чай з обліпихою і вафельками
від котяча крихіткаНа годиннику показувало 22:07.
Хлопці їхали на подкаст у Львів,й Микола намагався якомога швидше доїхати до готелю,тому що комендантська година буквально через годину,а до міста 80 км.
На передніх сидіннях Антон і Микола обговорювали якусь нісенітницю типу який ресторан краще,а от на задніх картина була поцікавіше.Женя сперся на Спартакове плече й сопів,був схожим на совеня,другий в той момент намагався заснути,але коли в тебе на плечі спить таке чудо то здається що то неможливо.Схоже,Спартак так і не засне через те що буде скоріше всього дивитись на Женю.
***
Булінгмобіль прибув до готелю близко 23:30.Швидко зібравши речі хлопці пішли до стійки готелю щоб заселитися.На їх вибір впав капсульний готель яки знаходився найближче до зали там де мав бути завтра подкаст.Тому вони поплентались з останніх сил.
-Перепрошую,але в нас залишилося тільки 2-ві одномісні капсули і 1 двоспальна.-дівчина за стійкою повідомила цю новину.
-Добре,хай буде так тоді.-Антон забрав ключі від капсул і всі пішли нарешті спати.
***
Коли вони були вже біля капсул то Микола оговтався й запитав хлопців.
-Слухайте,а хто де буде спати?я хочу спати в одномісній,тому що виспатись одному краще ніж коли тебе вночі під боком штурхають і бурмочать уві сні.
Антон також погодився що хоче спати один,бо бідненький назнімав стільки за останні 4 міста що горлом поперек вискочило.
-Тож тоді Женя і Спартак разом сплять.
-Добре.-позіхнувши відповів Женя який хотів нарешті дійти і лягти спати.
Коли всі вже поскладали речі,вмились й сходили в душ та й побажавши надобраніч розійшлись.
Тільки от коли Женя залів в капсулу з Спартаком, сон як рукою зняло.І коли він влігся,то зрозумів що хоче обліпихового чаю і вафель.
-Спартак.
-Мм?
-Я хочу чаю з обліпихи і вафель
-Женя,ти на приколі?
-Без жартів,я реально хочу чаю з вафлями.
-І що ти пропунуєш?
-Сходи і візьми мені.
-Стоп,а з якого переляку це я маю йти?
-Бо я дуже втомлений і хочу відлежатись,і ноги болять до нестерпності.
-Добре,йду.-важко видихнувши Спартак вийшов з капсули й пішов по чай з обліпихою й вафлями.
***
Через 20 хвилин Спартак прийшов з 4-ма вафлями з шоколадним топінгом й 2-ма стаканчиками з чайом.
-Нарешті!-Женя рванувся до його спасіння але не так просто.
-Ей ей ей,я теж хочу, так що я зараз залізу і будемо їсти і пити.
-Добре,добре.-поки Спартак заліз то Женя розпакував вафлі і взяв чай.
-Бляфа,яф то смафно.-говорив Женя з набитим ротом вафель.
-Пережуй і тоді говори,розумнику.
***
Женя і Спартак говорять про завтрашні плани на день й про все на світі,але на годиннику вже година ночі,а вони не закругляються.
-Женя,давай вже спати нарешті,в тебе очі злипаються вже он.
На це сам Женя позіхнув і кивнув в знак підтвердження.
Викинувши стаканчики і пакети з під вафель вони нарешті вляглися.
Женя й Спартак були обернуті спинами до один одного.Раптом Спартак перевернувся обличчям до спини Жені й спитав в нього.
-Женя,можна тебе обійняти?
-Можна.-Женя вже майже заснув,але коли йому доперло що зараз відбувається то сон вирішив піти 10 дорогою від нього
Притуливши Женю до себе обидвома руками він зарився носом у кучері.Він відчував дихання Жені.
Не пройшло й хвилини як Женя обернувся до Спартака обличчям.Тепер вони дивилися у очі один одному.Спартак бігав очима по обличчю Жені,і різко погляд впав на губі.Ні,ні ні бовдур,не можна його цілувати ні в якому разі казав внутрішній голос якого Спартак навіть не слухав,в данний момент контролювало тіло не мозок а бажання.
Різко притягнувши Женю до себе Спартак почав цілувати його.Спочатку Женя нічого не зрозумів,але потім відповів взаємністю,й яка доволі тривала довго.Відсторонився перший Женя якому не вистачило дихання.
-І що це значить,що тепер бу..-не встиг він сказати як Спартак знову його поцілував.
-Все завтра,дурнику мій.
Спартак обняв міцно Женю й почав засинати,під тихе сопіння Жені він розслабився.
Вже через декілька годин почне світати,але вони нарешті змогли ось так провести час.
автор писав це файне мистецтво у 11 ночі,й 40 хвилин<3
сподіваюсь вам сподобався цей фанфік,якщо є помилки пишіть,бо пишу напівсонна
9:32: відредагувала слова і дещо удалила й дописала,читайте на здоров’я!!
йой,я не думала навіть що буде стільки лайків і переглядів,дякую вам!!
думаю,що я зроблю 2 частину)
Фанфік просто синонім до слова “комфорт”. Реально дуже якийсь домашній. Вони сплять, тепер піду спати я, прочитавши цей шедевр на ніч
дякую за відгук!!❤️