Кровавий договір

Глава 8

Вже минуло два дні, Дазай так і не просинався, Чуя зовсім змарнів, він нічого не їв. Морі і Фукудзава періодично заходили сиділи з Чуєю, заспокоювали, Морі приніс їжу знову і сів біля Чуї. Знахарка якраз відійшла, бо їй дали роботу у королівській лікарні. 

— Сину, поїж, хоч трохи. 

— Не лізе, вибач, тату. 

Морі зітхнув. 

— Я знаю один спосіб, колись мене так Фукудзава врятував. Але для цього тобі треба поїсти, потім розповім. 

Чуя зітхнув і почав повільно їсти ту їжу, яку приніс батько. Морі погладив його по голові. 

— Отже, не знаю чи сподобається тобі цей спосіб. 

— Кажи, я вже не можу. 

— І так, капнути йому на обличчя твоєї крові, але як тільки він прийде в себе у нього буде бажання крові і він може накинутися тобі на місце поріза. 

Чуя кивнув і якраз доїв. 

— Давай ножик. 

Промовив Чуя. Морі зітхнув і простягнув ножа, що завжди носив з собою. 

— Ти будеш тут? 

— Так Чу, я посиджу, треба за цим прослідкувати. 

Рудий надрізав руку і присунув руку до обличчя Дазая, кров капнула йому на губи, тут чоловік висунув язик і облизав кров, він розплющив очі. І накинувся на руку, почав смоктати і зализувати рану.  Чуя зрадів кинувся на шию Дазаю, цілуючи його лице. Дазай глянув на Чую і посміхнувся. 

— Я живий. Все добре моє цуценятко, я живий. 

Морі взяв руку Чуї перев’язав. Дазай всміхнувся і гладив голову Чуї, що лежала у нього на грудях. 

— Накінець, ти прийшов в себе, я такий радий! 

Чуя цілував свого коханого і дивився йому у вічі. Дазай зітхнув. 

— Я чув розмови моряків, за моєю кров’ю люди полюють довгі століття, вони кажуть, що нею можна вилікувати смертельну людську хворобу, а також вона неймовірно солодка для них. Мені було страшно, але я не міг прокинутися. 

Чуя прижав Дазая до себе. І поцілував його в засос. Шатен відповів на поцілунок. Морі спостерігав за хлопцями. І щиро радів за них. Зайшла знахарка і радо глянула на хлопців. 

— Прийшов в себе? 

Але раптом вона помітила перемотану руку. 

— Кров’ю? 

— Так. 

— Звідки дізналися про метод? 

— Я розказав, колись так Фукудзава врятував мене. 

— А про наслідки знаєте? 

— Я не розповідав, але думав, що Чуя на них погодиться. Перше, вони не зможуть знаходитися один від одного далі ніж на кілометр. Друге, тепер вони будуть вірні один одному до кінця життя. Тобто на інших русалів реакції не буде. 

— І третє? 

— А що ще? Я не знаю. 

— Тічка у Чуї буде довше і в гіршому стані. 

Чуя зітхнув. Дазай обійняв Чую. 

— Все добре, ми справимося. Я тобі з усім допоможу. А те, що ми на інших не реагуватимемо, мені якось однаково. 

Чуя всміхнувся. 

— Можна, я його заберу у кімнату? 

Знахарка задумалася. 

— Зачекай, давай я його прослухаю, огляну і тоді забереш. 

Вона послухала Дазая, поміряла температуру і тиск. 

— Так в принципі все більш менш в нормі, може трохи боліти голова після такого. 

Чуя всміхнувся. 

— Любий, сам попливеш? 

Дазай кивнув, встав, але одразу сів. 

— Голова кружиться? Посидь, не так різко.

Промовила знахарка. Дазай трохи посидів, потім все таки піднявся і вони приплили до кімнати.

— Оооо, її прибрали. 

Чуя всівся на ліжко. 

— Любий, давай в карти на бажання. 

Дазай всміхнувся і вони сіли грати в карти. Перший тур виграв Дазай і загадав Чуї  поцілувати його там, де він ніколи його не цілував. Чуя задумався. А потім обплив його і поцілував його хвостовий плавник. Пройшовся по ньому язиком, і ненароком його порізав. Він підплив до Дазая назад, виліз йому на груди і показав язик. Дазай вилизав своїм язиком язик Чуї і посміхнувся. Чуя про щось згадав. 

— Дазай, не хочеш глянути як страждає лікар? 

Дазай всміхнувся. 

— Ось, би його теж зв’язати і кинути в бочку, а потім, щоб хтось йому порізав руку, коли він безсвідомості і не може нічого зробити. 

Чуя глянув на Дазая і обійняв. 

— Попливемо до нього? 

Дазай кивнув, вони припливли, лікар сидів у тюремній камері в наручниках. Дазай уїдливо посміхнувшись, проговорив. 

— Домовився з людьми і хотів мене продати? Вдало все пройшло? Хочеш побути на моєму місці? 

Лікар мовчав.

— Чуя, а можна його посадять у бочку, зв’яжуть мотузками? Так це при тому, що ти будеш не на березі і тобі буде нормально дихати, і притомний, тому не жалійся. 

Чуя наказав так і зробити. Дазай задоволений тим, що він побачив, обійняв Чую і повів у кімнату. Вже в ліжку Чуя вклався на Дазая. І облизав його лице.

— Ти красивий, дуже красивий. 

Він провів зверху до низу рукою і заснув. Дазай всміхнувся. І помітив, що у Чуї невелика температура, він поклав руку на лоба і теж скоро заснув.