Розділ 5
від Insha ValeriiaНапевно бог смерті дав мені трохи сил щоб відчинити ті кляті вхідні двері, поки мене буквально їли поглядом, але коли це нарешті вдалося, я в момент був притиснутий до першої ж вертикальної поверхні в квартирі. Ще кілька хвилин тому я думав, що краще бути не може, але ось його рука, що вже дібралася під одяг і впевнено досліджує кожне ребро піднімаючись все вище до сосків, і ось його губи, що навпаки викладають доріжку поцілунків вниз по шиї до ключиць. Е ні, так не піде, не тут в коридорі, я тобі не хлопчик щоб потім після таких експериментів лікувати поясницю.
Щоб привести альфу (і себе) до тями, мені доводиться відтягнути його за волосся, на що той незадоволено шкіриться і гиркає, а я, відповідаючи тим самим, викручуюся із його рук, хапаю за комір і агресивно прямую у напрямку спальні. А ти злякався, що я передумав? Мій хороший, сам потім пошкодуєш.
Тягнути за собою, як на повідку, стокілограмову тушку м’язів виявилося надзвичайно приємно, але коли ми досягли спальні і я штовхнув чоловіка на ліжко, то побачив, що ця покірність очевидно була лише примарою. Він мовчав, усміхався і не робив жодних різких рухів. Здавалося, що повністю відпустив ситуацію і прийняв правила гри, після мого вибрику, але погляд….йому очевидно було важко так себе вести. Гаряча і запальна натура намагалася вирватися щомиті, на вилицях ходили жовна.
Вирішивши ще трохи подражнити альфу, я сів до нього на коліна і почав повільно розстібати свою сорочку, при цьому потираючись пахом в бугор на його штанях. Коли я побачив, наскільки сильно від цих нехитрих маніпуляцій він стиснув кулаки, але все одно продовжив сидіти непорушно, ніби вилитий із бронзи, то не витримав:
– Ти плануєш і далі лишатися спостерігачем?
– Мені подобається бачити те, як ти знаєш чого хочеш і робиш це, – відповів він, –хоч і відчуваю себе більше впольованою здобиччю ніж сильним альфою, але не волію дозволити своїм інстинктам перетворити нашу першу ніч в термоядерний трах. Сьогодні має бути все так, як цього бажаєш ти.
– Це означає, що сьогодні ти – невинна жертва, а я великий і страшний хижак? – із вдаваним звивуванням спитав я, стягуючи із нього футболку. Він покірно припіднімає руки щоб допомогти мені із цим, а я, користуючись моментом, тягнуся вище щоб зав’язати цей, вже нікому не потрібний шматок одягу, на його зап’ястках, при цьому вигинаючись так, що його обличчя опиняється в 1 міліметрів від моїх сосків. Він шумно набирає повітря і ніби ось-ось зірветься, але в останню секунду знову бере себе в руки. Ну де ж рубіж цієї витримки?
– Ти швидше хитрий і підступний змій, який заковтує свою жертву повністю, – його голос – майже суцільний рик.
О, милий, я ще покажу, що я можу заковтнути повністю, але наразі маю інші плани.
– Змій? Хм, можливо, – кажу я, розстібуючи ширінку Гаррі і звільняючи його вже повністю ерегований член він штанів та білизни. Ох, здається, альфа і тут перевершив мої очікування, адже це був явно фаворит з усіх, кого я бачив за своє далеко не високоморальне життя.
– Отже, сьогодні все має бути так, як забажаю я? – повторив я слова альфи, беручи член в кільце і повільно проводячи вздовж.
– Тааак, – прогарчав він від очевидного нетерпіння, припіднімаючи таз в такт моїм рухам.
– Добре, адже я бажаю, – прошепотів я нахиляючись геть близько до його вуха, – термоядерного траху.
Я не встиг договорити, як в ту ж мить вже лежав під ним, притиснутий сильним тілом, а руки, що щойно ніби були зв’язані футболкою, вже активно знімали з мене рештки одягу. Я теж не відставав – гладив широку спину, прес, допомагав роздягати мене. Поцілунків вже не було, лише укуси – шия, груди, живіт – він був одночасно всюди. Я не витримав і скрикнув, коли відчув його гарячі шершаві пальці біля дірочки. Вона була волога і з нетерпіння пульсувала. Ми обоє з Гаррі розуміли, що вона вже готова прийняти його, але він не міг відмовити собі у задоволенні побавитися трошки довше, тому, зануривши одразу два пальці в моє нутро, почав ритмічно рухатися в пошуках тієї самої точки, при цьому продовжуючи гладити мене іншою рукою. Я ж, взявши його член, дрочив у такт рухів пальців в мені, одночасно притягнувши чоловіка за волосся до поцілунку.
– А ти любиш смикати мене за волосся, – муркнув він, підсміюючись.
– Мене просто бісить, що твої патли лізуть в обличчя, – відповів я, хоча насправді мені дійсно сподобалося відчуття.
Це було красиво та гармонічно: два тіла, одне з яких настільки бліде, що майже біле, а друге навпаки виграє контрастною шоколадно-бронзовою палітрою, сплетені в одне ціле. Проте в якийсь момент пальців стало замало і я майже жалібно простогнав йому в губи:
– Презервативи у вехній шухляді біля ліжка, будь ласка, не муч мене більше.
Альфа миттю метнувся до тієї самої тумбочки і лише на секунду затримався, оглянувши весь арсенал моїх іграшок. Натягуючи презерватив Гаррі не стримався і прокоментував:
– Сподіваюся, що мені вдасться зрівнятися із тим чорним красенем із полички, хе-хе.
– Тобі доведеться докласти дуже багато зусиль і рекомендую почати вже зараз.
Той засміявся і притягнув мене до себе ближче, приставив член до входу і почав повільно й обережно просуватися далі.
– Неймовірно, – сказав Гаррі, коли зайшов повністю і почав рухатися, повільно нарощуючи темп, – так стискаєш мене, хочеться тебе з’їсти.
– Ні в чому собі не відмовляй.
На цьому моменті все понеслося як в шаленому калейдоскопі. Здавалося, що весь світ розщепився на атоми і існують лише я, він і це неймовірне відчуття насолоди. Лише наші тіла, лише його ледь чутне гарчання і мої стони. Лише ці губи, кучері і неймовірні блядські очі, зелені яких зараз не можна було роздивитися через неймовірну хіть. Я стискав його стегнами так сильно, як міг і впивався нігнями в спину, що завтра залишаться подряпини, а він, в той же час, дарував мені нові і нові поцілунки, що на ранок перетворяться в засоси.
Я був на самому піку, виливаючись нам на животи, коли подих Гаррі там, де альфи зазвичай ставлять мітки і навіть трішки запанікував, адже як би мені не подобався цей альфа, я не був готовий так швидко переходити на вищий рівень стосунків. Але чоловік лише занурився носом у впадину ключиці і міцно вдихнув повітря, кінчаючи.
***
Ми лежали щасливі, відчуваючи небувалу легкість і єднання. Гаррі на спині і я, примостившись збоку і вимальовуючи узори у нього на грудях та пресі. На щастя, презервативи урятували нас від вузла, тому після душу ми розмовляли про всілякі дрібнички, аж доки в Гаррі не задзвонив телефон:
– Так? Новий випадок? Це терміново? Так, розумію, я зараз буду, – сказав він рівним голосом і почав одягатися, – Драко, вибач, я мушу їхати по роботі. В нас новий пацієнт і вони без мене не можуть поставити діагноз.
– Я все розумію, це ж робота.
– Угу, але повір, якби я обирав, я б розтрощив зараз цей смартфон і віддав би все щоб лишитися тут із таким теплим тобою.
– Ти життя людям рятуєш, а я все одно маю виспатися перед завтрашньою зустріччю із клієнтом.
– Слухай, до речі, про це хотів з тобою переговорити, ти ж займаєшся організацією заходів, так? – я трохи напружився, але відповів досить буденно.
– Так, а що?
– Пам’ятаєш я розповідав про трьохрічку моїх друзів Роуз? В неї через 2 тижні День народження і я, як друг сім’ї і хрещений малої, хочу влаштувати дитяче свято у стилі принцес. Таким чином я і їй зроблю приємно, і друзі, що й так мають купу справ і немовля на руках, не будуть завантажені святом. А хто як не ти можеш допомогти із цим?
Супер Драко, дитячий день народження з маленькими принцесками. Ось до чого ти докотився чи точніше до чого довела твоя закоханість, а може брехня. Як ти собі це уявляєш взагалі?
– Я не впевнений, що це захід мого рівня компетенції, – протягнув я, відводячи очі.
– О, ти не переживай. Гроші – не питання, я розумію, що твої послуги очевидно не дешеві, але я хочу, щоб свято пройшло на найвищому рівні. Ти зможеш? – спитав він, вже повністю одягнувшись, і чмокнув мене у щоку.
Я не міг відмовити, адже не мав жодної об’єктивної причини окрім того, що нічого не розумію в принцесах і дитячих святах. Хочааа…Це ж навряд складніше ніж похорони міністра чи мафіозі, з якими я впорався просто блискуче. Зачиняючи за Гаррі двері, я відповів:
– Добре, завтра обговоримо прайс і деталі.
Дякую за повернення! І добре, що ця історія ванільна. Вра
овуючи всю депресивність теперішні
подій, такі історії як бальзам. З нетерпінням чекаю деталей, як Драко буде організовувати День Народження :))
Я знаю, що мене не було надто довго і щиро прошу вибачення у всі
,
то читав мою роботу. Після 4 розділу почала себе накручувати, що історія занадто банальна, ванільна і нецікава, адже сама люблю читати скло. Думала додати драми чи сюжетни
поворотів, яки
не було заплановано, щоб зробити її більш багатогранною і складною. Кілька разів сідала і прокручувала наступний сюжет в голові, доповнюючи його новими сценами, які абсолютно не вписувалися в поведінку саме ци
персонажів. Саме через цю невизначеність і порівняня з іншими, повними скла і глибини, творами, вирішила відкласти історію в далеку шу
ляду і зайнятися своєю менталкою та земними справами у вигляді роботи, розвитку себе, спорту та ви
оду із того депресивного стану, в якому перебувала більше року. Врешті-решт, я навіть пов’язувала небажання будувати складний драматичний сюжет із своєю депресією, проте лише зараз усвідомила остаточно, що я не бачу в цій історії скла, а
очу щоб всі булки (ті, які вже знайомі читачу і ті,
то ще з’являться в наступни
розділа
) жили щасливо без розбити
сердець чи життєви
ускладнень. Най ця історія буде звичайним банальним флаффом з елементами PWP (який я ще вчуся писати, що теж зупиняло мене від написання нової глави, яка буквально вся PWP і я боялася, що це буде жа
ливо). Сприймайте її як мелодраму-комедію на 1 вечір, яка не претендує на “Оскар”, але може підняти вам настрій. Всі
люблю, всім дуже вдячна, постараюся більше не зникати.
П.С: Діліться, будь ласка, відгуками на роботу в коментаря
. Навіть критикою. Більшою мірою повернулася, перечитавши ї
і зрозумівши, що в тому вигляді, в якому робота задумувалася, вона теж комусь подобається.
мені дуже подобається те що ви написали, не переймайтесь і продовжуйте в тому ж дусі!!
Дякую Вам за коментар і оцінку, вселили надію, що це досі ще комусь цікаво)
Актив мінімальний, тому ціную кожен коментар