Знайомство

Глава 1 

Події відбуваються у підводному світі, де є русалки. Світом правлять королі Морі і Фукудзава у них є два сина Поль Верлен і Чуя Накахара. 

Був вечір і Чуя знову пропливався по місту, він не любив сидіти удома, гуляючи містом, він відчував, що він вільний. Тому цього вечора він знову блукав по вуличкам, не дивлячись на те, що батьки наказували плавати тільки центральними. Запливши у темний провулок він помітив хлопчину який був його віку, але він сидів жував водорості прямо, які росли з землі і плакав. Чуя підплив до нього і зацікавлено глянув на нього. 

— Ти хто? Як тебе звати? 

— ДДдазай. 

— Навіщо їси прямо з землі? 

— Бо я голодний. 

— А що іншої їжі нема? 

— У мене ні, і грошей нема. 

Чуя дістав свій смачний перекус з сумки з соковитими водоростями. І дав Дазаю. 

— Їж. 

Голодний хлопець накинувся на їжу. Чуя всміхнувся. 

— Так кожен раз, коли не буде, що їсти зв’язуйся зі мною, я принесу. Мій слух на 25 частоті. 

Дазай кивнув. Доїв і облизнувся. 

— Дякую. 

Він на радощах обійняв хлопця, Чуя його відштовхнув. 

— Ти брудний! Не чіпай мене. 

Дазай зітхнув і відірвався від хлопця. 

— Добре я дзвонитиму. 

На ньому нічого не було з одежі, це свідчило про те, що він дуже бідний. На Чуї ж була дорога розстібнута сорочка і з сосків звисали прикраси на шиї теж були прикраси і у вухах, на руках золоті браслети, а на пальцях кільця. Дазай уважно це все роздивися. 

— Пане, ви такий красивий, я вам так вдячний. 

— Та мені нічого це не коштувало. Відповів рудий і поплив у напрямку дому.

А Дазай так і лишився там у підворітті. Так принц почав підкормлювати бідняка. 

Одного разу принц як завжди прийшов підгодувати хлопця. Але він ледве стояв на ногах, він навмисно протримався сьогодні, хоча йому було дуже погано, щоб його пустили прогулятися до Дазая. Хлопець знову заплив в провулок. І побачив того кого він шукав, приніс йому їжу, але раптом його хвіст не витримав і він почав падати Дазай підхопив і його. І потягнув у халупку в провулку. Занісши поклав його на камінь на якому спав сам. І вкрив простинкою у дірках, більше у нього нічого не було, він поцілував у лоба і зрозумів, що у нього гарячка. 

— Лікаря б викликати, але у мене немає грошей. 

Чуя зітхнув і тихо промовив. 

— 258, зв’яжися. 

Дазай руку приклав до голови і зв’язався по номеру 258. 

— Доброго вечора, Чуя йому погано, температура висока, він зараз у мене вдома. 

— Добре кажіть адресу.

Хлопчина зам‘явся, у його халупки не було номеру, тому він назвав сусідню. 

Невдовзі припливла карета і Дазай виніс хлопця на руках. Вони забрали Чую у нього і поклали в карету. Чуя почав опиратися. 

— Тільки, якщо він поїде, то я погоджуся. 

— Запливайте в карету! 

Суворо наказав чоловік. 

— Приїдемо до палацу, вимиєтесь. 

Чуя всю дорогу дивився на Дазая мовчки, той погладив його по голові і теж уважно роздивлявся хлопця. 

Припливши до палацу Чую одразу оглянув лікар. Він поклав ліки, але це була звичайна течка. Дазай якраз вимився, до Чуї прислали сиділку, але він відмовився і наказав, щоб Дазай з ним персонально сидів, Дазай приплив до кімнати рудого і сів на стілець біля ліжка, він прочитав все, що і як давати ліки і погладив по голівці Чую. 

— Так, буде тобі краще. Що накажете мені робити пане? 

— Сиди просто поруч. Хоча ні, мені подобаєшся ти, хочу до тебе на ручки. 

Дазай взяв і всадив Чую собі на руки. 

— Задоволений? 

— Ні, ти ляж і візьми мене на руки.

Дазай так і зробив, йому було це дуже приємно. Чуя притягнув його губи і поцілував. Тоді Дазай зрозумів, що зараз у рудого період течки просто, саме тому він наказав, щоб він сидів з ним. Але він ніколи не бажав когось бачити під час цього. Тому його це дивувало. 

— Хммм, Чуя боюся, але мені краще вийти. 

— Ні. Я хочу від тебе дітей! 

Дазай зітхнув, він розумів, що Чуя не зовсім зараз при здорову глузді, хоча він зрозумів, що Чуя має якісь почуття до нього. 

— Добре, сиди тоді далі у мене на руцях. 

Чуя поцілував його у губи знову, тут вже Дазай відповів на поцілунок. Чуя почав припіднявшися тертися об лусочки Дазая. Дазай зітхнув і переклав його на ліжко.

— Так любий, давай ти вип’єш ліки і потім я тобі дам робити все, що захочеш. 

Сказав Дазай так в надії, що після ліків рудий заспокоїться. Він поклав ніжно до рота Чуї таблетки і дав йому води. Той випив і трохи заспокоївся. 

— Ляж поруч. 

Дазай так і зробив, він розумів, що ні в якому разі він не має право запліднити Чую, бо тоді той завагітніє від невідомо кого і це попортить йому репутацію. Тому він гладив рукою його лусочки і посміхався. 

— Так, я розумію, що твої лусочки зараз хотять прийняти мої ікринки. Але не можна, ти ж розумієш. Я можу пальцями зробити тобі приємно. 

— Мене вперше тягне до когось під час течки, до цього я замикався і не хотів нікого бачити, а зараз не хочу нікого бачити крім тебе. Зніми сорочку, що тобі дали і з мене зніми. 

Дазай зняв сорочку з себе і з нього як наказав Чуя. І він побачив на руках Чуї теж лусочки, це означало тільки одне, що він королівська дитина. Дазай перелякався і впав ниць і поклонився.

Чуя ніжно погладив його по голові. 

— Вставай, чого ти так налякався? 

— Бо, ви, пане королівського роду. 

— Так, тому я тобі наказую лягти поруч. 

Дазай так і зробив. Чуя роздивлявся Дазая. Дазай гладив верх вниз лусочки.  Декілька лусочок зверху піднялося Дазай занурив під них пальці і гладив навколо дірочки вставляючи і виймаючи пальці. Чуя від такого задоволення аж простогнав. І ледве не засмоктав пальці Дазая. Дазай ледве стримувався щоб не випустити ікринки, бо це його збудило. Русали постійно під час збудження могли випускати ікринки, але тільки під час течки могли приймати чужі. Чуя помітив, стан Дазай і дістав з тумбочки маленьку прозору коробочку. 

— На, сюди випусти. 

Дазай взяв коробку і випустив. Чуя всміхнувся. І сховав коробочку. Дазай обійняв хлопця і гладив його луску і живіт.