Глава 1

Вечір. Темне небо майоріло над Гоґвартсом. У великій залі зібрались усі учні, так само і Анна, котра сиділа поруч з Теодором Ноттом та Драко Мелфоєм. Цьогоріч проводили Турнір Трьох Чаклунів і саме тому до їхньої школи завітали гості. Дівчатка з Шармбатону та Хлопці з Дурмстранґу. Хоч і в Шармбатоні приїхали дівчата серед них виділявся один хлопчина. Згодом, після нудних промов Дамблдора всі змогли насолодитися смачною вечерею. Дівчина одразу помітила темноволосого хлопця, який все стояв у стороні, та запросила його рукою підсісти до них.

—Привітик, я Анна. А тебе як звати?— дівчина намагалась налагодити стосунки з хлопцем.

—Ам.. я.. я Шерман, Шерман Амор. Приємно познайомитись!—хлопець явно добре володів англійською, хоч було чути французький акцент.

—Я Тео, а це Драко.—Тео і Драко посміхнулись хлопцю в знак знайомства. Вони провели доволі веселий час спілкуючись та розпитуючи один про одного. Та ось вечеря вже закінчилась і їм потрібно було розходитись по факультетам.

—Вибачте, але я не знаю куди мені йти. — затвердив Шерман.

—Ох.. Ми тебе проведемо до нашого Декана, він зможе дати тобі ліжко у хлопчачому відділі.—Компанія пішла в підземелля в яких було доволі холодно, вони постукали в двері Декана, а саме профессора Снейпа. Він вийшов окинувши поглядом кожного в їхній компанії і сказав:

—Чим, я можу допомогти?—Хоч його лице не прказувало того ставлення про яке він сказав.

—Профессоре, чи не може Шерман —Анна показала на хлопця— Поселитися у кімнаті хлопців?

—Робіть як забажаєте, а ви місс Мелфой, ви досі не здали реферат по лікувальним травам, тому хай залишок вашої недо-компанії йде по кімнатах а ви залиштесь. —Анна зовсім забула про реферат який вона мала надіслати профессору за літо.

—Амм.. Гаразд, профессоре..—Дівчина точно була знервована, вона зовсім не хотіла залишатись на одинці із духом підземель. Вона зайшла в кабінет, який напрочуд був, по своєму, комфортним. Хоч там і було холодно але дуже приємно пахло сушеними ромашками.

Профессор віддвинув стільчик напроти його столу який був назначений для учня, а саме для Анни, а сам сів у своє крісло з другого боку столу.

—І яку це ж я маю оцінку вам поставити? Троль чи може Незадоввльно?—він навіть не подивився на неї, поки та згорала від сорому. —Хоча, я вам зроблю одну і лише одну послугу, якщо ви відмиєте всі оті казанки.

Він вказав на трійку згорівших казанків у яких і досі були залишки зілля.

—Гаразд..—Відповіла Анна, Снейпу.

—Тоді, я поставлю Вам, задовільну оцінку.

Ох, як же Анна не хотіла мити ті казанки, але прийшлось. Вона наповнила відро водою та милом і взявши в руки мочалку почала відмивати казанки. Приблизно через годину вона вже закінчіла. Вона сходила та поміняла воду у відерці та принесла його назад.

—Профессоре? Я вже відмила казанки, можна я піду до кімнати?—Запитала, Анна, благаючи саму себе щоб він її відпустив.

—Зачекайте хвилинку,—А щоб вас! Він все ще заьртмував її.—Ваш названий батько просив передати вам лист.

—Лист? А чому не совиною поштою?—Анна була трохи здивована тим що її батько передав їй листа через Снейпа.

—Як бачите,—Холодно мовив Снейп— листи перевіряють на вміст небезпечних посилань чи речей пов’язаних з Темним Лордом. Тому ось.—Він протягнув Анні конверта щоб та його взяла

—Он як.. Гаразд..—Вона швидко розгорнула конверт і прочитала текст написаний ну дуже аккуратно:

“Дорога Анно, я пишу тобі щоб ти знала, це твій передостанній рік у Гоґвартсі, і тебе повинні взяти у ряди наближених до Тёмного Лорда. Ми з Нарциссою вирішили що буде краще якщо в тебе буде наставник, він прийде на вихідних. Для більшої зручності ти будеш залишатись у нього на вихідних і проводити з ним якомога найбільше тренувань. Це справді дуже важливо і ми з Нарциссою тобі довіряємо, як би це робили твої справжні батьки.