Частина сьома

Перед початком хотіла сказати, що в найближчому майбутньому планую перенести роботу на АО3

Тоні снився той самий сон. Та сама прохолодна і темна кімната, таке ж тепло поруч. Пітер знову лежав збоку, закинувши на нього ногу і міцно притискався до нього. Чоловік, незрозуміло для себе, торкнувся його чола. Навіть у сні хлопець також був дуже гарячий. Але цього разу він не спав, а водив, обережно, йому пальцем по грудях.

Тоні, чомусь, очікував появи хлопця сьогодні. Він з’являвся, коли в реальному житті його було занадто багато. Він і у сні був поруч тому, що розум Старка був перенасичений Пітером й не міг забути про нього тому увесь час відтворював його образ. Ніби це мало якось допомогти.

Цієї ночі він притискався тісніше своїм палаючим тілом, щось бубонів через втому та гарячку й далі погладжував торс. Ніби замирившись із присутністю хлопця у своєму сні, Тоні обійняв його сильніше. Та, коли Старк цього разу потягнувся поцілувати його в лоба, як робив минулого разу, Паркер раптом підняв голову і торкнувся своїми губами губ чоловіка.

Той спочатку не зрозумів, що сталося, але хлопець не відхилив голови, а навпаки, сильніше притиснувся. Просто доторк губ до губ, просто обійми, але це відчувалося так, ніби він робив це дуже невміло, але намагався компенсувати це тим, що робив це неймовірно повільно й ніжно, ніби Старк був найдорожчим у житті для нього. Це було неочікувано й дуже дивно, бо, зазвичай його цілували жадібно й дуже швидко, ніби боялися, що це все сон.

А тут навпаки – Пітер цілував його дуже повільно, роблячи цей сон бажанішим, ніж реальність. Раптом Тоні прийшла в голову ідея, що цілувати Пітера, у власному сні, законом не заборонено. Адже це відбувається лише в його голові, і ніхто про це не дізнається. Тому перейняв ініціативу на себе.

Злегка торкаючись губ хлопця, він молився, щоб той не захотів перейти до чогось більшого лише через те, що тоді Старк не зміг би зупинитися. Легкі поцілунки, навіть не розтуляючи губ, були дуже приємними і відчувалися дуже правильно. Тоні вже й сприймав все як належне, що так все й має бути, аж поки Пітер раптом не сів верхи на його стегна, не припиняючи поцілунок, і почав повільно рухатися, потираючись своїм пахом об пах чоловіка.

Руки інженера, які спочатку потягнулися до сідниць Пітера, різко опустилися, коли той спробував поглибити поцілунок. Навіть розуміючи, що це сон, Тоні не міг повністю розслабитися. Він боявся налякати павучка, боявся що сон зникне. І навіть приємне відчуття від невинних поцілунків і дуже грішних рухів чужих стегон не допомагали.

Ніби відчувши сумніви Старка, хлопець повільно зліз, ліг поруч і поці-лував його в кутик губ. Все ще тісно притискаючись, Пітер знову заснув, залишивши Тоні наодинці зі своїми збудженими думками.