Признання

Глава 4

Се Лянь прокинувся і глянув на чоловіка поруч, останнє, що він пам’ятав це було признання. Він сподівався, що більше в них нічого не було, але марно. Згодом прокинувся Хва Чен, побачивши все він перелякався. 

— Пане, вибачте, що я таке натворив учора, я вам зробив щось образливе чи наговорив? Вибачте, ваші портрети по моїй квартирі, то я просто вами захоплююся, так, так як особистістю. 

Се Лянь всміхнувся. І погладив Хва Чена по голові. 

— А вчора хтось казав, що кохає мене. 

Хва Чен закліпав очима. 

— Так, я вас кохаю, але я не змушую вас кохати мене, давайте лишимо ті стосунки, що маємо, якщо ви не проти, я не хотів вас образити. 

Се Лянь обійняв Хва Чена і притиснув до грудей. 

— Спокійно, я тебе теж кохаю, я б хотів аби ми так спали кожну ніч. Я вперше за довгий час виспався і прокинувся з усмішкою. Я готовий жити з тобою. 

Хва Чен підняв голову на коханого і радісно посміхнувся. Але він був блідий, шкіра побіліла і в голові у нього паморочилося. Він поклав голову назад.

— Сань Лань, що сталося? 

— Перехвилювався, вибач. 

— Сонечко, тобі погано? 

— Зараз прийду в себе. 

Се Лянь обережно поклав його і приніс води, напоїв. 

— Любий мій, пов’язка напевно натерла. 

Се Лянь обережно зняв пов’язку з ока і поцілував поруч. 

— Ти надто блідий, як почуваєшся? 

— Погано, все тіло болить, знову, я перенервував, це кожен раз таке, я старався це нікому не показувати. 

— Любий все добре, я поруч. Може поїсти приготувати? 

— Так, приготуй щось. 

Се Лянь встав, але раптом Хва Чен почав дивитися в одне місце і крикнув. 

— Ґе-ґе!

Се Лянь підбіг, його так ніколи ніхто не кликав, але він відчув, що це до нього, він обійняв коханого. 

— Що сталося, сонце? 

— Видіння з минулого життя, знову ці галюцинації. 

Хва Чен впав на груди коханого і заплакав. Се Лянь сів поруч і прижав його до себе. Він гладив його по голові. Коли хлопчина заспокоївся, Се Лянь поцілував його в засос. 

— Піду готувати сніданок? 

Вони обидва встали і пішли на кухню. Вони були обидва голі, Се Лянь вдягнув фартух на голе тіло і готував для коханого. Хва Чен сидів і дивився на його зад. 

— А тобі комфортно голим переді мною? 

— Так, бо ти теж голий. Цікаво, що ми вчора робили, що ми голі….

Хва Чен зітхнув. Се Лянь приготував стряпню, та таку яку їсти було неможливо. Він поставив її на стіл і сів їсти разом з Хва Ченом, але його коханому сподобалося. Хва Чен роздивлявся свого коханця і всміхнувся. 

— То що житимемо разом? 

— Мммм, я тільки за, мій лебідику. 

— Чудово, я оплачуватиму за квартиру. 

— Та ні, гроші в мене є, можу і сам платити за свою частину. 

— А як ти зрозумієш, де твоя? Тому я платитиму за обох. 

— Як скажеш. 

Вони обидва поїли і Хва Чен роздивлявся тіло так, що Се Лянь почервонів. 

— Сань Лань, хочеш? 

— Що? 

— Роби, що ти хочеш. 

— Тоді сядь мені на ручки. 

Се Лянь слухняно пересів Хва Чену на ручки, той зняв з нього фартух і відкинув. 

— Моя впадина без ока не лякає тебе? 

— Ніскілечки. Тільки сумно, що ти відчував таку біль, і тепер гірше бачиш. 

Се Лянь поцілував місце без ока і розвернувся передом до Хва Чена. 

— Омг, твій прутень такий великий. 

Хва Чен всміхнувся. 

— Де хочеш свій перший раз? 

— Напевно в ліжку, щоб було не боляче. 

Хва Чен підняв його на руки і поніс, коли ніс, він постійно терся членом між сідницями хлопця. Се Лянь від такого збудився теж. Він вклав його на ліжко і розсунув ноги, глянув на дірочку і обережно пальцем почав входити. Се Лянь вигнувся і простогнав, Хва Чен обережно всунув другий і активно рухав ними, Се Лянь вигнувся. 

— Мхааааа, увійди сам, прошуууу, аххх. 

Хва Чен витягнув пальці і почав повільно входити всередину. Се Лянь стогнав, коли він увійшов повністю, він взяв коханого на руки і всадив на свій прутень. Сянь Лє вклався на груди і ніжно в них стогнав. Хва Чен почав рухатися всередині. Се Лянь почав смоктати груди і вкусив Хва Чен. 

— Мхааааа, зараз кінчу. 

Хва Чен зажав рукою прутень. 

— Я перший. В тебе чи ні? 

— Мхаааа, як хочеш. 

Хва Чен кінчив усередину і відпустив прутень коханого, Се Лянь кінчив. Володар компанії зняв його зі свого прутня і поклав. 

— Що далі бажаєш? 

— Водички.

Хва Чен приніс водички, Се Лянь випив.