XII

XII

Штани не могли бути смачними — до біса, це була лише тканина. Але не можна було б зробити такий висновок, дивлячись на обличчя Поттера. Поттер мурчав, коли його язик обрисовував контур члена Драко, змочуючи тканину, перш ніж притиснути свій відкритий рот до промежини Драко, видаючи звуки, які видає людина, коли їсть особливо смачну цукерку. Хоча, передбачається, що ти повинен спочатку розгорнути цукерку, ти не лизав би сраний папір.

Доторки язика Поттера були ледве помітними; Драко майже не відчував їх крізь шари тканини. Він мав би обуритися, і він би це зробив, якби не боявся, що Поттера це образить настільки, що він припинить все. А це було не варіантом. Подумавши про цю жахливу можливість, Драко обвив рукою мотузку, що з’єднувала його зап’ястя з шиєю Поттера, його пальці повільно простяглися до вузла, притиснутого до шкіри Поттера. Він міцно стиснув мотузку, здригаючись від непереборного бажання потягнути її й змусити Поттера смоктати свій член.

Однак він не наважився цього зробити. Він не наважувався поворухнутися, боючись, що Поттер злякається від найменшого руху, як дика тварина. Він навіть не наважився витерти липку ліву руку. Все одно він не знав, об що її витерти, хіба що об сорочку, що було непривабливою думкою.

Драко не залишалося нічого робити, окрім як чекати й молитися, щоб він не кінчив лише через пару недодоторків, оскільки Поттер не поспішав. Він лизав і пестив, повільно розстібуючи ґудзик на штанях Драко та спускаючи блискавку, торкався язиком шовку боксерів Драко — темно-червоного кольору, що було соромно, бо офіційно Драко ненавидів червоний — і грався з темно-русявим волоссям на промежині Драко, притиснувшись до нього обличчям і — милий Мерлін — вдихнувши запах Драко. Перший дотик Поттерових пальців до голої шкіри члена Драко змусив його затремтіти й вимовити:

— Блять! — він був майже впевнений, що скрикнув, а не проскиглив це.

Щоки Драко розжарилися, коли Поттер обхопив рукою основу члена Драко і витріщився на нього так, наче це було ніколи не бачене диво, а не стандартна частина чоловічої анатомії.

— Я думав, що він буде меншим, — сказав Поттер низьким голосом і пильно подивився на член Драко. Він не виглядав розчарованим.

— Це тому, що ти пихатий і вважаєш свій найбільшим, — не міг не сказати Драко, хоча одразу пошкодував про це, бо згадав, що зараз важливо не ображати Поттера.

Поттер підняв очі, його губи тремтіли, а в очах танцювали бісенята, і Драко зрозумів, що Поттер кепкує і коли Драко подумав про це, то виявив, що це був прихований комплімент. Що було незвично, і це змусило Драко тупо посміхнутися, коли дивне відчуття приємно оселилося в його животі. На щастя, він не був змушений замислюватися над дивною реакцією, тому що Поттер нахилився, і його губи торкнулися голівки члена Драко. Драко спостерігав, як вони охопили його, перш ніж язик торкнувся чутливого кінчика, посилаючи потоки задоволення по тілу Драко.

Цього разу він не зміг заперечувати своє жалюгідне скиглення й схопив сорочку липкою рукою, щоб не вплутати пальці у Поттерове волосся. Поттер підвів погляд, його губи все ще обхоплювали член Драко, очі посміхалися, хоча його рот не міг, і він знову покрутив язиком, дражнячи щілину, перш ніж злегка посмоктати. Член Драко сіпнувся, прагнучи глибше штовхнутися в рот Поттера, як і сам Драко, але Поттер відмовив їм обом, явно бажаючи мучити Драко, як жорстокий садист, яким він і був.

Поттер подивився вниз і висунув язика, наполегливо облизуючи та злизуючи рідину, що зібралася на кінчику. Вид Поттерового язика та рота, що ковзають по голівці його члена, викликав таке ж божевільне відчуття, як і вид мотузки, обмотаної навколо Поттерової шиї; усі вони були там, ніби призначені для того, щоб доставити Драко задоволення, але він не міг ними скористатися. Більше за все він хотів потягнути за мотузку й змусити Поттера відкрити рота й дозволити Драко проштовхнутись усередину, але він знав, що не зможе цього зробити, не ризикуючи повністю втратити Поттеровий рот.

Рот, який цілував, і язик, який волого лизав член Драко, відчувалися приємно та виглядали ефектно, але цього було недостатньо. Або, можливо, і було, але цього не мало бути, тому що Драко був твердо налаштований не кінчити, перш ніж хоч раз не штовхнеться в цей теплий рот. Він відчував себе так, ніби стоїть на краю, намагаючись стрибнути, але ніхто не хотів його штовхнути до краю.

— Поттере, — прошепотів Драко і не впізнав свій голос; він навіть не знав, що його голос може бути таким низьким.

Поттер підвів голову й проявив милосердя, взявши голівку члена Драко в рот. Драко затамував подих, на секунду йому зненацька прийшла дивна думка, що образ Поттера — розпатлане волосся, окуляри, тонкі губи навколо члена Драко, сорочка майже звисає з його плечей і шкіра на шиї, червона під мотузками — це було найпрекрасніше видіння, яке він коли-небудь бачив у своєму житті.

У той момент Поттер виглядав дуже привабливим. Думка була не тільки дивною, але й абсолютно божевільною, але вона була прямо в голові Драко, наче хтось злісно підкинув її туди та нав’язав її в його голову, бо він, безсумнівно, не міг сам це придумати. Симпатичні молоді дівчата вважали Поттера привабливим, але вони були дурними й неправими; це був емпіричний факт. Чому така думка переслідувала його; погрожуючи перетворити Драко на одного з фанатів Поттера?

Але в наступну мить Драко перестав хвилюватися, що він став фанатом Гаррі Поттера. Поттер відсахнувся, усміхнувся, а потім продовжив лизати кінчик члена Драко, наче це було єдине, що він знав, як робити; ніби вони мали весь час світу; наче Драко не був тремтячою розвалиною, яка до безтями хотіла кінчити. Руки Драко стиснулися в кулаки, ліва прагнула схопити Поттера за волосся й насадити його на член, а права нестерпно хотіла смикнути мотузку й підтягнути цю наволоч ближче.

— Поттере, — прогарчав Драко, задоволений тим, що це прозвучало досить лякаюче.

Однак Поттер явно так не думав, тому що він знову подивився на Драко з тією ж божевільно веселою посмішкою, перш ніж узяти голівку члена Драко в рот, не рухаючись, не смоктаючи, навіть не облизуючи, а просто тримаючи її в своєму роті. І дивився на Драко, ніби він чогось чекав.

Довбана сволота.

— Будь ласка? — тихо спитав Драко, запевнивши себе, що можна сказати це, бо ніхто, крім Поттера, ніколи не дізнається, що він благав. Що було безглуздо, тому що Поттер був першим, кому Драко не хотів би показувати свої слабкості.

Поттер трохи покрутив язиком, а потім відсторонився.

Драко відчув бажання схлипнути. Можливо, він голосно схлипнув; він був майже впевнений, що сказав “будь ласка” ще кілька разів, але безрезультатно. Поттер повільно водив губами по кінчику, лишаючи на ньому невагомі поцілунки — довбані поцілунки.

Права рука Драко сіпнулась, різко потягнувши голову Поттера за собою, а його рот виявився досить податливим, щоб член Драко прослизнув усередину. Драко завмер, боючись, що Поттер повністю відсторониться; зрештою, поцілунки й облизування були кращими, ніж нічого, але Поттер не відсторонився — він застогнав. Чорт, застогнав, перш ніж знову поглянути на Драко тим самим очікувальним поглядом, який змусив Драко подумати, що Поттер хоче, щоб він благав. Збентежений і здивований, Драко знову обережно смикнув за мотузку, щоб перевірити, чи не помилився, і Поттер охоче пішов назустріч, дозволивши Драко тягнути його.

Мабуть, туманно подумав Драко, йому не потрібно було, щоб Поттер як слід посмоктав його член, щоб змусити його кінчити. Драко ще раз смикнув за мотузку, його член легко ковзнув у чекаючий рот Поттера, і в очах Драко потемніло, коли Поттер видав тихий звук задоволення. Сама думка про те, що Поттер добре усвідомлював, що він прив’язаний до зап’ястя Драко, і що він чекав, поки Драко використає цей зв’язок, щоб заштовхнути себе в рот Поттера, підштовхнуло Драко через край. Його тіло стислося, задоволення пронизало його довгими тремтливими хвилями, його рука стиснула мотузку, утримуючи Поттера на місці та змушуючи його не рухатися, поки Драко кінчав йому в рот. Драко заплющив очі, на кілька чудових митей відчуваючи, ніби він летить на своїй мітлі, падаючи до землі, і йому байдуже, розіб’ється він чи ні.

Йому і не треба було перейматися; він би не розбився. Руки міцно тримали його, стискаючи стегна, і Драко був упевнений, що Поттер не дасть йому впасти.