Пригоди тімона і пумби
від лол кекович— Ти такий необережний, котику, — пихтить тихенько, але дістає з рюкзаку пластир з малюночками зірочок і заклеює ним раночку на руці Венті.
— Є трошечки, але воно не дуже болить, тому не хвилюйся! І дякую, що турбуєшся про мене, я дуже це ціную, — хлопець широко посміхнувся, а після нагинається до Сяо, залишаючи поцілунок на його щоці, а після ніжно-ніжно бере його руку в свою, стискаючи, — пішли далі? Я хочу скоріше побачити захід сонця!
Волосся Венті стирчить у всі боки, адже той так хотів побігати за кожною білочкою, собачкою і котиком поки вони гуляли вже котру годину. Він любить жуйки зі смаком полуниці, тваринок і особливо любить різнокольорові шнурки і свої кеди синього кольору, на яких він старанно розмальовував хмаринки, щоб потім похизуватись своєму хлопцю. А Сяо так любить його. Він дивиться як мило посміхається Венті і сам не може стримати посмішку, адже його сонячне сонце посміхається так тепло. Не може встояти.
Легенький вітер колихає одяг хлопців, і мабуть, через якийсь час вони пошкодують, що не взяли з собою щось тепліше, наприклад, свої парні кофточки, але точно не зараз. Їм не до цього, вони думають лише про них. Вони разом стільки часу, але це відчуття тепла в грудях щоразу зростає тільки сильніше, показуючи наскільки вони стали рідними.
Нарешті опинившись біля моря, до якого вони прямували весь цей час, швиденько розкладають плед і обережно ставлять тортик поряд, який Венті ніс з собою аж від їх улюбленого кафе, ну звісно, інколи все ж просив це робить свого коханого, але важливіше те, що доніс саме він! Сяо лише всміхається з нього, але лише поки не бачить Венті, бо той точно буде допитуватись чому його смішно, а це вже секрет лише Сяо.
-Давай я на тебе намазюкаю крем з тортику і злижу, хочеш?-кумедно дує губки після, сподіваючись, що це точно розчулить Венті, і звісно ж той погодиться. Венті вип’ячує губи і щасливо хлопає віями, очікуючи дій Сяо, а той робить все так повільно, дражнить, тягнеться пальцями до торта, щоб взяти трошки крему і одразу ж злизує його з пальців, так причмокавши і невинно дивлячись Венті в очі. Обуренню нема меж, хлопець тихенько пихтить і так зло дивиться у відповідь, бажаючи трошки розтріпати волосся коханого, але не встигає, бо його одразу затягують в поцілунок. Так солодко і тягуче.. Вони цілуються довго, насолоджуючись один одним.
Якби вони мали можливість помістити ціле море в серці, то вони обов’язково скористалися б цим.
— Ти хитрий і дуже неслухняний, Сяо. Це було дуже несправедливо, бо я теж хочу тортик, — прошепотів прямо в губи, а після знов накрив їх своїми, обережно запустивши пальчики в неслухняне волосся Сяо. А той лише посміхається очима, сподіваючись, що поцілунком він вимолить прощення у свого ласунчика. Хоча він сам такий солоденький, Сяо хоче його з’їсти всього, забрати в обійми і цілувати завжди-завжди. Його губи солодше за будь-який крем, будь-яку найсолодшу цукерку і ніжніше будь-якого зефіру. Це його хлопчик, такий ніжний і ласкавий. Він кохає його і знає, що його кохають у відповідь, таким щирим і ніжним коханням, яким не вміють кохати інші.
Сяо у відповідь наполегливо цілує і опускає його на плед, нависаючи над ним. Відриваючись від губ Венті, він знову пачкає палець у кремі, а після пачкає і саму м’яку щоку хлопця, хитро посміхаючись і підморгнув.
— Сяо, ти.. — не закінчивши речення, він бачить лише як хлопець швидко убігає і заливається сміхом, обізвав Венті хрюшкою.
— Якщо спіймаєш, то я дозволю тобі закусать мене скільки захочеш — весело кричить, щоб його точно почули.
— Спіймаю і не залишу на тобі живого місця, бо у тебе совісті нема, зрозумів?! — незадоволено відповідає так само голосно, але ж обидва знають, що він зовсім не проти, але це їх маленький секретик з яким вони не поділяться ні з ким.
І якщо чксно.. Венті теж його кохає. Кохає такого хитрого, милого і рідного.
Вельми цікава робота, продовжуй писати, ти молодчинка!
Цьом