Фанфіки українською мовою

    В кімнаті стояла мертва тиша.Хьоджин легко та невимушено пив віскі зі свого бокалу,при цьому обдивляючись обличчя хлопця напроти нього.Погляд у нього був глибокий і пробирав до мурах на тілі.Здавалось,що зараз він заглянув в очі блондина,шукаючи усю потрібну йому інформацію і не збирається зупинятись поки не витягне усе йому потрібне нутро,а хлопець навіть не буде в змозі чинити опір.Карі очі молодика також обдивлялись свого абонента,але не настільки впевнено як це робив старший.Через хвилину розглядання одне одного,Хван піднявся та підійшов до Фелікса:

    -Будеш?-вимовив він хриплим голосом,протягуючи свій стакан парубку.

    -Дякую,але я відмовлюсь.

    -Ну тоді перейдемо до справи.Я заплачу скільки попросиш.

    -Я ще ні на що не погодився!Що ти,трясця,несеш…-хотів було продовжити невдоволений Фелікс,на що Хьоджин владно стукнув каблуком своїх туфель по кахелю.

    -А тепер послухай мене уважно.Мінхо приводив таких як ти вже разів 5 сюди і я нікому такого не пропонував.Вважай,

    що я вважаю тебе ідеальним для того,щоб бути моделлю для мого показу.З твого боку дуже нерозумно відмовлятися…-посміявся той і знову зробив ковток холодного напою,після чого облизав губи.

    -Мені дуже приємно,що ти вже другий раз кажеш про те,що я ідеальний,але мене грошами не купиш.Модель-це не тільки приваблива картинка.Звідки ти знаєш як я представлю твій одяг?Можливо я зганьблю тебе своїм проходом раз і на завжди,не будь таким самовпевненим.-перебираючи кільця на своїх пальцях вимовив парубок,обережно підійнявши голову.

    А зараз йому було вже не до сміху.Диявольські очі спостерігали за ним і виражали сильну та вбивчу злість,яка одразу змусила хлопця пошкодувати за проявлену ним зухвалість.

    -Ти правий,не сперечаюсь.Але я не люблю коли мені грублять.-поклавши ногу на ногу,Хьоджин продовжував дивитися на Фелікса.Його погляд намертво зациклилися на ньому.Це гіпнозувало,лякало і збуджувало пориви невпевненості у собі.Але Фелікс не міг нічого зробити,він хотів заперечити,хотів показати,що він правий.Але не міг.Його рота ніби було склеєно,перев’язано тисячами мотузок та закріплено замками.Щось дивне в його тоні та погляді змушувало забути хто він такий.

    -Але я люблю ризики…І зазвичай,коли я щось планую і бачу частину свого плану,моя фантазія допомагає мені зрозуміти,чи дійсно все вийде так,як я того бажаю.І знаєш що?Моя фантазія мене ні разу не підводила.Я уявив тебе в своєму плані і ти вписався туди ідеально.Можливо,мій бренд ще не досить відомий,але я відчуваю,що саме ти створиш ажіотаж навколо нього.Дозволь мені створити з тебе те, чого інші будуть бажати,від чого їх гаманці будуть пустішати,а їх власники втрачатимуть свідомість тільки при уявленні того,що вони можуть отримати.-підходячи до хлопця в притул,промовив чорноволосий.Фелікс зачаровано його слухав.

    «Цей гад вміє запудрити мізки…Що ж мені робити?»-пронеслося в голові блондина.Хьоджин нагло нависав над ним,п’ючи алкоголь та усміхаючись.

    -В мене є час подумати?

    -Для тебе все,що захочеш.Прийдеш сюди в наступні 3 дні якщо погодишся і ми одразу приступаємо до роботи.Якщо ні то розходимось,як в морі кораблі.

                            ***

    -ТИ ЩО?!-ледве не поперхнувся кавою Синмін,на що Фелікс почав стукати бідолашного по спині.

    -Мін,я не знаю,що мені робити…З одного боку,ця ідея здається мені абсолютно безглуздою і незрозумілою.А з другого…Чому б і ні?Життя одне,треба брати,поки є.Мені сподобалась команда цього ательє,але цей Хван…Бляха,він такий дивний.Постійно якось загадково балакає,що аж мурашки по тілу бігають.Наче нормальний,а наче і псих якийсь…-відкусуючи шматочок шоколадного маффіна,хлопець поглядав на уважно слухаючого його друга і чекав на його пораду.

    -Я б на твоєму місці спробував би.Якщо в тобі аж 5 людей побачило потенціал,а головний з них готовий віддати тобі усі гроші,то може треба це зробити?І тут справа не тільки в грошах…Ти справді маєш привабливу зовнішність,то чому б тобі не спробувати?

    Фелікс замислився.А й справді.В університет він поступив на адвоката,хоча сам до сих пір не знає чи це було його бажанням,чи його батьків.Вчитися на аби-когось було нудною каторгою для світловолосого.А що якщо це те для чого він створений?Худа статура,світле волосся,ластовиння,бліда шкіра,манячі до себе очі…Його обличчя просто кричить «О-С-О-Б-Л-И-В-И-Й»

    -Добре,я погоджусь.Мене нічого не тримає,я в будь-який момент можу відмовитись.Спробую щось нове,розбавлю життя новими фарбами…-захопливо казав хлопець,на що Синмін щиро посміхнувся та промовив:

    -Давай,я в тебе вірю!!!-підтримав друга той,після чого вони дали п’ять один одному.

     

    0 Коментарів