Глава 1

ЦЕ ФФ ДЛЯ РЕЗИДЕНЦІЇ КАМІСАТО, БУДЬ ЛАСКА НЕ ЧИТАЙТЕ

Був теплий осінній вечір. Нанмінт, вертаючись з пар, зайшов в ‘”Рюм-Рюм”, де неочікувано для себе зустрів видики. Він сидів за його улюбленим місцем і пив лате. Хлопець з холодним виразом обличчя підійшов до свого друга, приховуючи радість від зустрічі, і сказав: “Звідки ти знаєш про це кафе?”

Видики, не очікуючи побачити Нанмінта, ледве не подавився, але, зібравши себе в руки, мовив: “О, привіт! У тебе цей заклад у кожному сторіс фігурує, гріх про нього не знати, аха”

” Тобто він дивиться всі мої сторіс і нічо не пише мені на них?”— подумав Нанмінт.

— Тоді я сяду з тобою, ато що ми як не рідні.

— Го.

Ці два хлопця познайомились чудернацько. Переписуючись в інтернеті, виявилось, що вони живуть в одному місті. Це їх наштовхнуло на зустріч в реальному житті і подальше тісніше спілкування. І отак вони вже товаришують пів року, ведуть разом канал та приємно проводять час. Проте навіть не озброєним оком видно, що, не зважаючи на двосторонню тягу один до одного, між ними є якась досі не зрозуміла “стіна”.

Між ними не було безперестанних діалогів, але і мовчання ніколи не було дискомфортним.

Як і зараз. Вони просто мовчки сиділи, пили каву, а нанмінт паралельно гортав сайт для знайомств, коли раптом помітив, що його лайкнув привабливий хлопець. Нанмінту він також сподобався. може через свою легковажність, яка не старалась себе приховати у описі, чи то через зовнішність, але він вирішив йому написати. Та перше шо він отримав у відповідь це фото оголеного торсу з фразою: “І тобі привіт”. І в цей момент Нанмінт побачив, що Видики заглядає у його телефон.

Нанмінт був цьому здивований, але важко було назвати цю емоцію соромом, йому було байдуже. Чого не скажеш про Видики. Його щось вкололо, він не міг зрозуміти, що саме, адже нічого такого поганого він не з’їв, але в роті стало кисло… Він надіявся відволіктись від неприємного відчуття розмовою, але не допомагало. Але у процесі діалогу він з’ясував, що хлопця цього звати Квотик, він недавно приїхав у їхнє місто, і те, що Нанмвнт сам не розуміє, навіщо той йому кидає одразу свої хтивки.

Посміявшись з ситуації, вони вирішили розійтись по домам, але ні для одного з них ця ситуація не була жартом. Поки Нанмінт продовжив контакт з Квотиком, видики не переставав переживати через цю ситуацію, не розуміючи навіть причини таких емоцій.

Через декілька днів активної переписки, через яку дні не йшли, а летіли, Нанмінт і Квотик домовились зустрітись в реальному житті. Хлопцю дуже кортіло мати стосунки і в легковажності співбесідника він бачив потенціал для втілення цих мрій, тому перед зустріччю його переповнювало очікування. Але, у нього було неприємно за спиною – майже всі, кому він розповідав про цього хлопця, осудили його, і сказали щось на кшталт: “Він звісно смішний, але не варто надіятись на щось серйозне з такою людиною.”

Проте ця думка, очевидно, була проігнорована Нанмінтом.

І ось, довгоочікувана зустріч з Квотиком. Вони провели майже цілий день разом гуляючи по різним кафе, роблячи фотографії та ще більше дізнавались одне про одного, але Нанмінт не відчував втоми відспілкування з цією людиною.

Хоча він товариський і балакучий та є ініціатором багатьох своїх знайомств, але через те, що він пропускає через себе багато спілкування, – втомлюється від людей. Через це, у його колі близького спілкування мало людей, а з іншими – тримав емоційну дистанцію. Нанмінт був у роздумах стосовно своїх почуттів, але його роздуми припинив поцілунок. М’які губи накрили його. Цей поцілунок не був довгим, але й коротким не назвати. Можна сказати, це було загравання.

Нанмінт здивовано подивився на Квотика й побачив усмішку.

Парубок, побачивши, що на нього нарешті звернули увагу, сказав:

– “Моя зупинка неподалік, але там багато людей, скоріше за все, буде, тому я не зміг би попрощатися так, як хотів. Можеш не проводжати далі, але з тебе штраф”, – сказав Квотик руками демонстуючи своє бажання – обійнятися, – “Не хочеш?” – Він сказав це питливо нахиляючи голову.

Нанмінт трохи вагався, але підійшов й обійняв на прощання.

Квотик помахав йому й пішов на свою зупинку, а в свою чергу Нанмінт ще стояв на тому ж місці, дивлячись у спину своєму нещодавньому співбесіднику.

Він ще не бачив їх разом, тому такий сміливий крок залишив у його голові багато питань стосовно власних намірів до нього.

На наступний день на нього хлинуло розуміння того, що відбулось вчора, він хотів поділитись вчорашнім з усім світом, але почав з видики та його подруг— Вікторії і Кари. Перша дівчина відреагувала дуже яскраво, вітаючи і радіючи за свого друга, інша була не менш рада, але бачила у цій ситуацію щось смішне та сказала не менше сторінки різноманітних жартів на цю тему. Отож, вони були щасливі за Нанмінта, чого не скажеш про видики. На його обличчі наче морозна кірка з’явилась. Вікторія, яка тісніше спілкувалась з ним, ніж Кара, одразу помітила, що щось не так і спитала: “Все гаразд? Ти зблід…”

У відповідь вона отримала лиш стриманий кивок та трохи натягнуту усмішку.

Всі стихли, відчуваючи атмосферу, окрім Кари, яка почала допитувати Вдк з глузуючим тоном про ревність.

Вдк підхопив цей жарт, але вивернув у іншу сторону:

— “Ревнувати людину, яка до тебе немає ніякого відношення – саме те, чим я люблю займатись. Тому, Каро, менше спілкуйся зі Списом, бо мені іноді здається, що він уведе тебе від мене”

— “Не доглядів, тому піду до нього~. До речі, про Спис: він такий турботливий, а ще, у нас з ним так багато спільного…” — Кара почала розповіть про свого обранця, тим самим перевівши тему.

Нанмінт дивився на Вдк, задаючись питанням “Що це зараз було?”. “Ревнивець” помітив його погляд й почав дивитись у відповідь.

Прервав їх зоровий контакт телефон Нанмінта, а саме повідомлення від первісної теми цієї зустрічі – Квотик.

Зміст повідомлення був таким:

— “Не хочеш зараз прогулятись? Я зараз зі своїми друзями біля парку ххх”

Нанмінт хотів зустрітись й це було неподалік – 10 хвилин ходьби від кафе, у якому вони зараз. Також він думав про те, щоб запросити своїх друзів теж зустрітись з друзями квотика, бо так вб’є декілька зайців:

1. Познайомить їх з ним
2. Не кине друзів
3. Можливо, збільшиться компанія

Нанмінт не побачив мінусів об’єдання двох компаній й підняв очі, щоб подивитись на друзів та запросити їх.

Він вже хотів втілювати план в життя, коли зустрівся поглядом з Вдк. Його охопило неприємне почуття з думками “Судячи по реакції Видики, Квотик йому не дуже вподоби, у мене сьогодні нема настрою дивитись на сварки, тому краще сам піду до нього”

— Ви не проти, якщо я піду? Квотик неподалік й запросив на прогулянку. Я би хотів познайомити вас з ним, але буде ніяково йти усім разом, коли він один.

Вікторія та Кара прогнали нанмінта, підколюючи. Але Видики навіть не попрощався, і коли Вікторія це помітила, штурхнула його ногою.

Видики ображено-питливо подивися на неї, але швидко зрозумів чому вона це зробила й промямлив “Удачі”.

Коли Нанмінт пішов, Вдк теж збирався йти геть, але його зупинила Віка:

— “З тобою усе гаразд? Ви посварились?”

— “Все ок. Трошки посварились, але нічого серйозного.”

Вікторія сумно подивилась, але відпустила його. Кара, коли вони лишились з Вікторією наодинці, сказала:

— “Думаю, мій жарт про ревність, потрапив у яблочко. Хуй з ними, підемо візьмемо щось смачненьке. Як тобі ідея випити гарячого шоколаду?” – Сказала карма й взяла під руку Вікторію

— “Я тільки за! Сподіваюсь, там будуть шоколадні кекси.”