Фанфіки українською мовою
    Фандом: Stray Kids
    Жанр: Гумор
    Мітки: Омегаверс
    Попередження щодо вмісту: Ч/Ч

    Найважче всього – судити самого себе, згадувати всі свої промахи та думати, де ти вчинив не так. Особливо тоді, коли ти пишався тим, що решта називали “промахами”. Що робити, коли ти сумніваєшся чи правильно ти зробив, начхавши на систему? Ось про що думає Фелікс Лі. Він звик що на нього дивляться не на такого як всі, наприклад та сама зовнішність: миле обличчя в ластовинні та міцне тіло, яскрава і тепла посмішка та низький тембр оксамитового голосу, але він йшов з високо піднятою головою, він пишався собою. Йому було байдуже на дорікання інших, щоб він поводив себе як справжня омега, знайшов собі альфу та жив би з ним горя не знаючи. Але Ліксові більше подобались омеги. Він не зустрічав ще альфу, який міг підставити не лише плече, чи стати раком, а не тільки овном й козерогом. Тепер вся його філософія життя збилася через одного омегу, з яким він переспав, а тепер страждає від передтічного стану.

    Я пропав. В ньому. Через нього. От якби не він, якби не цей клятий Хан Джисон, – Фелікс сидів на своєму ліжку, заплющивши очі. Ще трохи і його накриє з головою хвиля болісного бажання, – Хуйовий тічний стан, чому я не бета.

    Він відчував, що йому погано на наступний день після проведеної разом з Ханом ночі, але списував такий стан на те, що просто сумує за прекрасним тілом та палким коханням до ранку. Але загостренні відчуття та хлюпотіння природнього лубриканту змусили омегу написати друзям, щоб ті попередили куратора групи. Все ж таки хтс, хуйовий тічний стан. Лікс навіть і не думав шукати когось, аби полегшити свої страждання в такому стані. Хлопець прийняв свою поразку і програв Джисонові самого себе. Якщо той прийде та скаже, що Лікс тепер його, Лі слухняно встане з ліжка і піде за ним, куди йому накажуть. Але це не можливо, та ніч була помилкою: у Хана є коханий бета, з яким вони разом. Фелікс на власні очі бачив як їм добре разом, як вони сміються з жартів один одного, дивляться з таким теплом та просто співіснують у гармонії. Він також міг знайти когось, але Хан Джисон був практично ідеалом. Ніхто не зрівняється з ним, саме тому Лі ще зранку замовив собі вібратор, ретельно обираючи той самий, що найбільше схожий за формою та розміром самі вже знаєте кого. Отримавши замовлення через кур’єра, Лі одразу вирішив пустити в хід не тільки руки. Тремтячими руками він обережно розпакував коробку, в якій побачив саму ту іграшку, на яку чекав. Він обережно взяв його в руки, роздивляючись. Розмір майже той, форма – також. Декілька хвилин і Фелікс зняв увесь одяг, що неприємно лип до гарячого тіла. Це лише для того, аби написати продавцю чесний відгук, – виправдовувався сам перед собою Лікс, насаджуючись на вібратор, що тримав однією руко, а іншою рукою стискав член, уявляючи, що це долоня Джисона. Уявляючи сильні руки Хана, він затамував подих і почав повільно водити по члену, відчуваючи як збудження зростає з кожною думкою про нього. Звичні рухи зараз відчуваються по-новому. Все через нього. Через бажання Лікса бути з тим, про кого заборонено думати. Не можливо заборонити собі мріяти, особливо внутрішній омезі, що визнала Хана як свого єдиного. Не можливо не думати, бо кінчити дуже хочеться, бо до сліз боляче. Триклята найкраща ніч у Феліксовому житті. Він уявляв ту саму ніч: Джисон зараз із ним і в ньому. Тіло Лікса відмовлялось реагувати на думки про когось іншого, посилаючи неприємні електричні розряди, що змушували здригатися та скорчуватися у бажанні. З протяжним стогіном того самого імені він кінчив, готуючись до чергової хвилі збудження.

    – Чому його немає сьогодні на парах, – ледве не завивав Джисон, коперсаючись виделкою в улюбленому чізкейку.
    – Звідки мені знати, я тобі не екстрасенс, – закотив очі Мінхо.
    – Ти ж його бачив вчора, точно захворів. Треба було закрити те бісове вікно, його ж просквозити могло.
    – Це тобі голову просквозило! Я тепер розумію, чому Хьонджин з тобою постійно сперечається. Ти буваєш таким нестерпним.
    – Він такий був скований в рухах, я тобі точно кажу, через те кляте вікно його просквозило і він навіть встати не може.
    – Ти мене взагалі чуєш? Хан Джисон! Або прийди до тями, або станеш не просто білкою, а білкою-летягою. Вилетиш нафіг!
    – Ну, Мінхо, мені й так погано, а йому ще гірше.
    – Та звісно він рухатися нормально не міг, ти ж його цілу ніч трахав!
    – Не тільки я його, він мене теж!
    – А.Ой. Воу, ти серйозно?
    – Тобі синяки від його пальців на моїй дупі показати, чи що?
    – Якщо ти так просиш, то хоч не при всіх, – підморгнув Хо та хитро посміхнувся.
    – Йди до сраки.
    – Та жду поки ти покажеш, – у відповідь на свій жарт Мінхо отримав від Джисона дуже красномовний погляд “ах ти шакал охуївший”, тому заплескавши в долоні перевів тему: – Хьонджин йде, давай принеси нам американо. Давай-давай,- підштовхуючи Хана, – без американо не повертайся.
    – Привіт всі-ім, – не встиг привітатися Хьонджин, як Джисон пішов у сторону буфету та був схожий на грозову хмару, – а що це з ним?
    – Не звартай уваги, – відмахнувся Хо, – присідай поруч, може хоч ти врятуєш того страждальця.
    – А що вже сталось? Ти вигнав свого любого на диван? – гірко усміхнувся Хван.
    – Цей дурень переспав з Лі Феліксом і тепер страждає.
    – Джисон зробив що? Мінхо, ти ж не вб’єш його, точніше їх.
    – Чому я маю їх вбивати? – Мінхо подивився на Джина як на телепня і покрутив пальцем біля скроні.
    – Може тому що твій хлопець тобі зрадив?
    – Ти мені з кимось зрадив?
    – Мені подобаєшся тільки ти, я заради тебе подружився з Ханом, якого терпіти не міг, аби тільки бути поруч. Але до чого тут я?
    – Бо я вирішив, що з цього дня ти мій хлопець.
    – Так, а Джисон. Стоп, я не хочу бути його заміною, ви ж стільки років разом, до того ж згадай, як ти п’яний мене поцілував. Вам потрібно поговорити! – промову Хьонджина перервав Мінхо, який не витримав цієї нісенітниці, та притянув його до себе аби поцілувати.
    – По-перше, тоді я був абсолютно тверезим і поцілував тебе у надії почати відносини…
    – Але ж, – хотів заперчити альфа, але був заткнутим поцілунком.
    – Не перебивай, я ще не закінчив. По-друге, я спеціально попросив Джисона зіграти роль мого хлопця один раз на вечірці, аби ти преревнував. По-третє, чому ви альфи такі не далекі, вірите пліткам і просто тупите? Ось тепер я закінчив.
    – Здурів, коли побачив тебе, Мінхо, – посміхнувся Хван та нарешті взяв ініціативу та Мінхо в свої руки, аби цілувати бажані губи.
    – Я вам не завадив? – прийшов Джисон та щасливо дивився на своїх друзів.
    – Завадив, – буркнув Хьонджин, на що отримав повітряний поцілунок від Хана.
    – Не завадив, любий, де мій американо? – відсахнувся від Хвана Мінхо, – А чому тільки два стаканчики?
    – Тобі та Хьонджину. Свій я випив, поки ви вилизували один одного.
    – Не всім страждати від нерозділеного кохання, – Хо забрав свій стаканчик з рук Джисона.
    – Хьонджин, а ти знав, що ти сподобався Мінхо ще до вашого знайомства? Він підглядав як ти мив підлогу у спортзалі через покарання.
    – Ти зараз у мене всі серветки світу з’їси! – замахнувся Лі.
    – Залишаю вас наодинці. У мене вікно, пару відмінили, тому я до Кріса та Біна.
    – Це ті мажори з інженерного? – перепитав Мінхо.
    – Чудові хлопці, ми ходимо разом в тренажерку. Зараз також підемо, щоб я не псував вам перше побачення.
    – Точніше, щоб завдяки навантаженням впоратися зі стояком, що так і випирає, – усміхнувся Хьонджин.
    – Тоді запрошую тебе з нами, бо як ти на парі зі стояком сидіти будеш, не знаю. Хьонджин, всього лиш від поцілунку.
    – Йди до своєї 3racha!
    – Чанбін питав, коли ти прийдеш до нього в спортзал.
    – На наступному тижні, у мене на вихідні з’явились невідкладні плани.
    – Я один не знайомий з мажорами з інженерного. Нічого не знаю, але ми з Джинні чекаємо вас трьох на обідній перерві, – скомандував Лі.

    – Тому я їх залишив наодинці і пішов до вас, – коротко переповів те, що відбулося недавно Джисон.
    – Чому вони не могли раніше поговорити? Я казав Хьонджину, аби той був сміливіше, – Бан Чан, він же Бан Крістофер, сидів на лаві для жиму, відпочиваючи перед ще одним заходом.
    – Але сміливішим виявився Мінхо. До речі, він чекає вас на обідній перерві, хоче познайомитись.
    – Ти сказав це так, ніби у нас немає вибору, – видихнув Чанбін, підіймаючи штангу.
    – Так, у вас його немає,- засміявся Джисон.
    – Збираємось, я не хочу помирати поки мої м’язи не у ідеальному стані, – Бін відклав штангу та подав руку Крісу, аби той підвівся з лавки для жиму.
    – Ви подружитесь з Мінхо.
    – У нас немає іншого вибору, – посміхнувся Чан.

    Нарешті час обідньої перерви, тому Мінхо, тримаючи під руку Хьонджина, підійшов до столику, де сиділи Чонін з Синміном, до яких плітками дійшли новини, що Хван та Лі зустрічаються.
    – Невже сенсація всього університету буде обідати з нами смертними? – привітав у награному здивуванні закоханих Синмін.
    – Приємно подавитись, – посміхнувся Мінхо.
    – Де Джисона загубили?
    – Він на підході. Скажу вам більше, він приведе двох багатіїв з інженерного, які пригостять нас обідом у кафе тітоньки Пак.
    – Чому плани на наші гаманці будують без нас? – гучно крикнув Чанбін, що тільки підійшов до столику разом з Бан Чаном та Ханом.
    – Бінні, звикай, тепер твій гаманець частоково у владі Мінхо, – посміхнувся Хьонджин другові та потиснув йому руку, потім привітав Чана, – знойомтесь, мій хлопець Лі Мінхо…
    – Дуже багато помилок у слові господар, але і так нормально, – хмикнув Мінхо.
    – Не звертайте увагу, також це наші друзі: Кім Синмін та Ян Чонін.
    – Дуже приємно, – привітався з усіма новими знайомими Бан Чан та усміхнувся, показуючи ямочки, – я Бан Чан, або Кріс чи Крістофер.
    – Так, а я Чанбін, Со Чанбін.
    – Ти що Бонд, Джеймс Бонд? – засміявся Хван.
    – Це він так каже, що сьогодні за нас платить,- роз’яснив Джисон.
    – В сенсі платитиму я?
    – В кого люстра, той мажор. Значить ти платиш, – відповів Хан, через що всі почали реготати.

    Кафе тітоньки Пак важко назвати рестораном, але ніхто не наважиться це місце назвати забігайлівкою. Душевна атмосфера та смачна кухня роблять це кафе одним із найкращих. Воно розташоване в десяти хвилинах від університету, тому кожен студент знає тітоньку Пак. Вона – жива легенда. Це кафе було збудоване ще її прадідом, а воно досі приваблює людей. Домашні страви пахнуть пречудово, тому друзі йшли на аромати спецій та м’яса. Вони обрали місце біля великого вікна в кутку, аби відокремитися від решти відвідувачів та поговорити. Працівники кафе – це сім’я Пак, які, здається, працюють ще й банком схову чужих секретів. Що вони тільки не чули. А що вони ще почують.
    Нові знайомі відчували, що вони друзі, які знають один одного вже давно. Вони згадували спільні лекції, жалілися на викладачів та розповідали смішні історії. Чан розповідає як перепутав викладача зі студентом і надавив на нього феромонами, що той забув як його звати. В цей момент до нього зателефонували, тому Чан попросив вибачення і відійшов, аби відповісти на дзвінок.
    – Я піду, мені не добре, – серйозно промовив Чонін. Він взагалі увесь цей час був мовчазним та нахмуреним.
    – Чонін, не йди, я розумію, що тобі некомфортно тут бути, але, – почав Джисон.
    – Так, тому я піду.
    – Якщо це через те, що я переспав з Ліксом, то не краще це обсудити. Вдар мене, накричи, але я хочу бути з ним, я закохався в нього.
    – Вітаю, одружіться та зніміть собі номер для молодят. Мені нащо це знати?
    – Може тому що ви зустрічаєтесь? – більше запитав, ніж сказав як факт Хьонджин.
    – Та не зустрічаються вони, – тримався за живіт від реготу Синмін, – Чонін веде себе як наш хлопець аби доказати всім і самому собі, що він альфа, а не омега.
    – Чому він пускає свої розлючені феромони на всіх, особливо на мене, – не розумів Джисон.
    – Кім Синмін, мовчи! – крикнув Ян.
    – У мене від друзів секретів немає. Ви ж знаєте, що Чонін п’є гормони, щоб стати альфою. В нього вже гон, а не тічний стан, але лікар попередив, що природу не надуриш, гон викликати зможе тільки альфа. А ти привів істинного альфу, от у Ніні передгон почався.
    – Схоже Чан своїми феромонами не тільки на викладачів давить, – пожартував, хоча скоріше сказав правду жартома Мінхо.
    – Блять, це не може бути правдою. Чому тоді у Лікса тічний стан викланий омегою?
    – Ось чому його сьогодні не було на парі, – пригнічено ледве вимовив Хан, – він зараз з якимось омегою.
    – Ти придурок? Через тебе він страждає і не прийшов на пари, – сказав Чонін.
    – Що? – всі друзі, крім Синміна здивовано подивились на Яна.
    – Що чули, тому чому я не можу впасти в гон через омегу як Лікс?
    – Може тому що Джисон альфа, – відповів Чанбін, який не знав, що всі знають, що Джисон “омега”.
    – Ми ждемо пояснень, – Чонін подивився разом з Синміном на тріо “Паборача” після хвилинного мовчання.
    – Немає чого пояснювати. Так, я альфа, але п’ю пігулки, які придушують мого внутрішнього альфу.
    – Ти точно придурок.
    – Я хотів бути юристом, а саме захищати омег. Але альфи, що навчались на попередніх курсах, поступали на цю програму, аби тільки до омег залицятись. Тому цю програму закрили для альф. Ось така історія.
    – Пиздець, то у мене зараз почнеться гон через Чана, якого я знаю від сили годину.
    – Пиздець, наш Лікс закохався у альфу, яких терпіти не може, – одночасно з Чоніном зітнхув Синмін.
    – Чонін, ти вези мене до Лікса, а ви всі мовчите за гон Чоніна. Зрозуміли? – взяв себе в руки Джисон.
    – Ти думаєш я тебе, альфу, відвезу до свого друга, омеги, який зараз в такому стані? – схрестив руки на грудях Чонін.
    – Або я тебе закрию з істинним альфою в туалеті, який обожнює нагинати альф. То ми поїхали?
    – Заводь своє авто, підкинеш мене по дорозі додому.

     

    1 Коментар

    1. Mar 15, '24 at 17:35

      У
      , які сюжетні повороти! клас, дуже цікаво та стрімко розвивається історія))