Моторошного Хеллоуіну

Зоряна ніч з світлим і білим як молоко місяцем, що нагадувала не тільки про сон, але і нічні пригоди.

Густий ліс з якого повертався Ромео, кипів небезпекою особливо в нічний час, при тому ще і моторошно.

Крадій повертався з квесту. Трохи втомлений і задуманий одною думкою добратись додому.

Дійшовши до прикрашеної гільдії він зітхнув і прямував далі.

В гільдії було ціла безкінечності оранжевих гарбузів вирізані з різними емоціями. Також вони мали чи капелюшки відьм, обмотані бинтами або з корзинками.

На деревах палали вогники гірлянд. Світло вдаль до центру гільдії вже сяяв декількома кольорами, які не були для свята яскравими.

Хеллоуін, від якого так фанатіють діти, але що то діти якщо і дорослі беруть в цьому участь.

Чувся сміх, а десь чулись крики від страху.

Але Ромео не брав в такому участь, особливо з мешканцями і знайомими гільдії.

Так, він буває на святах, але тільки зі своїми і Джульєттою.

Головне їх свято це Святого Валентина де їх згадують як закохану парочку…

Але не так би Ромео і не брав участь, цукерки красти це і є веселощами і малою участю в святі.

Йшовши вперед він побачив мале і зелене створіння, від якого не на жарт перелякався.

Це був Морт. Іншопланетян який прибув в Котанію минулого Хеллоуіна, ще найкращий друг Кайла.

Морт з зацікавленістю дивився на крадія, а потім промовив:

– Ти не святкуєш Хеллоуін?

Ромео недовго промовчав, але зрозумів що це той іншопланетянин, якого знає через слухи.

– Е..ні, ти налякав мене.

Він заспокоївся і хотів но піти, але його зупинило воно.

– Чому ти не святкуєш з іншими?

Говорив Морт тримаючи за рукав Ромео, явно не розуміючи що той хоче відпочити.

– А я повинен? – злякано подивився на його хлопець.

– Було б добре.

– Нема часу на такі дрібниці як це. Ти той самий перший іншопланетян який прибув до Котанії?

– Так.

– І ти спілкуєшся з Кайлом і Мьютоном?

– Так. Ще з Конаном також. А ти спілкуєшся з ними?

– Так собі.. – Ромео намагався згадати по якій причині він ще тут знаходиться.

– А ти маєш бажання більше спілкуватись з іншими?

– Не знаю не думав про це.

“Який ж він допитливий, все розжує”

Іншопланетян задумливо дивився на крадія, а потім повернув голову та пішов тягнучи Ромео за собою.

– Якщо ти проведеш більше часу з іншими то тоді будеш знати точно.

– А?! Нащо, я ж не планував! – Ромео не дуже хотів до їх зараз із за того що він взагалі не бере участь на святі, та і він не сильно добрий для соціуму в гільдії.

– Зустріч зі мною ти теж не планував, тому вважай що це позапланові дії.

– .. Тобто ти мене шукав?

– Можливо.

Ромео промовчав і його напрягало що “можливо” могло би бути ближче до значення “так”.

Морт притіг крадія до інших.

Кошеня весело махав рукою. І за недовгий час вже були на місці.

– Я привів твого друга.

Проговорив іншопланетян до Кайла.

– А що?.. Ні – ні ти не так… Та фіг з ним. Ти будеш з нами так? – Кайл не був сильно не задоволений тим що Морт привів крадія.

– Я не планував сюди приходить воно…він сам-.

– Він не знає тому я його привів щоб він дізнався чи хоче чи ні. – Морт перебив, Ромео розмовляючи з Кайлом.

-Добре… Підеш з нами так як ти вже тут.

Сказав він розводячи руками що тут він без силий.

– Морт ти ще його привів? – Френсіс підозріло подивився на крадія знизу вверх – Ти наче ніколи не береш участь в Хеллоуні, а цукерки пиздиш знатно.

Ромео хитро виразив свою усмішку з спокійним поглядом, але нічого не відповів.

– Так. На мій погляд святкувати цей день мають право всі. Не залежно від вчинків.
Проговорив Морт поклавши руки в боки.

– Вірно, а так я таким не страждаю щоб у вас красти цукерки які мені здались – сказав це впевнено Ромео.

– Самий підозрилий без костюма.. – проговорив це Френсіс повертаючись до своїх.

– О, ви привели з собою Ромео? – сказала Кетніс.

– Морт по його словам прям притащив – відповів їй Френсіс.

– Він не знав чи хоче..

Проговорив невпевнено Морт, бо після слів Френсіса йому здалося що він зробив щось не так.

– Зрозуміло – промовила Кетніс.

– А де ж твій костюм принцеси рижий? – сказав жартуючи Ромео щоб вже і його під’єбать.

– Заткнись – сказав він з усмішкою як Кетніс розсміялась.

– Ого який костюм у Конана – здивувався крадій.

– Дякую. А ти без костюму будеш? – ходяча смерть заговорила.

– Ну як всі нормальні.

– Привидом будеш? – проговорив маг до крадія.

– Лякаючий вид – посміхнувся Френсіс.

– Мені ніяка з цих ролей не підходить.

– Тоді ким ти хочеш бути? – Кайл запланував непогану ідею, одягнути костюм для Ромео швидко і легко.

– Та ніким, я ж сказав не беру в цьому участь – трохи дратуюче сказав Ромео.

– Це ще ми побачимо – посміхнувся Френсіс дивлячись на Кайла. Їх думки збіглися.

Той також посміхнувся..
– Ти тут чекай. Ми зараз.

Проговорив він це Ромео та вони разом пішли у невідомому напрямку.

Провірили чи нема за ними хвоста і чи Конан їх побачить.

Потім пропалили дірки для очей, на простирадлі.

Незабаром вони прибігли та накинули на нього.

І всі встали в шок.
– Що відбувається? – проговорив Едвард який був в шоці бо це було різко.

– Грубо.. – сказала Кай дивлячись на Ромео.

Леонард був в шоці та прикрив рота рукою.

Френсіс почав ржати як ненормальний разом з Кайлом, а Ромео стояв під цією ковдрою недовго і зняв її.

– Чо за хуйня?! Ви бля ділом займіться, а не цьою хуйньою.

Крадій кинув простирадло.

Конан сердито подивився на обох.

– Ви хочете в гільдії залишитись? Щоб квести виконувати. Їх ніхто не відміняв.

Сьогодні Конан смерть, тепер ще страшніше.

– Бля вам жити набридло – сказав Ромео вже придумав план.

– Заберіть простирадло – попросила Кетніс – Негайно!

І вона моментально кинула в їх.

Далі все проходило по звичайному.

За деякий час всі розходились додому, а в Ромео був грандіозний план.

Крадій дякувавши долі вже йшов додому з не порожніми руками.

План по крадінню цукерок пішов на славу і тепер ці два ідіоти прийдуть без цукерок і будуть плакатись що нічого не дістали.

А сам він буде сам їх їсти і насолоджуватись перемогою.

Йшовши впевнено, для Ромео це був самий крутий Хеллоун.

Але не все так просто.

Коли Френсіс, Кайл, Морт, Леонард і інші проходили ще один будинок то в них по ідеї повинно бути багато цукерок.

Вони повертались до дому.

Друзі говорили про те що Морту знову пощастило бо в нього було більше всього цукерок.

А сам інопланетянин мило сміявся та люб’язно говорив що всі вони теж не погано зібрали цукерок та це не так важливо коли весело.

Маги відповіли що слова Морта туфта.

Потім Кайл помітив дивні дії Ромео біля кошика Френсіса вже після того як крадій був біля закленателя.

По прощавшись Кайл пішов за ним та поклав руку на плече крадія та промовив тих.о
– Давай видійдемо. Поговорити треба.

– Не дуже хочу говорити, додому треба.

– Добре. Тоді віддавай цукерки негайно. Чи ти думав що я не побачу? М?

– Ти це заслужив не мати їх так само як і він – сказав Ромео на його і на Френсіса.

– Пф. Ми костюм тобі зробили, і це така дяка? І до того ж ти їх міг навіть не побачити в цьому році. Так що на базу мої цукерки.

Просити крадія вкрадену річ, як лити воду у відро з дірками.

Але цей крадій виявляється насправді добрішим ніж здається.

– Ну можу віддати тобі всі цукерки Френсіса, але всі не заслуговуєш.

– А тобі то стільки куди?

– Чи це важливо?

– Пф. Ну добре. Давай сюда долю Френсіса тоді.

– Але на обмін твою обіцянку що нікому не скажеш що я вкрав – посміхнувся Ромео.

– Та мені яка користь від цього. Наче я когось здивую цим.

– Ну тоді сам роби обмін, бо я їх тобі просто так не віддам.

– Як на те що ти принаймі у мене не будеш красти? І я буду мовчати – швидко придумав обмін, Кайл не розумів наскільки для Ромео це неможливо

Хіба що в тиші вкрасти.

Ромео трохи пустив смішок.
– Думаєш це можливо?

– Так. – впевнено проговорив Кайл.

Ромео посміхнувся звичайною усмішкою.

– Добре, гарні очі не набрешуть, але мовчання про всі мої неправильні дії мені дорожче за золото. Надіємся що це світла обіцянка.

Потім крадій зробив звичайне лице.

– Ну тоді подавай сумку я все покладу.

Кайл просунув сумку і сам думав про слова “гарні очі ненабрешуть..”

Він не придавав свій шок на обличчі, але явно він був.

Ромео поклав всі цукерки які були у Френсіса.

– Все? Це все що ти хотів?

– Не проти чаю?

– До тебе чи що?

– Де хочеш. Хоч на дереві.- проговорив Кайл розводячи руками.

Унікальне місце для важливих переговорів під яскравим місяцем.

Ромео теж розвів руки.

– Ти мене запрошуєш значить і місце призначення вибираєш.

Кайл трішки задумався про те чи варто звати крадія до себе. Але в них типу домовленість за мовчання і щоб Ромео не крав у нього.

“Гарні очі не брешуть, так?..”

– Ну окей. Тоді ласкаво прошу до мене.

“За одно перевіримо його на стриманість”

– Ну добре, вже такий договір і почав так довіряти..

Маг промовчав стосовно цього.

– До речі. Тобі який чай подобається?

Крадій хмикнув стосовно утіку теми, але відповів:

– Який є такий і буду

– Зрозумів.

За деякий час вони прийшли і Кайл відкрив двері.

Кайл і Ромео опинились в затишному будиночку.

Маленький коридор для взуття та верхнього одягу та дзеркало.

Трішки далі диван та круглий стіл середніх розмірів.

– Проходь та не соромся.

Проговорив той швидко роззуваючись та пішов в іншу кімнату щоб поставити чайник.

На одних із стін була рослина та вузький прохід.

В іншій стороні був широкий прохід на кухню.

Знявши взуття, в рідкому випадку Ромео зняв капюшон та пройшов на кухню разом з Кайлом.

– Не так в тебе вже і скромнувато.

– А що тут такого? Якщо хочеться жити в затишку та комфорті то що повинно зупиняти?

Проговорив маг не дивлячись на Ромео та готував чашки та чай.

Потім він подивився на крадія і трішки затримавши погляд він спитав.

– Чому ти вічно в капюшоні?

– Бо я крадій і шпіон разом – він дивився на Кайла.

– Пф. Ти ховаєш шевелюру яка доволі симпатична. – промовив Кайл та зняв чайник.- Тобі скільки цукру?

Після цих слів Ромно дивно на його подивився.

– Один. Симпатична кажеш? Ні ну мені часто таке говорять, а якщо від тебе таке чути – хлопець схрестив руки далі свердлючи його поглядом.

– Наче те що ти сказав що в мене гарні очі прозвучало не дивно. Так що ми квити.

– Захист від атаки.. тобі цього не говорили щось про твою зовнішність? – Ромео вже подивився допитливим поглядом.

– Звичайно говорили. Але почути від тебе це було ммм не звично.- говорив він вже заливаючи чашки та бовтаючи ложкою щоб розмішати цукор.

“Нарциси один одному говорять компліменти ось що тут загадка”

Ромео трохи промовчав запитав:
– А де ти такий костюм вампіра вкрав?

– Хех. Від моменту коли всі почали святкувати цей день гільдія за свої кошти купила деякі костюми. Тоді їх було мало і тому для того щоб отримати їх треба було бути швидким. По факту це костюм Френсіса, але з роками того як я швидше його забирав він став моїм. Тож я не вкрав, а чесно забрав.

Кайл присів на своє місце та жестом показав що той теж може сідати.

Він присів навпроти його.

– Ну тут не поспориш, у друга якщо щось забереш то це не крадіжка.

– Пх. Суперечити не буду.