Вечірнє сонце

За вечерею, як завжди, стояла бурхлива дискусія, котру підтримував кожен член родини, часом ігноруючи багатство страв на столі. Тільки сьогодні вона була ще активнішою та веселішою.

-Персику, ти тільки не знімай з нас бали, коли ми запустимо в кабінет Снейпа ікласту тарілку – ото радості буде! Тільки уяви – цей чорний кажан відбивається від нашої забавки, яка переплутала його шевелюру з воронячим гніздом і вирішила перекусити, – хитро усміхався Фред.

-Точно, після того як Снейп зніме з нас бали, тобі, Персі, вже нічого не залишиться, доведеться Лі замість нас віддуватися, – весело додав Джордж, доливаючи собі цибулевого супу.

Персі тільки закотив очі – витівки братів прославили їх на цілий Гогвортс, Філч навіть завів спеціальну шухлядку для ведення обліку їхніх перформансів, проте хлопчики ніколи не чинили по-справжньому лихих речей і вміли розрядити навіть найнапруженішу атмосферу. Тому новоспечений староста усміхнувся і просто взявся нарізати м’ясну запіканку.

-Рончику, – з загадковим виразом лиця звернувся Фред до молодшого брата. – Ти вже готовий до троля? До того самого, котрого потрібно побороти, щоб стати учнем Гогвортсу. Запевняю – коли ми з Джорджем виконували це завдання, то потім місяць лежали в лазареті. Анджеліна говорила, що ми пропустили перетворення Макгонегел на кішку і, що найгірше, – найкращий обід у цілому житті.

Джіні округлила очі і затиснула рот долонькою, а Рон спохмурнів, потерши носа, котрий ще був брудним після садового болота.  На щастя ці слова не почули батьки, тому Джордж продовжив ефектну промову брата:

-Але є надійний спосіб боротьби з тролями, жаль, що ми про це запізно дізналися. Це найсмердючіші какобомби, кидаєш в троля – і він забуває про тебе через сморід, сортування у Грифіндор гарантоване. Завтра перед церемонією ми тобі дамо кілька штук в обмін лише на довічне прислуговування, – після цих слів хлопчик нагородив молодшого брата своєю найширшою посмішкою. Рон тільки зітхнув і налив собі гарбузового соку.

-Мамо, то я тепер лишаюся сама вдома? – розчаровано пискнула Джіні.
– Джіні, доню, наступного року ти теж підеш до Гогвортсу, але потрібно трохи почекати. На все свій час.

-Так, але Рон буде вчитися в одному класі зі знаменитим Гаррі Поттером, а я зі звичайними дітьми, – ледь не плакала Джіні.
– Джіні, звичайних дітей не буває, ви всі унікальні, навіть у нашій сім’ї, – містер Візлі широко посміхнувся дочці на поклав їй на тарілку величезний клин вишневого торту.

Персі повільно піднявся з-за столу, щоб піти погодувати свою сову Гермесу. Раптом він видав здивований крик – Ерола і Гермеса спали під їхнім столом, а постіллю їм служив новенький портфель Рона. Всі присутні голосно розсміялися.

-Що ж, Роне, сподіваюся хоч Скеберс не гострить зубки об твою паличку, – крізь сміх додав Джордж, змусивши всіх засміятися ще сильніше.