Коханий у гостях

Вечір.. квартира Субботи заполонилась несподіваним стуком у двері. Він глянув на годинник 20:45. «кого так пізно принесло» подумав Спартак, але прийнявся відкривати двері.

Відчинивши їх, він побачив свого «друга», до якого вже довгий час мав почуття, але так і не наважувався йому признатись у цьому.

На порозі стояв Женька, його Женька і він зробить все щоб бути з ним. І не важливо на які жертви йому потрібно буде йти.

-Привіт, ти чому так пізно? Перебив тишу молодший.

-Привітик Спартачку, мені щось сумно стало самому в квартиті. От і вирішив навідати свого товариша) Відповів він дивлячись йому прямо у очі, не відводячи погляд.

«Товариша?» Спартаку не подобалось коли він так казав, блондин хотів чути з тих прекрасних тонких вуст слова більш приємніші, від яких він таяв.

-ну проходь, я тобі чаю заварю. Відступивший від проходу Спартак і пішов ставити каструлю на плиту, бо світла вже не було як 2 години.

-окей,сонечко. Сказав Женька з ледь помітною посмішкою.

Спартаку подобалось це «сонечко» тому він з нетерпінням чекав, поки вода закипить щоб вже пошвидше сісти та поговорити з такою рідною вже йому людиною.

~~~~

Вода закипіла, він заварив їм чаю і сів коло Жені. Вони сиділи в темряві і ледь було світло від пари свічок, які колись подарував Женька своєму другу (він до речі також мав почуття до Спартачка ,але так і не наважується йому признатись, хоча можливо ця ніч змінить їхню дружбу на щось більше)

~~~~

Вони говорили щось про своє, ділились проблемами та переживаннями.Розмовляли на різні теми, їм було комфортно разом тому час плинув швидко і не помітно.

Вони допили чай і блондин вирішив скласти чашки до раковини.

За ним підвівся Женя і підійшов до нього ззаді. Він не міг мовчати про свої почуття так довго, тому наважився все ж зробити перший крок.

Далі буде..

Можливо другий розділ буде з елементами 18+, вибачте але авторка трішки розпустна.))