~Приховане кохання~

Ранок. Спартак стоїть на кухні і готує сніданок, а Янович ліниво встає з ліжка і йде чистити зуби і вмивати своє личко. Після водних процедур, почувши приємний запах з кухні, Женя заходить на кухню і бачить на столі 2 тарілки з омлетом, тости з авокадо і мисочку салату “Цезар”.

Женя: Ого! Нічого собі! Не знав що ти так класно готуєш, – Женька сів за стіл і поки чекає Спартака заходить в Інстаграм щоб сфотографувати цю красу і запостити сторіс.

Спартак: Ти спочатку спробуй а потім вже оцінюй, – Миючи руки каже Суббота.

Женя: Я впевнений, що смак буде такий ж прекрасний як і вигляд, – Посміхаючись, дивиться на свого товариша.

Після смачнючого сніданку друзі переодягнулися і пішли погуляти в парк, так як це був сонячний вихідний день, можна розслабитися. Гуляючи в парку вони побачили дуже красиву і незвичну картину: на досить високому дереві сиділи дві руді білочки і спочатку ніби розмовляли між собою, щось шепотіли, а потім швиденько стрибнули з дерева і побігли в напрямок Спартака і Жені.

Женя: Чому вони до нас підбігли, – Здивовано спитав Женька у Субботи, ніби він знав на це питання відповідь.

Спартак: Скоріше всього, вони побачили людей, і подумали що в нас є якась іжа для них. Білочки в парку часто бачать людей, тому їх не бояться.

Женя: Зачекай, я декілька днів назад був в магазині і хотів купити якихось горішків на перекус, можливо вони ще залишились в мене в кишені.

Янович почав ритися у своїх кишенях і знайшов там пачечку горішків, розпакував їх, насипав собі і Спартаку на долоню і присів, цмокаючи підізвав білочок ближче. Вони підбігли до хлопців і по рукаву долізли до свого перекусу і понапихаючи в щоки горішків, побігли до свого дупла.

Женя: Оуууу вони такі милі)))

В цей момент Спартак подивився на прекрасну посмішку Женьки, яка зачаровувала його не менш ніж сам Женя. В думках він уявляв, як підходить ближче до Яновича і своїми вустами перетворює чарівну посмішку на поцілунок, вічний поцілунок… Суббота хотів цілувати Женю вічно, щоб цей момент ніколи не закінчувався, але його думки перебив Янович.

Женя: Аууу Спартак, ти завис чи що? – Вже трохи рознервованим голосом говорить Женя.

Спартак: Ні я просто… – Він не знав що йому сказати і просто промовчав.

Женя: Гаразд, ходімо вже додому а то якось холодно стало.

І справді сонце перекрили похмурі, сірі хмари, а вітер почав безперервно віяти в лице друзям. Таке відчуття ніби зараз піде велика та довга злива. Ідучи додому Женька і Спартак зайшли в магазин купити продукти на обід та вечерю. Після того, як Спартак поклав все необхідне в пакет, пішов на касу біля якої вже в черзі стояв Янович. Перед ними стояло двоє людей, а за ними0 нікого.. Суббота підійшов до каси, привітався з продавщицею і поки вона пробивала продукти, дістав гроші з гаманця.

Продавщиця: З вас 969 гривень.

Спартак: *Усміхається і дивиться їй в очі* Вам пощастило, тримайте без здачі,

П: Дякую, що без здачі, а то зараз всі оплачують великими купюрами і немає навіть чим розміняти.

Спартак: Я вас розумію, це досить неприємно, але що є то є.

Поки Спартак розмовляв з Юлією (так звати продавщицю) Жені в голову лізли погані думки: *Вони так мило розмовляють*, *А раптом мій Спартачок закохався в неї?*, *Я так його кохаю, а він буде з нею зустрічатися?* *Я цього не витримаю…*. В цей момент Женька непомітно, міцно схопив Спартака за руку і не відпускав.

Спартак: Жень, чого ти? Щось сталось? Розповідай!

Женя: Нічого, вдома поговоримо…

Після цієї нервової розмови, навіть не попрощавшись, Женя потягнув Спартака додому. 

*Вдома о 18:36*

Спартак зняв своє пальто, пішов на кухню, дістав все з пакету і дещо поніс до холодильника. Женя повісив свою куртку і також пішов на кухню за Спартаком.

Спартак: То що сталося там в магазині? Ти обіцяв розповісти!

Женя: Я зараз не хочу про це говорити… Я поки піду в душ.

Спартак: (В думках) *Щось тут не те, треба прослідкувати за ним*.

Спартак тихо і обережно підійшов до дверей у ванну кімнату і почув голос Женьки, який щось тихо говорив, щоб його раптом не почули: *Він так дивився на ту продавщицю*, *Вона йому сподобалась?*, *Раптом вони будуть зустрічатися?*, *Тоді я переїду від Спартачка, вони будуть жити разом, кохатися, а я хочу щоб він це робив це зі мною!*, *Але я незнаю, чи він кохає мене…*

Спартак був настільки шокованй, що не витримав і зайшов до Жені в ванну.

Женя: СПАРТАК, ЩО ТИ ТУТ РОБИШ? Я Ж БЕЗ ОДЯГУ!!! ТИ ЩО ЧУВ ЩО Я КАЗАВ!?!?!?

Спартак: Вибач, що я підслухав, я правда не хотів, але чому ти мені не сказав цього раніше?

Женя: Я боявся що ти більше не захочеш зі мною спілкуватися, що кинеш мене, але я тебе справді дуже кохаю!!!

Спартак: Ех Женька Женька! Ми стільки років приховували, що кохаєм один одного, і це так тупо, але зараз ми це знаєм.

Женя: На що ти натякаєш?

Спартак: Зараз побачиш))) – З посмішкою на обличчі сказав Спартак.

Поки Женя стояв в душовій кабінці з матовим склом і не бачив, що робить Суббота бачив тільки темний силует, який потім перетворився на тілесний. Повільно, не поспішаючи відкривається кабінка, і туди заходить голий Спартак, який обережно закриває двері, щоб не виходило тепло, і ніжно бере Женю за талію стараючись не злякати його…. 

Женя: С..Спартак т..ти правда х..ххочеш цього? – Своїми глибокими, карими очима Женя запитально глянув в вочі Спартаку.

Спартак: Нуу я так, а ти? Сподіваюсь я не погарячкував..

Женя стверджувально кивнув головою і приблизився до Субботи і ніжно поцілував його в губи. Це було просто неймовірно, їхні язики спліталися, кружляли, облизували один одному губи, потім ніжний танок перетворився на покусування губ і руки Спартака приблизилися до сідниць Жені, а потім до члена, який впирався самому Спартаку в його член. Янович віддзеркалював всі дії Спартака. Одночасно вони цілувались і маструбували один одному. Після закінчення цих ласок Янович поставив Субботу на коліна і сказав: 

Женя: Ти розумієш що робити)))

Спартаку було зручно так стояти, бо він трохи нижчий за Женю і Спартак приступив до справи. Обережно він взяв члень свого партнера і наблизив його до рота. Спочатку легенько лизав кінчик члена, який був в венах і повністю напружений. Потім Спартак перейшов нижче…

Женька: ООО ТАК!!! ММГХ ПРОДОВЖУЙ СПАРТАЧКУ!!!

Він вже не міг стримувати стогонів, це було так приємно. Спартачку дуже подобались ці звуки і він пришвидшив темп… Через секунд 30 Женька кінчив Спартаку в рот, і він це проковтнув. після цього Спартак встав і обійняв Яновича, який бився в конвульсіях після ТАКОГО оргазму…

Спартак: Ну що, ходімо вдягатися і йдемо в спальню)))

Женя: А як же ти?

Спартак: Ми продовжимо свої розваги вже в тепленькому ліжечку)

Женя: Добренько)

Вони ще раз поцілувались, витерлись і пішли в спальню…

It's not the end yet)))

Автор ідеї написання https://fanfic.com.ua/forum/profile/artamonova-anastasya2015gmail-com/ Вибач, що не спитала дозволу взяти ідею. Я визнаю свою провину і прошу вибачення. Якщо вам це подобається я можу видалити фанфік або змінити його. Ще б хотіла порекомендувати прочитати фанфік цієї ж людини “Поцілунок з присмаком табаку”. Це просто неперевершений фанфік і саме він надихнув мене написати свій. Рекомендую прочитати!!! В неї ж ше багато інших фанфіків, які також запалюють серця)))