Пригадування минулого.

Сиджу я значіть в таксі на задньому сидінні з Спартаком, який якимось чином мій товариш і якому я щось винен.

В машину мене ледве пустили, бо я не дуже мав приємний зовнішній вигляд, але за пару додаткових купюр до оплати водій забув і про принципи і про чистий салон і про мій неприємний запах, але ось вираз обличчя Спартака показував, що йому ну дуже таке не подобається.

Як мені стало відомо з розмови мого «товариша» та водія, що ми їдемо в Житомир у якийсь готель.

До готелю ми їхали хвилин тридцять за весь цей час мене успішно ігнорували . Коли ми прибули Спартак ще додав пару купюр цього разу з словами «Вам на психолога».

Стоїмо ми значіть на дворі люди ходять дивляться на картину «диявол та якесь щенятко».

• На візьми піджак. Не позорся. – пробубнів Спартак.

• Я перепрошую, але те що я маю саме такий зовнішній вигляд не дає вам права говорити зі мною так ніби ми знайомі. – Сказав я.

Ну їй Богу люди і ще не з таким виглядом зустрічають ранок після святкувань, але це не дає якомусь сексі мужику отак нахабно говорити.

• А ти не пам’ятаєш, – запитав Суббота. Навіть здивований вигляд зробив, – точно ти ж тоді був в зюзю п’яний. – Спартак заінтригував.

• Що саме не пам’ятаю? – Женя тупив.

• А так ти дійсно не пам’ятаєш. – Спартак знову інтригував і ржав.

• Що знову не пам’ятаю я у вас щось вкрав? – Женя подвійно тупить.

• Так. Цноту. – Бам Спартак вбив. Не фізично, але натурал в Євгенові зараз збирає валізи та топає з цього тіла.

• Трясця. – Женя переживає.
• О походу щось згадуєш ти так вчора піді мною говорив. – Спартак добив остаточно.

Далі, як в уповільненій зйомці для Жені, бо Спартаку всерівно йому взагалі кайфово. Заселились в готель, хлопчик в стилі бомжа відправився в душ, а Спартак пішов викидати верхній одяг. Бо то не по Божому в такому ходити.

Вернувся накачаний психотерапевт в кімнату, де Женя сидів, як цуцик, якого обдурили, на ліжку в халаті в точку дивися кудись якусь.

Спартак почав.

• Жень ти був не проти.

• Так ось чому мене срака сьогодні цілий день боліла.

Спартак продовжив.

• Жень це було навіть класно.

• Я ж натуралом був.

Спартак знову продовжив.

• Ти взагалі пам’ятаєш, що вчора було?

• Мене трахнули.

Спартак знову продовжив.

• Ну це ще не доказано, бо там все мінялось.

• Господи Боже я ж не гей тепер.

Спартак знову продовжив.

• Ти шо ні. Я ж не гей.

• Шо взагалі вчора було?

Спартак знову продовжив.

• Ну ти вчора прийшов на день народження. Я точно початку не знаю, бо мене там не було, але твої друзі при допиті говорили «все було культурно». Та я сам в шоці ви і культурно, але будемо вважати, що їхні слова правда. Далі десь по середині святкування твого друга зловила білка і ви вирішили подзвонити в швидку, але вас перенаправили до психічної лікарні, а я в психлікарні чергування закінчував і приїхав до вас. Ну твого друга відпустило, а тебе взяло ти вирішив, що я стриптизер і маю станцювати тобі приватний танець. Ну і короче танцю не було, але сраки тепер в обох болять.

• А як я на трасі опинився?

Спартак задумався.

• Тут я тебе хотів запитати, бо коли проснуся ти втік і мені прийшлось відслідковувати тій телефон, бо твої друзі до мене приперлись і почали вважати, що ми зустрічаємось.

• А ми не зустрічаємось?

Спартак навіть не задумувався.

• Ми товариші для мене це принципово. Доречі ти пам’ятаєш, що сьогодні ми маємо познайомитись з твоїми батьками?

• Шо? – Женя дуже сильно здивувався.

Спартаку знову всерівно.

• Ти ж до Житомира поперся, як казали твої друзі, бо в ночі до мами подзвонив і сказав, що тепер ти не такий і будеш знайомити їх з свої психотерапевтом.

• Сука! – Женя сильно здивувався.

Далі буде….

Читайте в наступному розділі, як Женя знайомив Спартака з батьками і чому лисичка говорить уруру.

.