Наступний день

Наступив ранок

В кімнату зайшов хлопчик 14 років. Відкрив завіси та сонце зайшло у кімнату, освітлює все навкруги. Сє Лянь ще спав на своєму ліжку, але, коли в кімнату попало сонечко воно почало світити йому прям в обличчя.  Відкриваючи очі, сів на ліжко, потягнувся та зівнув. Повернув голову побачив Саньлана.

-Доброго ранку! – Вигукнув Саньлан як тільки побачив що принц прокинувся.

– Доброго – Посміхнувшись людині перед ним встав нарешті з ліжка.

Старший пішов до шафи, щоб дістати одяг який одів би принц. Вибрав вбрання, підійшов до Сє Ляня та почав його одягати. Це була біла сорочка, та шорти до коліна. На всяк випадок Саньлан захопив з собою стрічку, щоб зав’язати волосся. Стрічка була такого ж кольору як і сорочка. Переодягшись та зробивши зачіску зав’язав бант на стрічці. Коли принц вже був одягнений вони пішли до Великого залу. Там вже сиділи король та королева. Привітавшись з ними принц сів їсти їжу, позаду нього стояв Саньлан. З’ївши все що потрібно Сє Лянь направився до бібліотеки, він полюбляв читати. Пройшло декілька годин як принц зайшов у бібліотеку за цей час він прочитав книгу про квіти. Він пропустив обід через те що читав. І тепер йому треба було чикати вечері. Та вирішив піди по кімнати. Вона була на другому поверсі. Зайшов до кімнати, та ліг на ліжко як тільки дійшов до нього. Лежав та думав про сьогоднішній день. Стук у двері.

– Можна!- Вигукнув Сє Лянь, щоб увійшли до кімнати.

– Принц, вже час вечеряти. Вам принести їжу сюди чи ви спуститесь?- Це був голос Саньлана.

– Саньлан, можеш, будь ласка, сюди принести.- За сьогодні принц заморився і не хотів спускатися до Великої зали.

– Добре.- Відповів зразу вийшов з кімнати та зачинив двері з іншої сторони.

Пройшло декілька хвилин, а Саньлан вже стояв під дверима і відкривав їх одною рукою. Він заніс таця та воду до тумбочки біля наслідного принца. Підійшов до шафи, відкрив його, дістав стілець для прийняття їжі. Поставив його на ліжко та все поставив на нього.

– Смачного!

– Дякую!

Принц почав їсти. Коли він закінчив Саньлан забрав тарілку та пішов віднести. Через деякий час він повернувся з постільною білизною у руках.

– Наслідний принц, будь ласка, встаньте з ліжка. я поміняю білизну.

Сє Лянь послухався сівши на стілець. Хлопчик швидко все поміняв.

-Завтра я в вашій кімнаті буду вбирати. Я бачу пил.

-Добре Саньлан. Вже одинадцята година, я хочу спати й тобі треба виспатися. На добраніч!

-На добраніч принце.

Саньлан покинув кімнату. Сє Лянь ліг у ліжко та миттєво заснув.