Непримітні будні

Це був звичайнісінький вечір нічим непримітного вівторка.Іра,як і зазвичай сиділа у своїй кімнаті та писала реферат до важливої пари в університеті.Вона була єдиною дівчиною,яка могла не спати до пізньої ночі та всеодно прокидатися бодренькою на пари.Неочікувано,в двері постукали.Хто б це міг бути о десятій годині ночі?З острахом дівчина відкрила двері,і парубок трохи старший за неї з поспіхом,але ввічливо попросив ввійти.Відкривати двері незнайомцю було страшно,але ще страшнішим було чути як купи людей на сходах підіймаються і щось нерозбірливо кричать.
Парубок відпихався і вже нормально представився.Його звали Спартак,і він був студентом на курсі психології а тобто однокурсником нашої Іри.Він був одягнений у піджак,білу рубашку та чорне пальто.Після пари ніякових хвилин мовчання Спартак спробував пояснити ситуацію.Виявилось, що він втікав від товпи молодих фанатів і фанаток, які не розуміли наскільки він втомлений після подкасту.Хлопець намагався говорити розбірливо та чітко, але це не дуже виходило, бо після розмови з Яновичем він ще не встиг випити води ( і ще за деяких причин)..Насправді, Іринці не потрібні були пояснення, бо вона і сама вже давно знала хто він.Але при цьому, чому б не зробити вигляд, що поняття не маєш про що він таке балакає?
Підключивши свої найгеніальніші акторські здібності дівчина зробила покер фейс та навіть спробувала не показувати, наскільки вона задоволена такому несподівному візиту.
-То що, якщо вже така ситуація, то може чаю?
-Чом би і ні, але не дуже хотілося б зловживати Вашим гостеприїмством…
-Пусте, тим більше я не зовсім хочу йти дописувати домашку)Чай, кава,потанцюємо?
-Потанцюємо)
*Бригада:Реклама ОККО з оленями, які питають «Чай?Кава?Потанцюємо?»*
Відповів синьоокий парубок,але одразу ж перепросив, та вони обидва вже встигли залитися рум‘янцем.
-Ну, ееем, тоді пішли на кухню..?
Спартак ніяково кивнув,і вони пройшли далі по темному коридору в теплу квартирку дівчини..Звільнившись від зимового одягу юнак пішов до столу,та запропонував новій знайомій допомогти приготувати чай.Вона не була сильно проти, хоча і намагалася протестувати.Під час всього процесу готування чаю і бутербродиків Спартак майже не відривав погляду від Ірини. Вона це помітила, але намагалася не видавати себе.Що ж, це вийшло пагано,і вони пересіклися поглядами.Блакитні очі зацікавленим поглядом дивилися на дівчину, а вона в свою чергу трохи присоромилась.
-Чому ти робиш вигляд, наче не знаєш хто я?
В голосі парубка чувся непідробний інтерес та зацікавленність,хоч він і намагався говорити як завжди абсолютно беземоційно.
-Ну..Я не дуже хотіла, щоб ти думав,що я теж як і ті люди з коридору.Не хотіла,щоб ти думав що перше що я зроблю-це попрошу фото і розпис..Не хотіла причиняти дизкомфорт..Але як ти..?
-Я вже неоднорозово бачив тебе у себе на подкасті)Важко було не запам‘ятати.
Парубок сумно зітхнув.
-Що?
-Та ні, просто згадав, що ми з тобою так жодного разу і не обіймались..То тебе натовпом зіштовхує, то я прихворів..
-Мені здається, що зараз нам нічого не заважає..?)
Без зайвих слів Спартак підійшов до дівчини та ніжно обійняв її.Вона відповіла взаємністю.Це були найтепліші, найтриваліші обійми у їхньому житті.Вони почували себе дуже захищеними,наче весь звіт зупинився, щоб почекати їх.Рука парубка сковзнула по ніжній шиї дівчини, тим самим трохи приспустивши плече її футболки.Вона обійняла його вже не за талію, а за шию, щоб трохи обмежити його рухи.
*Бригада: якщо я продовжу, то мене вб‘ють, тому задовольніться своєю власною фантазією..*
Нерівно дихаючи Іра підняла очі і тихо спитала:
-Сподіваюсь ти ще не встиг поставити таємні камери Антона..?)
-Я би не був таким впевненим..)Ти знаєш, що таке філематологія?

-Ні..А що це?

-Давай покажу..)

*Бригада:філематологія-дисципліна,що вивчає дисципліну та фізичні особливості людського поцілунку.*

Дуже дякую за читання!Це мій перший твір,тому вибачаюся,якщо щось не так.Бувайте)