Фанфіки українською мовою

    Глава 2

    Про це дізнався Морі, один з батьків Чуї, що той притягнув додому якогось брудного бідяка. Тому його одразу принесло до кімнати Чуї і побачив, що його син з якимся хлопцем лежить на ліжку і той гладить його луску. Дазай одразу підхопився і впав на коліна. Поклонився королю. 

    — Чуя як ти посмів привести до палацу цю гидоту?! 

    — Батьку, він не гидота, він врятував мене. Мені просто трохи легше, коли він поруч.

    Морі зітхнув. 

    — Добре, Дазай сядь і розкажи про себе.  

    Дазай сів. 

    — Так пане, на даний момент я не маю нічого, але закінчив 4 класи школи, поки батьки були живі, після їх вбивства, гроші лишилися у вбивць, а я втік. Тепер я не маю нічого. Мені було 10 , коли це сталося. Мої батьки були багатими людьми і мали статус, вони були третього рангу графами. Може ви чули щось про Оду Саку і Анго Сакагучі? 

    Морі зітхнув. 

    — Так, я згадав, були подібні новини, років 10 тому. Добре, якщо ти дійсно їх син, то тоді це має підтвердитися на ДНК. Тоді завтра у тебе будуть екзамени, можливо я тебе поставлю персональним слугою Чуї, тілоохоронцем, бо як ти помітив, він його не має, і треба щось з чого можна отримати твоє ДНК. 

    Чуя зітхнув і простягнув батьку коробочку з ікринками Дазая. Морі зрозумів, що він трохи спізнився. І схопив коробку. 

    — І так хлопці попереджаю, якщо Чуя завагітніє від тебе, а ти не пройдеш екзамени, то тоді тебе буде вбито, а Чуя суворо наказаний, дітей я знищу до народження, і позбавлю його волі і змоги народжувати і трону. 

    У Чуї з очей потекли сльози. Дазай простягнув руку і витер сльози. 

    — Ну, ну, я все здам не хвилюйся. 

    Морі, побачивши, що Дазай поводиться доволі ніжно з Чуєю. 

    — Так, Дазай я тобі даю сьогодні ночувати з ним, але ти все почув, сподіваюся, і зрозумів. 

    Дазай кивнув. Морі вийшов із кімнати. 

    Чуя постукав поруч на місце на ліжку і посміхався, його хилило в сон, бо був вже вечір. Дазай ліг поруч і вкрив їх одіялом. Він гладив коханого по голові і цілував його обличчя. 

    — Я тебе теж кохаю. Скільки днів зазвичай у тебе течка?

    — Та дня два, три. 

    — Добре. 

    Він приклав руку до лоба Чуї, той почав засинати. Дазай всміхнувся і теж заснув. 

    Морі злісно влетів до спальні. 

    — Я жахливий батько, мій син знайшов якогось бідняка, не виховав я дитину. 

    Фукудзава підплив обійняв Морі. 

    — Ну, тихіше мій любий, все буде добре. — Звісно, твій знайшов собі сина нашої правої руки, тому в тебе все добре. А мій знайшов якогось сина графів, що померли 10 років тому, а він без нічого. 

    — Морі, заспокійся, давай відшукаємо інформацію про цього бідняка. 

    Морі кивнув. 

    — Як його звати і батьків? 

    — Дазай Осаму, Ода Саку і Анго Сакагучі. 

    Фукудзава одразу зв’язався по слуху і передав інформацію для пошуку. 

    — Лягай спатки любий, ми все вирішимо. 

    Морі роздягнувся і ліг на ліжко, Фукудзава зробив теж саме і обійняв Морі, поцілував в голову. 

    — Я ж теж був твоїм тілоохоронцем. 

    — Але ти ж був воїном королівської гвардії. 

    — І що? Я був ніхто і ніщо. Тому не лайся на сина, він весь у тебе коханий. 

    Він його міцно обійняв і лизнув шию, і вкусив. Морі всміхнувся. Фукудзава почав обсипати спину поцілунками і укусами. Морі зітхнув. 

    — Приємноо, але потім я ношу сорочку і краватку, щоб не було видно… 

    Фукудзава спустився нижче і лизав навколо початку хвоста. 

    — Мм, не треба мене збуджувати, прошу. 

    Фукудзава посміхнувся і обійняв просто заглянув в обличчя.

    — Спатки будеш? 

    Морі кивнув і заплющив очі. Фукудзава їх вкрив і теж заснув поруч.

     

    0 Коментарів