Пролог

Вечірній в’їзд до прекрасного міста Токіо.

Краплі дощу на машині ледь встигали стікати на вікна.  Двоє молодих хлопців поверталися до рідного міста з чергового робочого дня, вже під втомлені, вимотані.

Чифую був досить незадоволений тим, що вони з Казуторою їдуть не на їхній власній машині, а на таксі.  Не дивлячись на “ненависть” Чифую до інших авто окрім їхнього власного, Казутора сплатив таксі класу люкс для згладжування ситуації

Хлопцеві хотілося проводити якнайбільше часу з коханим, тому ті маленькі “казуси” на кшталт того ж таксі створював сам Ханемія.  Багато поверхових будинків токіо ще не було видно, але зі швидкістю з якою їхали хлопці можна було доїхати за півтори години без урахування заторів.

Руки хлопців були сплетені, але невдоволення Мацуно було помітним і за кілометр.  В основному в таких поїздках він був не особливо балакучим, через те, що крім нього та його хлопця був ще присутній, але цього разу хлопець сперся на підлокітник і дивився у вікно не відводячи погляду.  З кишені штанів Кадзутора дістав навушники і подав один із них темноволосому.

– саме зараз? Ти ж не особливо любиш музику – тихо запитав Чифу з якоюсь недовірою

– просто візьми його – Таким чином Ханемія хотів розрядити обстановкуВін увімкнув улюблену пісню Мацуно і мовчки погладжував руку хлопця. До того часу поки не прибули до місця призначення