Мій невдалий фанфік про Фіму і Діму

Треба ввести в контекст. Я хотіла написати про те, як Діма вчився грати на гітарі у Фіми. Але я не змогла. Тож це єдиний уривок, що мені сподобався.

P.s. тут Діма якось зізнавався у коханні, там далі є згадка

Діма лежить на ліжку під тепленькою ковдрою та щось шукає в ноутбуці. На вулиці вже темно, видно зірки. Його очі час від часу заплющуються й він поринає у неспокійний сон. Потім прокидається, знову вдивляється в монітор. Та він швидко здається, сонливість перемагає.
Цього разу хлопець добряче задрімав, бо дізнався про прихід невідомого гостя, коли почув гучний стукіт у двері. Не розуміючи, що відбувається, Діма поплентався до входу у квартиру. Назовні стояв Фіма.
– Якийсь дивний у нього вигляд. Та й пізно вже. Що він тут забув? – пробурмотів Діма, прокручуючи ключ у шпарині.
Він штовхає двері й не встигає навіть слова сказати, як Фіма кидається на нього. Парубок обхоплює руками голову Діми, притягує його до себе, не даючи вдихнути ковток повітря. Він увесь гарячий, на губах відчутний смак алкоголю. Від несподіванки Діма закляк на місці. Але Фіма не збирається відпускати бажане. Він скуйовджує волосся хлопця, відривається і дивиться на нього з п’яною посмішкою. Потім знову продовжує почате, проштовхує язик далі, але Діма вчасно оговтується і відривається від поцілунку.
– Друже, ти п’яний. Ходімо, я вкладу тебе спати. А то наробиш ще чогось, – Діма бере друга під руку, але той пручається.
– Дімочко, ти мене не розумієш? Я кохаю тебе, кохав і тоді, коли відшив тебе! Ти став не просто учнем! Я хочу тебе тут і зараз! – Фіма тупає ногою, як мала дитина перед бажаним.
– Ова, який балакучий! Це звісно все цікаво, але ти не розумієш, що говориш. Іди краще проспись!
Поки Фіма розглядав щось під ногами, Діма все ж підхопив його під руку і повів у залу. Той довго ще сидів і викрикував якісь незрозумілі речі, але скоро втома дала про себе знати. Господар накрив його ковдрою, а сам пішов у спальню…