*

– На тобі точно порча, – з точністю гадалки міжгалактичного рівня сказала Мінні.

Мінні – це невисока, дуже гарна, харизматична, впевнена в собі, пофарбована в блонд тайка-колега, яка завжди знала коли вставити свої п’ять.

Фелікс – наш головний герой-фарбований блондин, австралієць, якого кидає по життю так, наче він розплачується за всі смертні гріхи минулого. Дитинство не беремо, але в підлітковому віці він сказанув батькам, що хоче стати айдолом в Південній Кореї, а ті на радощах спихнули його в агентство Пак Джиньона. Колишній айдол так мурижив молодих стажерів, що Лікс ледве витримував, з останніх сил стримуючись не подзвонити додому. Та його виперли з агентства через пару років. Батьки сказали не повертатись, доки не досягне своєї мрії….роки йшли, мрія все далі. З агентства в агентство…в двадцяти чотири ти вже старий дебютувати. Австралієць пішов стажеров у авіакомпанію і..і таки затримався тут та став бортпровідником. Ця професія подобалась Ліксу. Він конкретно кайфував від польотів. Але час іде, йому вже за тридцять, а хлопець і досі звичайний стюард. Жодного підвищення за стільки років. А молодші колеги давно отримали підвищення.

Мінні єдина знає всю історію. От і гнівається подруга після чергового підвищення дівчини, яка пропрацювала менше шести місяців.

 

-Я знаю! – не очікувано голосно викрикнула колега.

 

-Що ти знаєш? – уже подумки випиваючи декілька баночок пива на сон підходящий, здивувався хлопець.

 

-Тобі треба сходити до шамана!

 

-Такої.. – Лікс зробив паузу, збираючись з думками. – ідіотської ідеї навіть я не очікував.

 

-Та я серйозно! Є один шаман-таролог в Каннамі! Про нього легенди ходять! Тим паче, вже втрачати нічого!

 

-Я в це не вірю, – ледь стримуючи сміх, відповів наш гг.

 

-Ти – ні, а я – так! То ж підеш заради мене! Я тебе вже записую, – Фелікс тільки помітив телефон в руках тайки.

 

-Не смій…

 

-Пізно, – показуючи сторінку підтвердження, Мінні показала язика. – Вітаю.

 

-Я туди не піду! – буркнув хлопець.

 

-Підеш! Ти бачив скільки я заплатила. В тебе стільки немає. Сьогодні в дев’ятнадцять тридцять.

 

-Я не встигну, – відмахнувся Лікс.

 

-Я тобі шию зверну, – з маньяковою посмішкою відповіла дівчина.

 

-Кобила, – буркнув Фелікс і пришвидшився, щоб залишити дівчину саму.

 

-Я тебе теж люблю, сонечко, – з тією ж посмішкою голосно промовила Мінні в слід другу.

***

І от він, дурень, сидить і дивиться, як дивак в дивному одязі та з дивним макіяжем, дивно себе поводить. Шаман хвилин п’ятнадцять щось типу молився, а тоді різко глянув на австралійця, димів на все приміщення якимось сушеними травами, які підпалив. Тоді дістав колоду карт таро, довго їх тасував туди-сюди, наче якийсь шулер з казино, тоді розкладав туди-сюди. Витяг мільйон карт. І це все при тому, що сам Лікс сидів нижче трави, тихше води. Сам же шаман щось бурмотів на невідомій австралійцеві мові. В якийсь момент вся увага шамана переключилась на відвідувача і він виніс свій вирок:

 

-На тобі пристріт* невдачі. Будь-яка справа в твоїх руках буде провальна! Єдине, що тобі допоможе – це до нового місяця втратити цноту з будь-яким тигром за гороскопом, але тобі потрібно остерігатися драконів та кроликів.

 

-І як то я вам зроблю? В мене доба! Вийду на вулицю та прокричу «Хто дракон за гороскопом? Трахни мене!» – псіхонув Лікс.

 

-Дракона не можна, тільки тигр, – буденно виправив клієнта шаман.

 

-Та один хрін, – уже не стримувався брюнет-стюард.

 

-Я тоді намалюю талісман, який допоможе тобі та захистить від потягу до драконів та кроликів.

 

На це все Фелікс лише покачав головою, а шаман дістав червоний папір та фарби, починаючи малювати оберіг.

Австралійця це лише забавляє. Якого хріна він має слухати цього шибанутого на голову? Мінні оплатила сам сеанс, а не наслідки. Так що хлопець може забити і ні-хрі-на не робити після. Як тільки йде звідси, викине той папірець в найближчу урну.

 

-Ось! – вигукнув шаман, обережно передаючи відвідувачу свої каляки-маляки.

 

-Слухайте, а ви хто за гороскопом?

 

-Земляний тигр, – простодушно відповів шаман, навіть не подумавши.

 

-Знаєте, ваш талісман працює, – багатозначно мовив Лікс.

 

-Тобто… – по обличчю шамана було видно, що мозковий штурм почавсь і він спочатку не зрозумів, а тоді як зрозумів. – Ні.

 

-Але ж ви як лікар маєте не лише встановити причину та хворобу, а й вилікувати пацієнта. То ж, часу в мене обмаль, когось шукати – то даремна трата часу, особливо коли ви тут, поряд і можете мені допомогти.

 

-Що ви таке задумали? – шаман одразу злякався, коли клієнт встав з місця і почав на нього насувати, з готовністю виставивши руки перед собою. – На вулиці повно жінок, які охоче проведуть з вами ніч.

 

-Мені треба втратити цноту з тигром. З жінками я вже спав, а от з чоловіками – ні. То ж, або ви добровільно, або… – очі у австралійця небезпечно загорілися.

 

-Побійтеся Бога! – вигукнув шаман, відходячи від збожеволілого клієнта.

 

-Сказав шаман, -прокоментував це наш гг і розреготався.

 

Чи то на нього повпливало соджу, яке він випив перед тим, як прийти сюди, чи то талісман так спрацював і цей шаман реально щось може, чи просто Лікс хотів довести шарлатану, що ніхто при своєму розумі такою фігнею займатися не буде.

Хлопець швидко опинився біля шамана та поклавши руки на його сідниці, притяг до себе. Він відчув наскільки шаман накачений. Цей широкий одяг шамана повністю приховував форми чоловіка. Такий, як захоче, то може й смачно вмазать, відправляючи на той світ.

 

-Готові, пане шамане? – запитав Фелікс, підштовхуючи свою жертву до столу позаду.

 

-Не тут же! Це ж святе місце! Духи образяться, якщо ми так гріховно тут займемось такою справою, – неочікувано для австралійця, впевнено мовив шаман. – Поїхали до мене?

 

-Поїхали? – мов мишка пропищав Лікс. Він і сам не знав, що так може.

 

-Відпусти тоді мене.

 

Збентежений клієнт відійшов від шамана, вже думаючи, як його звідси втекти. Мабуть, соджу повністю вивітрилось.

А шаман тим часом, під пильним поглядом Лі, зняв свій головний убір, під яким було чорне густе волосся, деякі прядки якого вифарбовані в бордовий колір, далі стягнув через голову свою рясу, залишившись в одних джинсах, що так туго обтягували накачені ноги та сідниці. Верхня частина тіла його була повністю оголеною. Зараз відвідувач із захватом і краплею заздрощів розглядав пружні та сильні м’язи під татуйованою шкірою шамана, які закликаюче помацати переливались під час будь-якого руху.

 

-Не люблю одягати ще щось під форму, – пояснив шаман, помітивши погляд хлопця.

 

Далі він потягнув білу майку, яка взагалі нічого не прикривала, а поверх неї шкіряну куртку та не застігнув її.

 

-Отже, я готовий, – повідомив шаман.

 

Лікс лише кивнув.

Вони мовчки вийшли з приміщення, потім сексі-шаман його замкнув і, взявши австралійця за руку, попрямував до парковки.

 

-Пане Сан, ви сьогодні пізно, – до нього звернувся охоронець та подав чорний шолом.

 

-Така робота, – посміхнувся, як виявилося, Сан. – Сьогодні мені потрібно два шоломи.

 

-Так, зрозуміло, – з ввічливою посмішкою охоронець подав ще один шолом.

 

-Я це не надягну на себе, – відштовхуючи протягнуту руку шамана з шоломом у чехлі-вушках котика, Фелікс ледь не втік.

 

«Що за хрінь?» – подумки запитав Лі.

 

-Добре, тоді тобі цей, – наче ніякої проблеми в цьому не вбачаючи, шаман просто передав клієнту звичайний шолом, а сам надів на голову той, що з вушками. – Я Сан, до речі. Чхве Сан.

 

-Я вже зрозумів, – буркнув клієнт, приймаючи шолом та надягаючи, а Чхве нахилився до нього і прошепотів так, щоб охоронець не почув:

 

-Запам’ятай, яке ім’я будеш кричати, коли я буду доводити тебе до оргазму.

 

Сказати, що австралієць був в шоці – то нічого не сказати. Такого повороту він явно не очікував. Що це взагалі таке? Щось тут пішло не так. І як це «щось» виправити, Лі не знав.

Тим часом Чхве перекинув ногу через новенький, доглянутий чорний байк і в очікувані поглянув на свого клієнта. Фелікс матюкнувся про себе, але на мотоцикл таки сів. Він ніколи не зізнається нікому, але його душенька тріумфувала в цей момент. Не кожен день тебе катають на такому дорогому шикарному байку.

Вони рушили різко. Лікс в ту ж мить вчепився в спину Сана.

 

-Ось так тримайся, – м’яко мовив шаман і поклав руки Лі собі на живіт.

 

Не сперечаючись, Фелікс так і просидів всю дорогу, міцно притискаючись майже всім тілом до Чхве. Він звичайно в захваті від красивого мотоциклу, але на такій швидкості ніколи ще не їздив. Та й на такому транспорті ніколи не їздив.

У Лі деякий час навіть дихання ускладнювалось, подих затримувався від швидкості, від близькості з Чхве, від.. бляха, від усього цього.

Приїхали вони в один з найдорожчих районів Сеулу. Лі навіть подумав, що цей Сан нащадок якоїсь багатої родини, а шаманство – то лише хобі. Чи таки заняття хлопця може приносити стільки грошей? Може, варто змінити професію?

 

-Ходім, – сказав Сан, як тільки він припаркував мотоцикла на критій парковці на цокольному поверсі дому.

 

Він взяв Лікса за руку і повів до ліфту. Сказати, що тут навіть ліфт шикарний – то зовсім мовчати. Стіни були наче з мармуру, а у стінах добре було видно своє відображення, яке переливалось з обрисами давньогрецьких богів, статуй. А підлога така відполірована і, здається, навіть з підігрівом. Карл, у них підлога в під’їзді та ліфті з підігрівом. Та це рай для бомжів. Ліксу захотілося стати бомжем цього будинку. Бо то все тут так дорого-багато. Може у них відходи продуктів елітні. То хлопець навіть вагу набере нарешті.

 

-Що? – знітився Лі, коли побачив на собі погляд шамана.

 

-Ти такий милий, – посміхнувся той.

 

-Тут все таке дороге. Дорожче за моє життя, – як тільки стюард договорив цю фразу, то злякано притиснувся до стіни ліфту, тому що Чхве в ту ж мить опинися перед ним, штовхаючи до стінки.

 

-Немає нічого в світі дорожчого за тебе, – низьким голосом, як звір, впіймавший здобич, мовив Сан.

 

-Еее, добре, – невпевнено протягнув австралієць.

 

Вони в повній тиші піднялися на шістнадцятий поверх. Сам поверх був схожий на витвір мистецтва: багато рослин, інтер’єр, меблі – все було підібрано під одну тематику – савани.  Навіть сучасна техніка так гармонійно вписувалася в цей вид.

 

-Так, гарно, – помічаючи захопленість свого гостя, з посмішкою промовив Чхве. – У нас кожен поверх – це своя природна зона, а сучасні технології вироблять кисень, добре працює побутова техніка. Взагалі в будинку немає працівників, окрім охоронця. В будинку є все для того, щоб мешканці мали все необхідне та не стикались з іншими людьми.

 

-Такий собі рай для інтровертів?

 

-Так.

 

-А що ви робите, якщо якась техніка ламається?

 

-Вся техніка контролюється штучним інтелектом. Якщо є несправність, це повідомляється розробникам і спеціальні співробітники компанії усувають поломку, або замінюють техніку, коли не будуть заважати мешканцям.

 

-Ти так говориш, наче знаєш, як воно…

 

-Я тут давно живу, – посміхнувся Чхве, перебиваючи Лікса. – Заходь.

 

Сан приклав свій мізинець??? Для зчитування відбитка, а коли двері відчинились і він побачив здивований вираз обличчя свого гостя, посміхнувся.

 

-Що? Який палець грабіжники будуть перевіряти в першу чергу? Правильно, великий, а поки дійдуть до мізинця – заїбуться і бросять цю затію.

 

-Яким пальцем буде тикать людина, котра захоче тебе врятувати? Чи дотягти до квартири п’яним? Поки буде тикать…

 

Коментар Лі перервав голосний сміх шамана.

 

-Мені подобається твій хід думок, – відсміявшись, сказав Сан. – Тому я тобі і показав, яким пальцем користуюсь, але не тільки тут, – останні слова він прошепотів на вушко гостю.

 

Лі навіть почервонів. Даремно він на це все згодився.

А тим часом вони зайшли до квартири, котра дійсно виглядала як високотехнологічна студія якогось крутого IT-розробника. Всюди була техніка. Будь-яка. На будь-який смак. На будь-який вид діяльності. У нього був навіть робот, який дістає з пралки білизну та гладить її, а потім складає до шафи. Побачивши це все вживу, Фелікс трішки прифігів.

 

-Ого! – прокоментував він.

 

-Дизайн розробляв штучний інтелект.

 

-Ого! – повторив Лі.

 

Сан оглянувся на хлопця, стягнув з себе куртку і повісив у прихожій.

 

-Душ? – запитав він, наче нічого такого не відбувається. І це не вони зараз планують зайнятися гейським сексом.

 

-Душ, – нервово згодився Фелікс.

 

-Тоді туди, – господар квартири показав рукою вліво. – Чисті рушники в комоді, все інше знайдеш.

 

-Дякую, – кивнув Лі, зовсім нічого не зрозумівши і відчувши себе дуже некомфортно. А бажання втекти якось дуже виросло до позначки «Зараз!»

 

Зайшовши до ванної кімнати, Фелікс вже не був здивований нацяцькованій кімнаті технікою, дзеркальними стінами та підлогою. Нащо ото таке? Невже Чхве так любить себе розглядати?

Намагаючись, не роздивлятися нічого, хлопець швидко прийняв душ, добре, що все необхідне було на видному місці. Потім таки знайшов шухляду з рушниками, дістав перший, що попався на очі та замотався в нього.

Поки приймав душ, то Лікс ні про що не думав, бо був зайнятий справою. А зараз,.. добре, він вже вирішив. Хай то почалося з бажання дістати шамана, та зараз він доб’ється від Чхве, щоб той дав задню. Не може ж він так просто переспати з незнайомою людиною.

 

-Тепер моя черга, можеш поки повалятись на ліжку, – почув Лі, як тільки вийшов з ванної.

 

А сам господар квартири прошмигнув повз та закрив після себе двері. Такий формат спілкування був незвично-важкий для стюарда. Тобто, його привели до себе додому і постійно залишають на самоті. Він ніяково відчував себе тут.

З ванної кімнати нічого чутно не було, навіть як ллється вода. Значить, тут гарна звукоізоляція. І щоб з ним тут не робили – ніхто нічого не почує. Клас.

Але переживати уже пізно було. Розуміючи, що вже нічого не зробить, та й люди в таких квартирах навряд чи можуть бути ґвалтівниками. Ну, так, вони збирались зайнятися сексом, але ж Чхве має все розказати. Та й навряд чи він буде змушувати до сексу в ролі пасива Лі, адже той зовсім не підготовлений і..

Думки плутались. Голова почала йти обертом. Щоб хоч трішки себе заспокоїти, Фелікс сів на ліжко, а потім відкинувся назад. М’які прохолодні простирадла так розслабляли та заспокоювали. Лікс навіть трохи задрімав, але різко прокинувся, коли відчув дещо дивне.

Його розслаблений орган опинився в гарячому омуті. Так, йому і раніше робити мінет, але…

 

-Це щось фантастичне, – простогнав він, відчуваючи, які неймовірні речі може витворяти ротик та язичок шамана. Не тільки людей найобувати на гроші.

 

Тим часом Сан, вийшовши з душу, де повністю себе підготував, лише розплився в задоволеній посмішці – Лі лежав на ліжку так, що все було видно під рушничком, а подивитися було на що. Не привертаючи уваги, легкими кроками, Чхве підійшов до своєї жертви та обережно опустився на коліна між розведеними ногами.

Він хотів цього. Так довго хотів. Ще з тих часів, як тільки побачив Лі в барі з Мінні. І тепер він може це зробити. Сан провів язичком по всій довжині. Потім знову і знову, тільки з різних боків. Потім взяв до рота лише головку, посмоктуючи та граючись язичком з уретрою. Йому так подобалось дразнити. І смак цього хлопчика-котика. Хотілося його всього обцілувати та навіть облизати.

А потім, почувшись цю нестриману фразу-стогін, почав насаджуватися на сам ствол. І ось так поступово, то просто насаджуючись, то періодично граючись з головкою, беручі за щоку, і знову насаджуючись як можна глибше, Чхве довів хлопця до оргазму. Він і сам кайфував від їх близькості. Йому так подобалось доводити Лі до оргазму.

 

-Піднімись трішки вище на ліжку, – сиплим голосом попросив Сан.

 

-Я… – голос Фелікса тремтів.

 

-Все добре, роби як я прошу, – ніжно попросив шаман.

 

Коли Лі таки припіднявшись на ліктях, пересунувся вище, хлопець ліг поряд та повернувши обличчя стюарда до себе, захопив його губи в жаданий поцілунок. А один поцілунок, переріс в інший, а той в наступний. Вони цілувалися так, наче це найнеобхідніша річ для їх життя. Більше нічого не привертало уваги, нічого не хвилювало.

 

-Ти неймовірний, – прошепотів Сан в губи навпроти.

 

-Дякую, – прошепотів Фелікс, відчуваючи як червоніє. – Але то ти таке витворяв… мені ніколи не було так приємно.

 

-Тшш, – Чхве, помітивши, як почав хвилюватися хлопець, приклав палець до його губ – Вийшло так фантастично, бо ти сам фантастичний. Я й сам кайфонув від процесу.

 

Шаман ще раз поцілував свого клієнта та припіднявся.

 

-Нічого не бійся, – попросив він.

 

Сан погладив рукою оголене тіло хлопця та спустився долонею до паху. Він спочатку погладив орган Лі, а потім почав надрочувати рукою, добиваючись знову напруженого стану. Коли член стюарда став достатньо твердим, Сан сів на ліжку, а потім осідлав розгубленого партнера. Він потерся підкаченою попою по збудженій плоті, викликаючи стогін Лі.

 

-Але ж…

 

-Твій перший раз не обов’язково має бути в ролі пасива. Головне – то перший раз зі мною.

 

І після цієї фрази він рукою направив орган Лі та насадився на нього. Як тільки вони відчули проникнення, доволі голосно застогнали, майже одночасно: Фелікс від неймовірної тісноти, Сан від розпираючої такої жаданої наповненості.

Чхве нахилився, щоб поцілувати свого коханця, при цьому залишаючись на члені Лікса. Від цього обидва отримали нову порцію яскравих відчуттів. Після поцілунку, Сан повернувся у вертикальне положення і почав повільно рухатись. Він плавно припіднявся, потім знову опустися по стволу. І так повільних декілька разів. Коли рухатись стало легше, він пришвидшився, з кожним разом, опускаючись та піднімаючись все швидше та швидше. З часом він так швидко почав рухатись, що по кімнаті розносились непристойні звуки шльопків та стонів. Лікс поклав долоні на сідниці шамана, стискаючи їх та сильніше насаджуючи хлопця на свій орган. Вони так захопилися процесом, що швидкий оргазм був майже одночасним і неймовірно яскравим.

Сам Фелікс і не підозрював, що його перший досвід з чоловіком буде таким неповторним. Сан зробив все, щоб задовольнити свого коханця.

Коли вони закінчили, Чхве обережно припіднявся та ледь не застогнав, відчуваючи всередині порожнечу. Шаман ліг поряд з стюардом, ще тяжко дихаючи.

 

-Тепер з тебе знято порчу, – посміхнувся Сан.

 

-Якщо ти будеш так її щоразу знімати, то я боюся, що буду сам просити,  щоб навели, – пожартував Лі.

 

-Можеш стати моїм хлопцем і буде тобі секс без приводу. Коди тільки захочеш.

 

І цей оголений великий татуйований байкер-шаман почав так ластитись до Лі, наче маленьке кошенятко. Це так забавляло. А відчуття тепла чужого тіла дарували найніжніші відчуття.

Помітивши поряд ковдру під телефоном Чхве, Фелікс хотів перекласти гаджет та накрити їх теплою ковдрою, але екран від необережного дотику увімкнувся. І все б нічого, та на екрані було повідомлення від якоїсь Мінні. В своєму оточені Лі знав лише одну Мінні. Чи то він помилився і в Кореї багато різних Мінні. Але річ не в тому. Повідомлення:

 

«Вітаю, котику, тепер ти маєш повне право заласкати та затрахати нашого соромчика Лікса! Буду чекати запрощення на ваше весілля у Вегасі»

 

-Це що? – всю розслабленість та задоволення наче рукою зняло.

 

Лі показав телефон Сану. Той одразу стрепенувся та напружився.

 

-Слухай, сонце, це дуже заплутала історія, да…

 

-Розказуй, – вимагав Фелікс без вагань.

 

-Розумієш, ми з тобою зустрілись декілька місяців тому. Ти був дуже п’ятим, бо знову не отримав підвищення на роботі, і мабуть нічого не пам’ятаєш. Ми зустрілись в барі. Я тоді саме відмічав вдале придбання земельної ділянки, а тут ви з Мінні. Поки ти ходив в туалет, ми розговорились, познайомились, я побачив  тебе і пропав. Декілька місяців перетворились для мене в пекло. От ми з Мінні і вигадали такий план, що ми, нарешті, були разом.

 

-Тобто, це все було брехнею? І ніякий ти не шаман?! – розлютився Лі.

 

-Не все було брехнею. Я безмежно кохаю тебе, Лі Фелікс. І хочу зробити найщасливішим на цій планеті.