Тактильний голод

Тактильному голоду може бути підданий кожен – навіть той, хто прекрасно себе почуває в компанії самого себе і любить самотність. Вже котрий день підряд настрій був -3, він і до цього не був особливо радісним,але це нижче норми треба було щось робити з цим. Останні три дні Спартак був особливо роздратованим і незадоволеним. Прямо зараз вони були з Женею на кухні Суботи, обговорюючи подальші плани. Зваживши всі за і проти, і вже не спроможний це терпіти, блондин підіймається з насидженого місця. Проблема була і він знав як її вирішити, але це залежало від іншої людини сподівючись, що йому допоможуть він запитав:

— Чи можна тебе обійняти?

Це питання загнало Женю у ступор, він як дурень сидів не поворушившись обмірковуючи, що йому тільки но почулось, недовго думаючи Женя сказав:

— Звісно можна! Чому ти питаєш?

Розкинувши руки в різні сторони він очікував. Спартак повільно підійшов поклавши руки на талію, а голову на плече, обійняв. Все ще знаходячись в обіймах молодший починає говорити:

— Останнім часом я відчуваю тривогу, проблеми зі сном та низьку працездатність, не вперше стикаюсь з цим, розумію, що мені не вистачає доторків. Сказавши це, він обивив його руками міцніше.

Женя здвивовано подивившись на нього з верху вниз каже:

— Так, мені здалось,що ти останнім часто оба втомлений, або чимсь розчарований. Вони простояли обіймаючись посеред кухні Спартака хвилин десять, після відійшли один від одного сівши на стільці. Женя давно помітив, що з блондином щось не так, не те що в звичайний день він був дуже веселий, але це було гірше ніж зазвичай. Він вперше бачив його саме таким, вони були поряд коли той був втомлений після тяжкого дня, або сумний, але щоб такий роздратований і це все разом було вперше.

Також Женя помітив, що Спартак останнім часом погано спав, не рідко міг прокинутися посеред ночі, або взагалі довго не засинати, до чотирьох ранку або навіть п’яти, після виглядав як вичавлений лимон, але все одно відмовлявся спати днем, кажучі, що після буде почувати себе ще гірше.

В голові Жені закладались сумніви що саме це могло бути, коливаючись в своїх роздумах від банальної нестачі доторків – до депресії. Вони знаходились у стосунках приблизно три тижні і ще не до кінця обговорили власні кордони дозволеного. Проговоривши ще мабуть годину, вони домовились якщо хтось з них буде почувати нестачу дотиків, або щось схоже, він може в буть який момент обійнятися не питаючи.