Відчуваю. — Як її тут не відчувати.Ми ж у кав’ярні.Де все прикрашено. — Каїн з низу до гори, розглядав Кроулі: — На цей раз, ти виглядаєш якось пом’ято.Щось сталося у вас з янголом? — Та у кожного свої пригоди. — Розповідай що хотів? — Відразу до справи?Ну добре.Коротко, мені потрібна твоя допомога в одній справі. — Що за справа? — Та, там маленька дрібниця.
— Що це за дрібниця така, що тобі проклятому, потрібна допомога демона. — Мені необхідно що б ти вдавав мою пару на одному заході. — Я відмовляюся. — це і не дивно, що ще він міг видати.Він вже почав вставати та йти з кав’ярні — Зачекай ти.Дослухай спочатку до кінця. — він схопив його за зап’ястя. — Це весілля!! — І що?
— Це весілля демона та янгола. — Невже і хто ці зухвальці ? — Гавриїл та Вельзевул. — Це було очікувано. — З якого це біса? Гавриїл одружується з демоном, якщо він бачив їх з Азирафаїлом в його спальні разом тільки вони у двох.Через декілька секунд демона не покоїли думки про янгола.Як він себе почуває?Чи не самотньо йому зараз?Що це за весілля?Чи не сумує він через це?
Та пішло воно все до біса!Він вже обрав собі партнера.Все інше не моя справа.
Кроулі зітхну, допив останній ковток кави. — Я тобі заплачу.У мене з собою п’ять літрів святої води.Ще п’ять отримаєш після закінчення. — Потрібно було з цього й починати.Приємно мати з вами справи.

Ці п’ять літрів Кроулі випив всього лише за тиждень.Цей біль який розповзався у нього в середні, такий полум’яний, дзвінкий наче у нього в голові дзвенять тисячі дзвінків. Здається ніби ліва частина тіла вже відмирає.Пальці на лівій руці вкрилися чорним подразненням, яке смертельно свербить.Під сорочку він навіть не заглядає. Боїться побачив що там

— Я роблю це лише заради святої води.Ти робиш це лише заради неї, так тримати Кроулі! —  Стоячи перед дзеркалом.В чорних шовкових рукавицях.Поправляючи комір багряної сорочки, під бордовим костюмом.

— До його будинку вже під’їхав Каїн — Вже почав сигналити на всю вулицю. — Та йду я йду.Не може він зачекати.

— Привіт кралю!Я тебе вже зачекався. — Відкинь свої земні жарти. — Каїн поцілував його у щічку. — Годі!Ми тут не для романтики — Але ж ти розумієш, при інших людях тобі потрібно буде тримати мене за руку, цілуватися. — Ні я не буду цього робити. — Він різко змінився в обличчі.Його очі почали наливатися кров’ю.Це прокляття, воно почало діяти саме зараз.

— Ти будеш роби все що я скажу!Скажу цілуватися, ти це зробиш.Скажу трахатись, ти будеш смоктати мені з особливим задоволенням. — Він схопив його за шию сильно зжавши та підставив його лицем до свого. — Ти не можеш відмовитися.—Все це він кричав.—Демон злякався якось проклятого. Але коли він в такому стані, він може вбити кого завгодно Це схоже на жарт.

Під’їхавши до місця. Вони вийшли з авто. Проклятий злісно поглянув на демона.—Ти все зрозумів, Кроулі? — Так звісно, ти тут головний.—Вони взялися під лікті, та пішли.

Гостей зустрічали молодята. — Привіт, Гавриїле ,привіт Вельзевул.—Це моя пара Кроулі.—Так ми вже знайомі.—Відповів Гавриїл.Його посмішка не давала спокою демону. Він ніби дивився на нього з жалем та водночас з насмішкою.Цих янголів не зрозуміє.—Проходьте всередину, там вже чекають інші гості.

— А тепер поцілуй мене.—Ні —Хутко, я сказав! — Добре, добре — Він хотів поцілувати його у щічку, але він обернувся до нього губами. Взяв його за талію, та поліз з язиком. Кроулі не міг відштовхнути його на очах у всіх тому вирішив просто слухатися.

Відійшовши від поцілунку, демон оглядає залу.Та бачить там деяких своїх знайомих.—Я піду привітаюся зі знайомими? — Добре, але будь перед очима.Не побачу, май на увазі.

Демон і справді намагався не відходити далеко.Серед

він помічає знайому маківку.Він молиться всім богам яких знає, щоб це був не такий рідний йому янгол.Але його молитви не були почуті. Кроулі зустрічається поглядом зі знайомими зеленими очима.—Як він тут опинився?Звісно це ж весілля Гавриїла, який я дурень.

Демон лише у слід чує тихе — Кроулі.—Але він ще не готовий до цієї зустрічі.Тільки не зараз, не тоді коли він зі своєю “парою”.

— Привіт любий.—Демон трішки при обійняв Каїна. — Хлопці, а тепер познайомтесь з моїм демоном, Кроулі. — Так ,приємно познайомитись.—Каїн боляче зжав сідницю хлопця. — Так ви друзі мого коханого, мені вже цікаво почути купу смішних історій про нього.Але все згодом.Мені потрібно про дещо з ним поговорити.—Каїн незрозуміло поглянув на демона.—Побачимось пізніше, хлопці.

За цією картиною позаду спостерігав Азирафаїл.—Чому цей проклятий мацає Кроулі.Його демон тільки що назви цього хлопця любим?Коханий? Та що він взагалі верзе.Вже розлючений янгол тільки збирався підійти, спитати що сталося.Як вони разом йдуть.Цей проклятий тримає Кроулі за талію.Та як він взагалі посмів, торкатися такого чарівного демона?

Азирафаїл був настільки розлючений, що пішов за ними слідом.Він знайшов їх у …..