Записка в детективі (тільки 1 розділ)

Ранок. Сьома година. Едгар як завжди не виспався, бо писав детектив для свого “суперника”.  Едгар хотів ще трохи повалятись у ліжку, послухати спів пташок, гудіння машин, але його улюбленець Карл вже чекав на сніданок.

По любить Рампо, любить ще з першої їхньої зустрічі. Він хоче прожити все своє життя з Едогавою. Але ніяк не признається. Едгар думає що Рампо просто відвернеться від нього, більше не захоче його бачити, Він боїться, боїться невзаїмності.

Восьма година. Едгар випив каву та дав їсти Карлу. Потім сів за свій детектив, бо лишилось пару годин, так як сьогодні він має віднести його Рампо.  Як тільки Він його закінчив, зразу помчав в детективне агентство.

По скучив за Рампо. Він довго його не бачив. Останній раз чув його голос по телефоні  тижні два назад. Йому вже не терпиться побачити Едогаву.

По вже підходив до агенства. Але щоб трохи потішити Рампо, Едгар забіг в найближчу цукерню, щоб купити солоденьке, бо дуже добре знав, що Рампо обожнює солодке. Рівно в шостій годині По з пакетами у руках стояв під дверима детективного агентства.

По ненавидить великі скучпення людей, вечірки, заходи і т.д. Йому до вподоби тихі, спокійні зустрічі в не людних місцях. Він знав, що всі зараз в приміщенні бо робота закінчується в восьмій годині , а зараз шоста . Йому некомфортно коли всі погляди зібрані на ньому. Він не хотів щоб його хтось бачив. Наважившись, Едгар потягнув за ручку дверей. Дивно, але там він нікого не побачив, крім Рампо, який сидів на свому робочому місці, задерши ноги на стіл. Виявилось, що сьогодні скорочений день.

– Пооо, ну нарешті ти прийшов. Я зачекався на тебе!

– Вибач Р-рампо, я просто заходив ще в магазин..

– Тоді вибачаю тебе!  Рампо підбіг до едгара та взяв пакети  з усмішкою на лиці. Ура, ти взяв мої улюблені цукерки, дякую! Едогава приобняв Едгара, та приніс крісло, щоб той міг сісти

– Н-нема за що, Рампо.. Едгар злегка почервонів 

-Ну, давай сюди свій детектив! Ось побачиш, я його з легкістю розгадаю!

Едгар не злиться на Рампо. Він привик до такої впевненості детектива.

– Тримай, Рампо. Едгар впевнено підніс детектив до рук Рампо

–  Я починаю читати. Рахуй за скільки часу я розгадаю загадку! Рампо почав читати, але коли дійшов до 5 сторінки, то побачив записку, яка була недбало запхана між сторінками. Як тільки рампо взявся читати записку, то зразу зрозумів, в чому справа..

– Р-рампо! Благаю тебе, віддай цей листочок мені! Як тільки Едгар побачив записку у Рампо в руках,  йому стало погано, він хотів провалитись під землю від сорому. Ну як він міг забути витягнути записку з детектива! Якщо Рампо дізнається про його почуття до нього, це буде кінець.. Так думав Едгар. Він не хотів втратити Рампо. Йому хотілось плакати, бо надії на те, що вони залишуться друзями після такого не було.

– Хех.. По.. Дорогий По, то виходить що ти б не признався першим якби не ця записка? Ну і чому ти так тягнув з цим..

– Що..? Рампо, ти.. По почервонів, коли зрозумів що Рампо все давно знав.

– Господи По, ти реально думав що я не знав? Ну і навіщо було так тягнути? Я думав що ти мені признаєшся першим, але ти навіть не збирався цього робити..

– Значить, т-ти..? Виходить, що..

– Едгар Аллан По, це взаємно! Взаємно, чуєш мене? Я люблю тебе! Люблю більше ніж будь кого!

– Рампо.. По не зміг стримати сльози. Але це не були сльози печалі, це були сльози радості

– Ну не плач ти! Рампо витер сльози з очей По. Значить, ти боявся.. Боявся що це буде невзаємно.. Бачиш, все добре, я тебе люблю і ти мене любиш, хіба може бути щось краще? Едогава підняв чолку Едгара . Ну подивись, які в тебе прекрасні очі! А ти не хотів мені показувати. Рампо підсунувся ближче до По, та обняв письменника. Знаєш що? Я думав що..мг!

Не Даючи договорити Рампо, Едгар притиснувся своїми губами до губів детектива. -Рампо! Я, я теж тебе люблю! Безмежно люблю! Я не знаю чому я боявся, в-вибач мене.. Я не знаю чому так затримував з признанням..

-Тепер я можу впевнено сказати, я люблю тебе, Едогава Рампо! Письменник поцілував детектива у шию та міцно обійняв

– Мг..Я тебе також! Давай підемо до тебе додому, а вже там продовжимо, добре? Просто на столі не дуже зручно..

– Звісно,Рампо! Хочеш я спечу твоє улюблене печиво?

– Ти ще питаєш! Звісно хочу!

Будь ласка, не судіть строго, це мій перший фф))