Фанфіки українською мовою

    -Левіі~. Ти знову п’єш чай? Скільки можна? Тільки ранок, а ти вже п’єш чай. Кожен ранок одне й те саме

     

    -Чотирьох ока, відчепися від мене.- Леві відвернувся від неї та продовжив пити чай з газетою у руці.

     

    Ханджі зрозуміла, що їй тут робити нічого, та пішла далі. Вона ще не снідала, через те пішла у столову. Заходить у столову, бере собі їжу. Повертає голову на 90° та бачить Ерена з його друзями(Мікаса, Армін, Жан, Конні, Саша) всі останні напевно спали ще. Підбігає до них і викрикує.

     

    – ЕРЕН,- через гучних криків Єґер під пригнув, повернув голову побачив Ханджі

     

    -Здрастуйте, Ханджі- поклав виделку в тарілку. Та вільною рукою почесав потилиця.

     

    – В тебе не болить тіло після вчорашнього тренування? Руки, ноги, голова може тіло? Сьогодні теж повинне бути тренування, не запізнися.

     

    – Ні, все добре. Не хвилюйтеся, не запізнюсь!

     

    -ОО, це добре! Буду на тебе чекати!

     

    Коли все це проговорила, пішла за інший стілець, щоб не заважати їм їсти спокійно. Та почала їсти свій сніданок. Він їй сподобався. Після того вийшла зі столової. Їй на зустріч йшов Мобліт.

     

    – Моблііт, доброго ранку! Як сьогодні спалося? Що з настроєм?

     

    У Мобліта були мішки під очима. Видно погано йому сьогодні спалося. Напевно безсоння.

     

    – Доброго, все добре, будь ласка, не хвилюйся. Мені треба вже йти, гарного дня!

     

    Побіг зразу після цих слів с червоним обличчям, як червона помада.

     

    – А ну, бувай. І тобі гарного дня!!

     

    Вона пішла далі по потрібному шляху. Опинилися ми на вулиці, там де проводилися опити на титанів.

     

    – Сота(вигаданий титан), ти гарно спала? Гадаю так! Сьогодні стільки всього трапилося. Мені це все треба тобі розповісти, а-то ти сидиш тут, а нічим не зайнятий. Давай розпочну, Леві знову п’єш свій чай та читає якусь газету. З Ереном усе гаразд. А ось з Моблітом щось не так, мішки під очима, та втік червоний весь. Напевно захворів не треба його нагружувати деякі дні.

     

    Сота на неї так дивилася випучиними очима мов “Що ти від мене хочеш людина, я тебе можна вважати не розумію”

     

    Так Ханджі розповідала час та тридцять хвилин про все, що с нею трапилось. Таким чином вже настав день.

     

    – Ой, мені треба бігти к Ерену на тренування. Бувай Сато, на майбутнє приємного обіду!

     

    Швидко побігла до міста де проходить тренування. Вона запізниться. Прибігла на те місце та через те що бігала почала задиш куватися.

     

    – Очкаста, де тебе носить? Вже 10 хвилин як тренування з Ереном та його титаном.

     

    Леві як завжди був не в дусі.

     

    – Ну чого ти? Я з Сато розмовляла, та не помітила що вже час закінчується.

     

    – Знову ти з титанами розмовляєш? Вони тебе все одно не розуміють, яка різниця розмовляти з ними чи ні?

     

    Ерен за цим всім наблюдав, думав що він повітря, може так йому пощастить та Капітан Леві не вдарить його.

     

    – О, Ерен. Знову привіт!- Ханджі зробила вигляд що не чула слова Акермана. Та перевела тему на Єґера

     

    Видохнув це був Леві, тому що його тему проігнорували.

    – Ха-ха, привіт.

     

    Тренування почались. Все йшло гладенько до кінця тренування. Закінчили близько о 19.00.

     

    – Все, ми закінчили. Ідемо їсти та спати.- Хлопнув у долоні Ханджи.

     

    Вони смачно поїли та розійшлись по кімнатах.

     

    Ну що? День закінчився. Ось так проводить свій час Ханджі кожен день. А тепер, до нових зустрічей. Бувайте, гарного вам дня!

     

    0 Коментарів