Вступ

Десь там, у маленькому нічим не примітному місті, в хащі обшарпаних домівок і закутків, провулків і стежок з безліччю ямочок і нервіностей, десь там, де за клумбами вже ніхто не слідкує та й нікому, десь там, де гойдалки старіші за трицератопсів пищать і пачкають іржею, де бродячі собаки й коти влаштовують бійки, які не тутшні тварини навіть уявити бояться, десь там, де пташки так гарно співають…

Десь там у нічим не примітних панельних домівках живуть 2 хлопця. Їх душі знайомі довно (якщо ще не з іншого життя), але самі вони ще не зустрілися. Ці парубки настільки різні, що складається враження, ніби й не вийде в них знайти спільних тем для дискусій, та й взагалі спільну мову. Один наче повний місяць на густому і чорному, як смола небі, а інший, наче яскраве сонце в найбезхмарніший і жаркіший день. Один занадто тихий, а інший занадто гучний. Ніби на кладовище прийшов шут та намагається розсмішити мертвяків. Один, ніби вийшов із чорно-білих фільмів, а на іншого, наче знудило фабрику одягу.

Десь там, де з’єднуються душі двох занадто не схожих хлопців і починається ця історія..