Перше перетворення

Глава 2

Хто ж такий Микола і як же це сталося у перший раз? Цікаве питання, чи не так? 

Так ось, перший раз це сталося, коли йому виповнилося 20, на день народження. Все було так. Вони зробили вечірку у гуртожитку, прийшло ще пару друзів. 

Вечір, хлопці грали в карти на бажання, на фоні грала музика. Тарас програв, Микола всміхнувся, бо він виграв. 

— Отже, наступну партію граєш у мене на ручках. 

Тарас пішов сів на руки, Микола обійняв. 

— Ви ж вже зустрічаєтесь? Давно? 

— Та ми ж тобі казали, що з листопаду. 

— Та, щось я забув, вибачте. 

Тарас розвернувся і обійняв Миколу і прикрив очі. Микола зробив ще ковток сидру. Віталій теж, зробив ковток сидру. 

— Продовжимо? Чи щось цікавіше? 

Микола заплющив очі. Він почав падати назад. Тарас одразу підхопився , а Іван, що сидів поруч не дав йому впасти, підтримав. Микола кудись дивився у стелю. 

— Щось мені погано, дуже погано, моя голова. 

Він тяжко дихав. Тарас його обережно припідняв і вклав на ліжко. 

— Так, хлопці, складайте карти, вибачте, але на сьогодні все. 

Вони зітхнули все склали. Микола замружив очі. 

— Проти похмільне і від болю голови нібито є, Микола ти як? 

Запитав Тарас, перебираючи аптечку. 

— Гірше, давай ліки. 

Тарас дав ліки і води, той розвернувся сів і випив, він був блідий, як смерть. Тарас налякався. 

— Слухай, може швидку? 

— Не треба, скажи хлопцям іти. 

Тарас кивнув і все таки випровадив хлопців, Микола далі дивився у стінку, перед ним було видіння. 

— Тобі не можна більше тут знаходитись! 

— Ми заберемо тебе назад, ти нічого не дізнався за цілих 20 років! 

Це говорили білі створіння, такі ж, яким ставав Микола, коли перетворювався. Тарас повернувся до кімнати і сів поруч, він взяв його голову до себе на коліна.

— Микола, що сталося? 

Микола підняв заплакані очі. 

— Мені страшно, переді мною, якісь марення. Я бачу якихось істот, і вони кажуть, що заберуть мене назад, на Плутон. 

Тарас масажував йому голову. 

— Все буде добре, я тебе нікому не дам. 

— Мгм, у мене дещо дивні відчуття в тілі, Тарасе зі мною, щось відбувається! Тарас поцілував його ніжно в голову. І раптом пальцями натрапив на такі як ріжки. Він прибрав з них руки, але вони виросли, невеличкі ріжки. 

— Тарасе, мені одяг жме, я роздягнуся? 

— Так, роздягайся. 

Він уважно роздивлявся його. Микола роздягався, він став значно вище і виріс хвіст, Тарас дивився на його тіло. 

— У тебе зник, пупок, соски і кхем. 

Він показав рукою на прутень, там під низом нічого не було. Микола зітхнув. Він дороздягнувся і заліз під ковдру.

— Ти став значно вище. Це в тебе вперше? 

— Тааак, вперше таке відбувається. 

Він підійшов сів і взяв його голову на руки він гладив по голові і роги. 

— Ти як почуваєшся? 

— Все тіло болить. Води подай. 

Тарас підніс води. 

— Будь ласка. 

Микола випив. 

— Дякую. Тобі не страшно? 

— Ні, все ж добре, це ж ти. 

Він його обійняв і поцілував. 

— Ти це не контролюєш? 

— Поки, що не знаю як. 

Тарас кивнув. Він почав терти ріжки, випадково відкривши Миколину тепер ерогенну зону. Микола закусив губу і посинів і простогнав. 

— Мгх, Тарасе, це збуджує. 

Тарас всміхнувся. 

— Можна я досліджу твоє це тіло? 

— Спокусник. Можна, раз вже почав. 

Тарас посміхнувся. Він роздягнувся і сам теж і розкрив Миколу. Він влігся на нього і почав його цілувати шию і тіло. Він поцілував його в засос. І раптом відчув, що його язик обплітає два інших язики і це було прям ахх. Він закотив очі 

— Мхммх. Микола, я хочу тебе. 

Тарас відірвався і глянув на прутень Миколи. 

— Мгх, він виріс. 

Микола всміхнувся і розвернув зад Тараса до свого лиця взяв його ноги розсунув вмостився і почав вилизувати. Спочатку просто між сідницями. Тарас підібрався до його прутня і лизав його і думав, як узяти до рота, таке велике. 

Микола ж почав вставляти язик усередину він був подвійний і довгий, Тарас голосно простогнав. 

— Агх. 

Він взяв до рота і почав активно смоктати білявий рухав язиком і проходився по всім чутливим місцям всередині. Тарас все більше пробував смоктати, але з таким розміром не просто. 

— Микола, я хочу його в собі. 

Микола вийшов язиком і всміхнувся. 

— Розвертайся і сідай.

Тільки смазку не забудь і презерватив. 

Тарас розвернувся, взяв все що потрібно з шухляди, вдягнув презерватив. 

— Малий, буду без нього. 

Він відкинув і просто налив на потак Миколи лубриканту. Вмостився почав обережно всідатися на член Миколи він повільно це робив, Микола насолоджувався кожним його рухом. Тарас опустився і простогнав. 

— Микола, агх, як же глибоко, твій прутень, ще так не було. 

Микола перевернув його і став над ним закинув його ноги собі на спину і почав активно рухатися. 

— Мхааамх, добре. 

Тарас взяв його ріжки до руки і почав терти, Микола ще більше збуджувався він активніше рухався в Тарасові. Тарас стогнав. 

— Молодець мій хлопчик, ти такий тугенький, напевно, бо у мене більший став. 

Вони терлися мокрими тілами, і це тертя давало безкінечну насолоду. 

— Агхмгх ахх, так. 

Тарас вкусив Миколу. 

— Агх, я зараз кінчу. Мгамх. 

Тарас кінчив Микола вийшов і відчув дивний смак, певне зібрання у роті, він взяв серветку і сплюнув, і теж кінчив. У Миколи сперма була якась синьо-фіолетова він витер все з Тараса і викинув серветку. 

— Пішли в душ? 

— Боюсь ми разом не вліземо, йди ти перший. 

Тарас кивнув, закутався в рушник і вийшов, пішов у душ. Микола лежав. «Треба назад стати людиною, а як.» думав він. «Складно» він розвернувся до стінки. Знову зʼявилося видіння перед очима. 

— Ми тут даємо тобі місяць, твоє людське тіло підтримувати складно. Тарас повернувся, Микола тремтів. Хлопець вдягнув труси ліг поруч і обійняв. 

— Вони сказали, що через місяць заберуть мене і моє тіло контролювати складно. 

Тарас задумався. 

— Я не готовий з тобою розтаватися, я хочу бути з тобою, будь де, але з тобою. 

Микола зітхнув. 

— Щось придумаємо. Треба вирішити, як бути з батьками. 

— Або не їхати або я їду з тобою. 

— Ти правий, але я і не людиноподібний і зараз. 

— Так, в універ, так іти небезпечно, поки будь в гуртожитку, скажемо, що захворів, нікуди не виходь, поки не станеш людиною. 

Микола кивнув. Тарас вже тричі позіхнув, поки це говорив. Микола обійняв його вклав поруч і накрив їх двох, Тарас заснув одразу. Микола, на щастя, теж.